Читайте также:
|
Відповідно до Закону "Про охорону праці" державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
• Кабінет Міністрів України;
• спеціально уповноважений урядовий орган державного управління охороною праці - державний комітет із нагляду за охороною праці, що входить до складу Кабінету Міністрів (Держнаглядохоронпраці);
• на галузевому рівні - міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;
• на регіональному рівні - місцева державна адміністрація й органи місцевого самоврядування.
Кабінет Міністрів і Держнаглядохоронпраці України здійснюють управління охороною праці на загальнодержавному рівні. Окремі загальнодержавні управлінські функції делеговані Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Міністерству охорони здоров'я і Міністерству надзвичайних ситуацій України. Управлінський вплив на охорону праці в окремих галузях, регіонах та на окремих підприємствах ці органи можуть здійснювати як безпосередньо, так і через органи галузевого, регіонального управління охороною праці та органи управління охороною праці окремого підприємства або їх об'єднання. Інші органи державного управління забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці на регіональному чи галузевому рівні. Саме в цій частині державного управління охороною праці, з одного боку, окремі управлінські функції органів управління перетинаються і дублюються, а з іншого, при недостатньому рівні координації роботи цих управлінських органів можливі певні пропуски і недогляди в роботі.
Система державного управління охороною праці як у галузі, так і в регіоні є дворівневою. Верхній рівень системи (1) - загальнодержавне управління, що здійснюється названими органами, нижчий рівень системи (2) - регіональне і галузеве управління, що здійснюється, відповідно, місцевою державною адміністрацією, радами народних депутатів і галузевими міністерствами. У свою чергу, регіональне управління залежно від адміністративно-територіального поділу може виконуватися на обласному, міському, районному і селищному рівнях.
Система управління охороною праці на підприємстві залежно від його відомчої підпорядкованості може бути навіть чотирирівневою. Крім згаданих двох рівнів, тут необхідно виділити управління на рівні об'єднання підприємств (при наявності таких у галузі) і на рівні самого підприємства.
Для системи управління характерним є те, що вищі й нижчі рівні управління можуть взаємодіяти між собою як через проміжні рівні, так і безпосередньо. Причому тільки на етапах вироблення і реалізації управлінських дій простежується певна субординація у взаємодії різних рівнів системи, а для етапів формування завдання і зіставлення показників характерним є довільний характер взаємодії рівнів системи.
Наприклад, нижчі рівні системи часто можуть використовувати інформацію про стан охорони праці, отриману в результаті контролю цього стану охорони праці органами будь-якого рівня, а органи управління найвищого рівня часто одержують інформацію про виконання управлінських дій або про стан охорони праці безпосередньо від органів управління охороною праці підприємства.
47. Економічне значення заходів щодо покращення умов та охорони праці Розроблення і широке впровадження комплексу правових, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних і естетичних заходів, які сприяють безперервному зниженню виробничого травматизму і захворюваності, одночасно мають і велике економічне значення, оскільки від умов, в яких працює людина, значною мірою залежить від її ставлення до праці, працездатність, тривалість активної діяльності тощо.
Разом з тим тривалий час у нашому суспільстві вважалось, що заходи з охорони праці необхідно запроваджувати без будь-якої економічної оцінки, тобто економічний ефект від поліпшення умов праці неможливий. Однак за останні роки стало зрозуміло, що покращення умов праці дає високий економічний ефект. При цьому потрібний такий підхід до визначення економічної ефективності поліпшення умов праці, який враховував би їхній комплексний вплив, взаємний зв'язок, збільшувальну і зменшувальну дію одного фактора на інший.
У зв'язку з цим можна навести такий приклад. Якщо підрахувати втрати від однієї середньої виробничої травми типового виробництва цивільної авіації, то легко можна переконатися в тому, що вони перевищують, наприклад, річне утримання фахівця з охорони праці.
Методика визначення економічної ефективності заходів з поліпшення умов праці, яка склалася на цей час, виходить з комплексного впливу умов праці на її продуктивність та інші економічні показники. При високому ступені стомленості людина не тільки працює менш продуктивно, але може чинити невірні, хибні дії, наслідки яких можуть бути непередбаченими. Якщо трудове навантаження точно відповідає фізіологічним можливостям людини, її здібностям і нахилам, а санітарно-гігієнічні умови праці оптимальні, працездатність і продуктивність праці високі, то підвищення інтенсивності праці не спричинить ніяких небажаних змін в організмі людини. У результаті негативної дії на людину
несприятливих умов праці підприємство буде зазнавати певних втрат, що їх можна об'єднати у п'ять основних груп, збитки від яких викликані:
— відмовою авіаційної техніки в польоті внаслідок помилок людей, які зазнали дії несприятливих умов праці під час технічного обслуговування літального апарата;
— необхідністю виявлення й усунення дефектів літального апарата до і після польоту, які зумовлені помилками персоналу через несприятливі умови праці;
— зниженням продуктивності праці обслуги, що працює в несприятливих умовах;
— скороченням фонду робочого часу;
— додатковими виплатами працівникам, пов'язаними з профілактикою і лікуванням професійних захворювань, одержаних у результаті дії несприятливих умов праці.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 26 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |