Читайте также:
|
Люди, як правило, починають спілкуватися з якогось приводу. При цій його особливості їхні дії спрямовані на предмет спілкування, який визначає його сутність, дає змогу визначити спрямованість спілкування. Відповідно до предмета спілкування буває соціально-рольовим (відбувається на рівні знання, засвоєння та реалізації норм і вимог соціальної сфери — наприклад, у громадських місцях, транспорті тощо); інтимно-особистісним (характеризується особливою психологічною близькістю, переживаннями, проникненням у внутрішній світ іншої людини); діловим (коли людей об'єднують інтереси справи і спільна діяльність, спрямована на досягнення певної мети).
Ділове спілкування визначається як специфічна форма контактів і взаємодії людей, які представляють не лише самих себе, а й свої організації. Воно включає обмін інформацією, пропозиціями, вимогами, поглядами, мотивацією з метою розв'язання конкретних проблем як всередині організації, так і за її межами, а також укладення контрактів, договорів, угод чи встановлення інших відносин між підприємствами, фірмами, організаціями.
Метою ділового спілкування є організація, регулювання, оптимізація професійної, наукової, комерційної чи іншої діяльності. В основі ділового спілкування лежить рух до успіху суб'єктів його. Воно концентрує в собі все те, що сприяє згуртованості, комунікативному співробітництву учасників спілкування та прояву індивідуальної ініціативи. Ділове спілкування - це двосторонній процес, що репрезентує спільну мовленнєву діяльність, особливу форму контактів його суб'єктів, які представляють певну організацію, установу, компанію тощо.
Ділове спілкування на відміну від його інших видів має свої особливості, а саме:
· наявність певного офіційного статусу об'єктів;
· спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку зв'язків між представниками взаємозацікавлених організацій;
· відповідність певним загальновизнаним і загальноприйнятим правилам;
· передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст і можливі наслідки;
· конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розв'язання конкретних завдань, досягнення певної мети, як правило, не виходячи за рамки певного кола;
· взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів;
· значущість кожного партнера як особистості;
· безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать їх внутрішній світ.
Людина, яка спрямовує інформацію (комунікатор), і людина, яка її приймає (реципієнт), у діловому спілкуванні постійно міняються місцями, завдяки чому у людей, що спілкуються, має бути однакове розуміння не тільки значень, а й змісту слів.
Ефективне ділове спілкування - це не стільки обмін знаннями, скільки обмін думками. Більше того, це пошук спільного рішення.
Ділове спілкування проникає в усі сфери суспільного життя. Компетентність у сфері ділового спілкування безпосередньо пов'язана з успіхом чи неуспіхом в будь-якій справі.
У діловому спілкуванні вироблені такі найбільш прийнятні правила:
· слід дотримуватись міри у дистанціюванні (не треба надмірно віддалятись і не надто наближатись до партнера); дистанція між партнерами повинна відповідати ситуації;
· не варто починати спілкування з відстані більш ніж 4 м. Найбільш прийнятними на такій дистанції може бути посмішка чи кивок головою на знак привітання;
· перші фрази краще говорити на відстані соціальної зони (залежно від близькості відносин з партнером);
· найбільш головними, важливими ідеями, інформацією з партнером обмінюються в особистій зоні;
· відстань треба долати поступово, а не перескакувати через одну чи дві зони. У такому разі легше досягти згоди, виважено розв'язати проблему;
· не порушати визначену зону, особливо інтимну, в ділових стосунках це є неприйнятним.
Іноді ділове спілкування називають професійним. Воно формується в умовах конкретної діяльності, а тому певною мірою вбирає в себе її особливості, є важливою її частиною, засобом цієї діяльності. І це не завжди буває зрозумілим для тих людей, з ким вони спілкуються. Тобто професійне спілкування, спираючись на загальні норми, зумовлені культурою суспільства загалом, часто має індивідуальний характер і виявляється у способах спілкування, що їх вибирає суб'єкт у певних ділових ситуаціях.
7. Невербальні компоненти спілкування – Самостійна робота № 5 - розглянути самостійно та законспектувати с. 157-163: Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. - 2-ге видання, виправлене і доповненене – К. Алерта, 2011 -696 с. або інший підручник з рекомендованих.
8. Гендерні аспекти спілкування - Самостійна робота № 6 - розглянути самостійно та законспектувати с. 163-164: Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. - 2-ге видання, виправлене і доповненене – К. Алерта, 2011 -696 с. або інший підручник з рекомендованих.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 95 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |