Читайте также:
|
Пожежна профілактика та пожежна безпека.
Пожежна профілактика — це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на гарантування безпеки людей, запобігання поже-жам, обмеження їх поширення, а також створення умов для успішного га-сіння пожежі.
У процесі розробки профілактичних заходів запобігання пожежам враховується протипожежний стан об’єкта, тобто кількість пожеж та збитки від них, число займань, а також травм, отруєнь і загиблих лю-дей, рівень реалізації вимог пожежної безпеки, рівень боєготовності пожежних підрозділів, а також стан протипожежної агітації і пропа-ганди.
Пожежна безпека — стан об’єкта, за якого виключається можли-вість пожежі, а у випадку її виникнення унеможливлюється дія на людей небезпечних факторів пожежі і забезпечується захист матеріальних цін-ностей. Одним із основних факторів забезпечення пожежної безпеки є пожежна профілактика.
Забезпечення пожежної безпеки об’єкта передбачає створення систе-ми попередження пожеж та протипожежного захисту. Велике значення при цьому мають організаційно-технічні заходи, які умовно можна поді-лити на:
а) організаційні (організація пожежної охорони, навчань, інструкта-
жів та ін.);
б) технічні (суворе дотримання правил і норм, визначених чинними
нормативними документами, при реконструкції приміщень, тех-
нічному переоснащенні виробництва, експлуатації електромереж,
опалення, освітлення та ін.);
в) заходи режимного характеру (заборона паління та застосування
відкритого вогню в недозволених місцях та ін.);
г) експлуатаційні (своєчасне проведення профілактичних оглядів,
ремонтів устаткування тощо).
З метою попередження пожеж, їх поширення та боротьби з ними усі працівники підприємств, установ й організацій проходять навчання та ін-структажі з питань пожежної безпеки. На об’єктах з підвищеною пожеж-ною небезпечністю обов’язковим є навчання.
Система попередження пожеж
Система попередження пожеж — це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання виникненню та розвитку пожежі. Вона передбачає виявлення початкової стадії пожежі, своєчасну інформацію й, у разі необхідності, включення автоматичних систем по-жежегасіння.
Як відомо, основною умовою горіння є наявність трьох чинників: горючої речовини, окислювача та джерела вогню. Для того щоб сталося горіння, горюча речовина, окислювач та джерело запалювання повинні мати певні критичні рівні (температуру, концентрацію, енергію).
Оскільки в умовах виробництва завжди є горючі речовини, a у пові-трі — достатня кількість кисню, то для виникнення горіння бракує лише джерела займання.
До джерела запалювання належать відкрите полум’я, розжарені пред-мети, іскри від ударів та тертя, сонячна радіація та ін.
Горюча речовина з окислювачем утворює так зване горюче середови-ще, яке здатне горіти при наявності джерела запалювання. Тому заходи системи попередження пожежі спрямовані на дотримання безпечної по-ведінки з джерелом запалювання та запобігання утворенню горючого се-редовища.
Запобігання появі у горючому середовищі джерела запалювання можна досягти дотриманням Правил пожежної безпеки, використанням електроустаткування, що відповідає за вимогам класу пожежовибухоне-безпечних приміщень та зон, ліквідацією умов для самоспалахування ре-човин (матеріалів) тощо.
Запобігання утворенню горючого середовища досягається дотриман-ням наступних вимог: заміна, по можливості, у технологічних процесах горючих речовин (матеріалів) на негорючі; ізоляція горючого та вибухо-небезпечного середовища; використанням інгібіторнихта флегматизацій-них добавок; застосуванням в установках з горючими речовинами при-строїв захисту від пошкоджень та аварій; жорстким контролем за станом повітря в приміщеннях та якістю вентиляції тощо.
Система попередження пожеж також передбачає зниження пального навантаження в приміщеннях, проведення пожежотехнічних обстежень, використання знаків безпеки, своєчасне виявлення початкової стадії по-жежі, передачу інформації про місце і час її виникнення й, у разі необхід-ності, включення автоматичних засобів пожежегасіння. Засобами проти-пожежної автоматики забезпечуються виробничі приміщення категорій А, Б і В.
Установки автоматичної електричної пожежної сигналізації мон-тують на складах, базах та інших пожежовибухонебезпечних об’єктах. Основними складовими частинами цих установок є: датчики (сповісни-ки), що монтуються в будівлях або на території об’єктів і призначені для подання сигналу про пожежу; приймальні апарати (станції), що забезпе-чують приймання сигналів від датчиків, а також автоматичні системи по-жежегасіння.
Датчики можуть бути тепловими, димовими, світловими. Принципи роботи їх будуються на дії тепла, продуктів згорання й ультрафіолетових променів.
Теплові датчики спрацьовують при температурі на 20-40 °С вище від можливої максимальної температури при звичайних умовах. Серед них найбільш поширеними є біметалеві датчики, принцип дії яких базується на явищі термоелектрики. У провідниках, виконаних із різнорідних мате-ріалів, виникає термоелектрорушійна сила, якщо місця їх з’єднання три-мати при різних температурах.
Для сигналізації про пожежу у вибухонебезпечних приміщеннях засто-совують напівпровідникові датчики максимальної дії ПТИМ-1 і ПТИМ-2.
Димові датчики працюють на принципі дії продуктів горіння (диму) на електричний струм іонізаційної камери, що використовується як сповісник. Живлення датчика здійснюється постійним струмом напру-гою 220 В.
Світлові датчики працюють на принципі перетворення електромаг-нітного випромінювання відкритого полум’я в електричну енергію.
Теплові датчики контролюють 10-25 м2площі приміщення, димо-ві — 30-100 м2, світлові — 400-600 м2. їх закріплюють на стелі або підві-шують на висоті 6 10 м.
В залежності від можливості зазначити свій номер (адресу) сповіщу-вачі поділяються на:
— адресовані, які реагують на фактори, супровідні пожежні, в місці їх встановлення і постійно або періодично активно формують сиг-нал про стаж пожежонебезпечності в захищуваному приміщенні та власну працездатність із зазначенням свого номера;
— не адресовані, які реагують на фактори, супровідні пожежі, в місці їх встановлення та формують сигнал про виникнення пожежі в за-хищеному приміщенні без зазначення свого номера.
Вибір пожежних сповіщувачів здійснюється в залежності від харак-теристики виробництв, технологічних процесів, приміщень відповідно до Додатку К до ДБН В.2.5-13-98 “Пожежна автоматика будинків і спо-руд”. Наприклад, пріоритетним у виробничих будівлях є автоматичний тепловий сповіщувач, a у спеціальних спорудах (приміщення електронно-обчислювальної техніки) — димовий.
При виборі димових датчиків не рекомендується використовувати такі, що працюють з радіо затоками, у приміщеннях з довготривалим пе-ребуванням людей (лікарні).
Органами чуття також можна виявити початок горіння за такими по-казниками, як дим, його дія на очі та дихання, специфічний запах горючих речовин та газів, які утворюються при горінні (фосген, окис азоту, сірко-водень та ін.), світло, язики полум’я тощо.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 118 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |