Читайте также:
|
Автомобільний транспорт використовує землі транспорту та інші землі відповідно до земельного законодавства.
Організація пасажирських перевезень покладається:на міжнародних та міжміських і приміських автобусних
маршрутах загального користування, які виходять за межі території
області (міжобласні маршрути), - на урядовий орган державного
управління на автомобільному транспорті;
на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального
користування, які не виходять за межі території області
(внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної
Республіки Крим чи обласні держадміністрації;
на міських автобусних маршрутах загального користування - на
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного
населеного пункту.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
зобов'язані:
забезпечувати формування автобусної маршрутної мережі
загального користування й мережі таксомоторних стоянок та
розробляти перспективи їх розвитку;
організовувати утримання в належному стані проїзної частини
автомобільних доріг та під'їздів (на міських автобусних маршрутах
загального користування) і в разі завдання матеріальних збитків
автомобільному перевізнику, що обслуговує автобусний маршрут
загального користування, унаслідок неналежного утримання проїзної
частини автомобільної дороги чи під'їзду компенсувати йому збитки;
забезпечувати облаштування необхідною інфраструктурою
автобусних маршрутів загального користування, а саме -
автопавільйонами, інформаційним забезпеченням пасажирів і
підтримувати її в належному технічному та санітарному стані;
забезпечувати розроблення паспортів автобусних маршрутів
загального користування з визначенням необхідної кількості
автобусів, їх пасажиромісткості, класу, технічних та екологічних
показників, розкладу руху. Порядок розроблення та затвердження
паспорта маршруту визначає центральний орган виконавчої влади з
питань автомобільного транспорту;
проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних
маршрутах загального користування;
забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах
загального користування із автомобільним перевізником - переможцем
конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах
загального користування, які не виходять за межі території області
(внутрішньообласні маршрути), чи надання дозволу на приміських та
міжміських автобусних маршрутах загального користування, які
виходять за межі території області (міжобласні маршрути), та
забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору чи дозволу;
забезпечувати безпечне і якісне обслуговування пасажирів на
автобусних маршрутах загального користування;
забезпечувати компенсацію втрат автомобільному перевізнику
внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів та регулювання
тарифів.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
мають право:
достроково розірвати договір з автомобільним перевізником чи
позбавити його дозволу в разі порушення ним умов договору чи
дозволу і призначити для роботи на автобусному маршруті загального
користування (групі маршрутів) автомобільного перевізника, який за
результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі їх відмови -
призначати до проведення конкурсу автомобільного перевізника один
раз на термін не більше ніж три місяці;
у разі припинення автомобільним перевізником перевезення
пасажирів на автобусному маршруті загального користування
призначати перевізника, який за результатами конкурсу зайняв
наступне місце, а в разі їх відмови - призначати до проведення
конкурсу автомобільного перевізника один раз на термін не більше
ніж три місяці;
у разі відкриття автобусного маршруту, який не має паспорта,
призначати один раз тимчасового автомобільного перевізника на
термін до трьох місяців, після чого за результатами функціонування
маршруту приймати рішення щодо доцільності відкриття маршруту та
проведення конкурсу;
укладати договір із автомобільним перевізником (на таксі) на
право користування облаштованими таксомоторними стоянками та
послугами диспетчерських станцій, якщо таксомоторні стоянки та
диспетчерські станції є власністю органів виконавчої влади та
органів місцевого самоврядування.
ДОГОВІР МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРА
— різновид договору перевезення. За цим договором мор. перевізник зобов'язується перевезти пасажира та його каютний багаж у пункт призначення, а в разі здачі пасажиром багажу — доставити багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій на одержання багажу особі. Зі свого боку пасажир сплачує встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу — і плату за перевезення багажу.
Правові норми Д. м. п. п. знайшли відображення в Афінській конвенції про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 і в Протоколах до неї (Україна приєдналася до Конвенції 19. IV 1994). В Україні Д. м. п. п. регулюється нормами Кодексу торговельного мореплавства України, зокрема гл. З розд. V («Морські перевезення»). Згідно із законодавством перевезення охоплює час перебування пасажира та його каютного багажу на судні, час посадки на судно і висадки, а також час доставки пасажира водним шляхом з берега на судно і назад, якщо плата за доставку входить у вартість квитка або якщо використовуване для допоміж. перевезення судно було надане перевізником. Доказом укладення договору і сплати вартості проїзду є виданий перевізником квиток; здача перевізникові багажу підтверджується багаж, квитанцією. Перевізник повинен заздалегідь підготувати судно для плавання і безпеч. перевезення пасажирів, утримувати його у морехід. стані протягом усього часу перевезення. Пасажир має право: перевозити із собою дітей безплатно або на пільг, умовах; перевозити каютний багаж безплатно у межах встановлених норм; здавати для перевезення багаж за плату згідно з тарифом. Про втрату або пошкодження багажу пасажир письмово повідомляє перевізника або його агента (у разі явного пошкодження багажу — до або в момент висадки пасажира, а в разі втрати багажу чи його пошкодження, яке не є явним, — протягом 15 днів з дня висадки або з дня видачі багажу, чи з моменту, коли його належало видати). Якщо пасажир не виконав цих вимог, вважається, що він одержав свій багаж непошко-дженим. Пасажири підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку відповідно до чинного зак-ва. Сплачувана пасажиром страх, премія входить у вартість квитка. Пасажир може (в будь-який час до відходу судна, а після початку рейсу — в будь-якому порту, в який судно зайде для посадки або висадки пасажирів) відмовитися від договору. Довівши до відома перевізника про відмову від перевезення, пасажир має право одержати внесену плату за проїзд і провіз багажу в порядку і строки, передбачені правилами перевезень.
Перевізник відповідає за нестачу, пошкодження прийнятого до перевезення багажу та за прострочення його доставки, якщо не доведе, що вони сталися не з його вини. За втрату або пошкодження каютного багажу перевізник відповідає лише у разі, якщо пасажир доведе умисел або необережність перевізника.
Перевізник має право відмовитися від Д. м. п. п. у разі воєнних чи ін. дій, що становлять небезпеку захоплення судна, блокади порту відправлення або призначення тощо. Див. також Договір морського перевезення вантажу.
29/ Договор перевозки груза должен четко определять ответственность сторон за сохранность груза, моменты принятия ответственности, порядок получения и выдачи груза, порядок разрешения споров и конфликтных ситуаций, порядок подсчета и возмещения ущерба за частичную или полную утрату груза.
Закон Украины "О железнодорожном транспорте". Определяет систему железнодорожного транспорта, форму и порядок взаимоотношений между предприятиями и организациями железнодорожного транспорта и другими участниками железнодорожных перевозок, общие положения установления железнодорожных тарифов и ответственности железной дороги. Договор перевозки между железной дорогой и отправителем оформляется транспортной железнодорожной накладной, основным документом, используемым при перевозках, и вступает в силу, когда груз принят станцией отправления вместе с накладной. Дату приема груза к перевозке удостоверяют календарным штемпелем станции. Накладная заполняется грузоотправителем на каждую отправку и при выдаче груза вручается получателю. От корректного заполнения накладной во многом зависит сохранность груза и соблюдение сроков доставки. Накладная также подтверждает право грузоотправителя и грузополучателя на предъявление претензий и исков к ЖД, вытекающих из ненадлежащего выполнения договора перевозки. Несмотря на то, что грузополучатель не участвует в оформлении этого договора на станции отправления, тем не менее он также вступает в договорные отношения и обязан принять и вывезти груз, очистить подвижной состав, внести дополнительные платы и сборы, возместить убытки, если они возникли в процессе перевозки данной отправки. По договору грузополучатель приобретает право требовать доставки груза в срок и в полной сохранности.
Транспортная железнодорожная накладная (ТЖН)
В соответствии с п.6 Устава железных дорог, накладная - основной перевозной документ установленной формы, оформленный в соответствии с Уставом и Правилами предоставленный железной дороге отправителем вместе с грузом. Накладная является обязательной двухсторонней письменной формой договора на перевозку груза, которая заключается между отправителем и железной дорогой в пользу третьего лица - получателя. Накладная одновременно является договором залога груза для обеспечения гарантии внесения надлежащей провозной платы и иных платежей за перевозки. Накладная сопровождает груз на всем пути перевозки до станции назначения.
Согласно п.23 Устава железных дорог, отправители должны предоставить станции загрузки на каждое отправление груза заполненную накладную (комплект перевозочных документов).
Станция назначения выдает накладную получателю вместе с грузом.
Дата приемки и выдачи груза удостоверяется на накладной календарным штемпелем станци. В случае проведения таможенного контроля дата выдачи груза ставится после окончания таможенных операций.
Для удостоверения приемки груза к перевозке станция выдает отправителю квитанцию.
30/
Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 92 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |