Читайте также:
|
Найпоширенішими у процесі праці є поза сидяча і стояча. При організації робочого місця потрібно враховувати, що при виконанні роботи з фізичними навантаженнями бажаною є "стояча" поза, а при малих зусиллях "сидяча".
Робоча поза "стоячи" призводить до більшої втоми, ніж "сидячи". На одну і ту ж роботу людина витрачає на 10 % більше енергії, що призводить до підвищення артеріального і венозного тиску крові, розширення вен на ногах, тромбофлебіту, пошкодження стоп, викривлення хребта.
При сидячій роботі нижня частина тіла розслаблена, а основне статичне навантаження припадає на м’язи шиї, спини, таза, стегон. Неправильна сидяча поза може викликати застій крові в ногах, а при великому обсязі робіт руками до запалення суглобів.
Організація робочого місця мас забезпечувати відповідність усіх елементів вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ.
Основними принципами при організації робочого місця має бути врахування робочої пози при виконанні трудової діяльності.
Робоча поза — це основне положення працівника у просторі виробничого середовища.
Зручна робоча поза має забезпечувати стійке положення тіла людини, ніг, рук, голови під час роботи, мінімальну затрату енергії та максимальну результативність праці.
Організація робочого місця передбачає:
характер та особливості предметної діяльності;
правильне розміщення у виробничому приміщенні;
ергономічно обґрунтоване робоче положення, вибір параметрів робочого місця з урахуванням антропометричних характеристик людини.
раціональну компоновку виробничих меблів, технологічного обладнання на робочих місцях.
Загальні принципи організації робочого місця:
предмети і знаряддя праці мають бут на робочому місці, але не заважати працюючому;
засоби і предмети праці, якими користуються постійно, мають бути ближче ніж ті, якими користуються рідше;
предмети праці, які беруть лівою рукою, мають бути зліва, а ті, які беруть правою рукою - справа;
якщо використовують обидві руки, то місце розташування предметів і засобів праці проектують з урахуванням зручності захоплення їх двома руками;
організація робочого місця має забезпечувати хорошу візуальність, оглядовість, виключати захаращення його сировиною, зайвими предметами праці та готовими виробами.
Статичне напруження працівників у процесі праці пов’язане з підтримуванням у нерухомому стані предметів і знарядь праці, а також робочої пози.
При організації робочого місця, залежно від робочої пози, потрібно розподіляти статичні напруження, зменшувати їх величину та передбачувати можливість зміни пози під час предметної діяльності.
Планування робочого місця
Визначений простір, обмежений по висоті 2 м над рівнем підлоги, на якому розташовано робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників, називається робочою зоною.
Від правильного планування робочої зони у значній мірі залежать умови праці та її ефективність. Планування вважають основним елементом організації робочого місця. При плануванні робочого місця має передбачуватись таке його положення у виробничому приміщенні по відношенню до інших робочих місць, яке буде забезпечувати найкращі умови з точки зору освітлення, вентиляції, опалення, подачі сировини і предметів праці, а також видалення готової продукції та виробничих відходів за межі робочої зони.
Правильне планування робочого місця призводить до значного зниження потреби у транспортних засобах, які у виробничих умовах завжди являють собою підвищену небезпеку для працюючих, зменшують вільну площу робочого місця, яка має становити не менше 4,5 м2.
При раціональному плануванні робочих місць обов’язково враховують антропометричні дані людини. Від антропометричних даних залежить зона досяжності, тобто та частина робочої зони, яка обмежена дугами, що описуються максимально витягнутими руками. Зона допоміжних рухів (заміна інструментів, складання готових виробів) має бути розташованою за межами зони основних рухів, але у місяцях найкращої досяжності.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 108 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |