Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Захисне заземлення.

Читайте также:
  1. Захисне заземлення, занулення

Захисне заземлення – це зумисне елетричне з’єднання з землею металевих неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження електричної ізоляції.

Основне призначення захисного заземлення полягає в тому, що усунути небезпеку ураження струмом людини, якщо вона доторкнулась до металевих частин електрообладнання, яке опинилось під напругою. В цьому випадку електричний струм буде проходити і через людину, і через заземлення в землю. Враховуючи, що опір тіла людини, її взуття, підлоги, на якій вона стоїть, значно вище опору заземлення, то і основна сила струму буде проходити через заземлення в землю.

Чим більшим буде відношення опору людини до опору заземлення, тим менший струм пройде по людині, а значить і наслідки ураження будуть меншими. Опір заземлення добирається таким (не більше 4 Ом), щоб струм який буде проходити через людину, був безпечним.

 

 

14. Небезпека статичної електрики та засоби захисту від неї.

Порушення поверхневого контакту при терті однорідних чи різнорідних матеріалів призводить до електризації цих матеріалів – до виникнення електричних зарядів, що утримуються на їх поверхні довгий час. Електричні заряди виникають при терті матеріалів один об одного, в процесі переміщення пилу, на екрані моніторів тощо.

Утворення і накопичення зарядів статичної електрики негативно діє на організм людини, що інколи може призвести до травматизму. Значно більшу небезпеку статична електрика має як причина пожеж, а інколи і вибухів.

Прискоренню зняття зарядів статичної електрики сприяє заземлення обладнання підвищення електропровідності повітря шляхом збільшення відносної вологості або його електризації, обробка матеріалів та обладнання антистатиками.

 

 

15. Надання першої допомоги потерпілому від електроструму.

Перш за все необхідно потерпілого знеструмити. Відключення електроустановки здійснюється шляхом виключення рубильника, вимикача, відключення запобіжників та інше. При відсутності такої можливості потрібно перерубати провід сокирою з дерев’яною рукояттю або перекусити його кусачками з ізольованими рукоятками. Перерубувати необхідно окремо кожний провід, щоб не викликати коротке замикання.

Можна відтянути потерпілого за одяг, якщо від сухий та відстає від тіла. При цьому не можна торкатись тіла чи мокрого одягу. Рекомендується діяти однією рукою. При необхідності дотику до тіла потерпілого необхідно ізолювати руки – діелектричними рукавицями, сухою тканиною, стати на суху дошку або згорток одягу.

Наближаючись до потерпілого слід пам’ятати про крокову напругу. Кроки повинні бути як можна коротші, або скакати.

Якщо знеструмлений потерпілий у свідомості необхідно заспокоїти його, надати доступ свіжого повітря та викликати лікаря, який зможе правильно оцінити стан здоров’я потерпілого.

Коли у потерпілого відсутнє дихання, серцебиття і пульс, а больові подразники не викликають жодних реакцій, зіниці розширенні і не реагують на світло, потрібно негайно приступити до оживлення, тобто до штучного дихання і масажу серця.

 

 

16. Мікроклімат виробничих приміщень і його вплив на людину.

Метеорологічні умови (мікроклімат) виробничих приміщень характеризується такими параметрами, як температура, відносна вологість повітря, рухливість повітря, а також тепловими випромінюваннями від нагрітих поверхонь (обладнання комп’ютерів тощо).

Метеорологічні параметри мають значний вплив на функціональну діяльність людини, її працездатність і здоров′я. В умовах високої (більше 30 ˚С) температури і високої (більше 80%) відносної вологості повітря може настати перегрів організму, першими ознаками якого є підвищення температури тіла, значне потовиділення, прискорене дихання та пульс. Подальше підвищення температури повітря може призвести до теплового удару.

Низька температура, особливо в поєднання з високою відносною вологістю повітря, викликає переохолодження всього організму. Як наслідок, це призводить до простудних захворювань і захворювань периферичної нервової системи ((радикуліт, невралгія, ревматизм).

Тому створення комфортних метеорологічних умов виробничих приміщень є запорукою підвищення продуктивності праці, а головне, збереження здоров′я працівників.

17. Нормування метеорологічних умов виробничих приміщень.

Параметри мікроклімату виробничих приміщень поділяються на оптимальні і допустимі. Оптимальні параметри мікроклімату при тривалій і систематичній дії на організм людини забезпечують збереження нормального теплового стану організму. При допустимих параметрах можливі зміни теплового стану організму, але які швидко проходять.

Нормуються метеорологічні параметри мікроклімату в залежності від періоду року та важкості виконуваної роботи. Періоди року бувають теплий (середньодобова температура повітря дорівнює + 10 ˚С і більше) і холодний (середньодобова температура менше + 10 ˚С).

По енергозатратам (по важкості) всі роботи поділяються на три класи: І - легкі роботи, ІІ - роботи середньої важкості, ІІІ - важкі роботи. В свою чергу легкі і роботи середньої важкості поділяються на підкласи Іа, Іб,ІІа, ІІб.

 

 

18. Освітлення виробничих приміщень. Види освітлення.

Раціональне освітлення виробничих приміщень і робочих місць має велике значення, позаяк, до 90% інформації людина отримує через органи зору. Правильно об лаштоване освітлення зменшує зорову і загальну втомлюваність працівника, забезпечує хорошу видимість та створює комфортні умови праці. Нераціональне освітлення приводить до передчасної втомлюваності, притупляє увагу, знижує продуктивність праці та якість продукції, може стати причиною професійної захворювання або нещасного випадку.

Освітлення виробничих приміщень поділяється на природне та штучне. Приміщення, де людина перебуває переважну кількість робочого часу, повинне мати природнє освітлення.

Природнє освітлення поділяється на бокове (за рахунок вікон), верхнє (через світлові ліхтарі) та комбіноване (верхнє та бокове).

Штучне освітлення влаштовується для освітлення в темну пору доби, або для доповнення природнього освітлення, якщо його не вистачає для встановлених норм. Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне.

Робочим освітленням облаштовуються всі виробничі приміщення. Воно буває загальним, місцевим (конкретне робоче місце або робоча зона обладнання) та суміщеним.

Аварійне освітлення встановлюється у виробничих приміщеннях, де вихід із ладу робочого освітлення може призвести до порушення важливих технологічних процесів, до аварій, до порушення нормальної роботи життєво важливих об’єктів – електростанцій, вузлів зв’язку тощо. Аварійне освітлення повинно бути не менше 10% робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному виключенні робочого освітлення і повинно складати не менше 0,2 лк. Світильники встановлюються в місцях безпечних для проходу людей.

Охоронне освітлення облаштовується по периметру території, яка охороняється в нічний час Найменша освітленість на рівні землі повинна бути не менше 0,5 лк.

 

19. Виробничий шум. Дія шуму на організм людини.

Шумом називають сукупність звуків, яка заважає сприйняттю корисного сигналу або порушує тишу, а також яка шкідливо діє на організм людини. Довготривала дія шуму негативно впливає на організм людини. У людей, які працюють в несприятливому акустичному середовищі, виникають такі симптоми, як роздратування, пригнічений настрій, послаблення пам′яті, апатія, уповільнення швидкості реакції та ін. Уповільнюється темп праці, її якість, продуктивність, увага та психічні реакції, що може призвести до виробничого травматизму. Довготривала робота в умовах шуму призводить до виникнення таких професійних захворювань, як зниження гостроти слуху, виникнення таких захворювань як туговухість, а інколи і глухоти.

Для зменшення рівня шуму у виробничих приміщеннях або його впливу на людину застосовують такі методи та засоби, як:

- заміна зношених вузлів та механізмів, їх періодичне технічне обслуговування та змащення;

- встановлення шумопоглинаючих екранів, кожухів;

- застосування індивідуальних засобів захисту – протишумові вставки, що закривають слуховий провід (беруши), спеціальні навушники або шоломи та ін.

 

 

20. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств, споруд та приміщень.

Від підприємств, які є джерелами викидів у навколишнє середовище шкідливих та пахучих речовин, а також джерелами підвищеного шуму, вібрації, електромагнітних хвиль житлові квартири відділяються санітарно-захищеними зонами. Ширину цих зон в залежності від виробничих викидів, що виділяються в атмосферу, ділять на п’ять класів: І – 1000м, ІІ – 500м, ІІІ – 300м, ІV -100м, V – 50м.

У санітарно захисній зоні допускається розміщення будівель підсобного та обслуговуючого призначення, що займають не більше 50% площі. Між санітарно-захисною зоною і житловим районом рекомендується створення смуги дерев та чагарників шириною не менше 20м.

Виробничі будівлі та споруди можуть мати будь-які форму і розміри, обумовлені виробничими вимогами і вимогами пожежного нагляду. Однак із санітарно-гігієнічної точки зору (вентиляція, освітлення тощо) найбільш доцільними є будівлі, що мають форму прямокутника.

Висота виробничого приміщення встановлюється залежно від характеру технологічного процесу і має бути не менше, ніж 3м. Об′єм приміщення на одного працюючого становить 15 , а площа – не менше 4,5 .

21. Пожежна сигналізація.

Швидке повідомлення пожежної команди про виникнення пожежі є однією з головних умов її успішної ліквідації. Пристрої, призначені повідомлять про пожежу, повинні працювати цілодобово й мати максимально спрощену сигналізацію. Використовують автоматичні системи пожежної сигналізації різних типів: теплові, димові, світлові і комбіновані.

Теплові датчики мають вигляд біметалевих пластинок, спаяних легкоплавким припоєм. При підвищені температури навколишнього середовища припой розплавляється, пластинки розмикаються і включається сигналізація.

Димові датчики мають фотоелемент, на який у нормальних умовах світло не попадає. Якщо виникло загоряння, світло, проходячи через дим, заломлюється, попадає на фотоелемент, в якому виникає електричний струм, підсилюється електронною схемою і включається сигналізація.

Світлові оповісники мають фотоелемент, який реагує на ультрафіолетову чи інфрачервону частину спектру полум’я.

Комбіновані оповісники здатні одночасно реагувати і на підвищення температури навколишнього середовища, і на появу диму.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 26 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав