Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Опишіть процедуру розслідування нещасних випадків на виробництві.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив що сталися в процесі виконання ним трудових обов’язків і внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги. Керівник робіт або уповноважена особа підприємства, у свою чергу, зобов’язані: - терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, доставку його до лікувально-профі­лактичного закладу; повідомити про те, що сталося роботодавцю, а також відповідну профспілкову організацію; вжити заходів до недопущення подібних випадків. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків зі смертельним наслідком та групових: - повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соц. Чи ыншы выдповыдны органи в залежносты выд специфыки випадку; - організує його розслідування й утворює комісію з розслідування. До складу комісії з розслідування включається: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії); керівник структурного підрозділу чи головний спеціаліст; представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; інші особи. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана протягом трьох діб: - обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; - з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;

- визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; - скласти акти розслідування нещасного випадку за формами Н-5 і Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого; - у разі виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1 складається Карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5. Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціаль­ному журналі. Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб над­силаються: - потерпілому або його довіреній особі; - керівникові цеху чи іншого структурного підрозділу, ділянки, місця, де стався нещасний випадок, для вжиття заходів щодо запобігання подібним випадкам; - відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акта розслідування нещасного випадку; - відповідному територіальному органу Держнаглядохорон­праці; - профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

- керівникові (спеціалісту) служби охорони праці підприємства або посадовій особі, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці. Акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування повинні зберігатися протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. Спеціальному розслідуванню підлягають: - нещасні випадки зі смертельним наслідком;

- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров’я; - випадки смерті на підприємстві;

- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків. Повідомлення про груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком роботодавець зобов’язаний негайно передати: - відповідному територіальному органу Держнаглядохорон­праці;

- органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку; - відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду; - органу, до сфери управління якого належить дане підприємство; - відповідному органу місцевої держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування; - відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань; - профспілковій організації, членом якої є потерпілий; - відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Розслідування проводиться комісією зі спеціального розслідування, яка визначається керівником територіального органу Держнагляддохоронпраці за погодженням органами, представники яких входять до складу цієї комісії.