Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальні відомості

Читайте также:
  1. II. Загальні положення
  2. Вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання. Загальні положення
  3. Додаткові відомості
  4. Загальні вимоги
  5. Загальні вимоги
  6. Загальні вимоги безпеки
  7. Загальні вимоги до оформлення письмової екзаменаційної (дипломної) роботи
  8. Загальні відомості
  9. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Джерелами вібрації зазвичай є авіаційні двигуни, різні агрегати (насоси, випробувальні стенди, пресове устаткування тощо), транспортні засоби, ручний віброінструмент і т. ін.

Неправильне розташування таких агрегатів може призвести до того, що шум і вібрації від них можуть проникати не тільки до суміжних, але й до віддалених від них приміщень. Причиною цього явища є "розтікання" вібрацій у вигляді пружних хвиль в усі приміщення, де вони і проявляються у вигляді шуму. Для ізоляції цього явища використовують різні матеріали фундаменту, стін, підлог і елементів, що їх з'єднують. Матеріали, які мають малий внутрішній опір (метал, залізобетон, дерево), є "звучними", і коливання (звуки) поширюються в них майже без перешкод.

Персонал, що обслуговує такі агрегати та інші вібронебезпечні машини, може потрапити під дію вібрацій, рівень яких викликає виникнення вібраційної хвороби. При цьому захворюванні людина скаржиться на біль у руках, втрату чутливості, з'являється відчуття "повзання мурашок" по тілу. Характерним симптомом захворювання є побіління пальців і спазм судин, а після 2—4 років роботи відмічається зниження слуху.

За способом передачі на людину вібрація поділяється на загальну, яка передається через опорні поверхні на тіло людини, яка сидить або стоїть, і локальну, яка передається переважно через руки працівника.

Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на такі категорії*.

* У нормативному акті переписані деякі інші джерела вібрації [47].

Категорія 1 — транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях самохідних та причіпних машин, транспортних засобів під час руху по місцевості, агрофонах і дорогах (в тому числі при їх будівництві).

До джерел транспортної вібрації належать, наприклад, трактори промислові, автомобілі вантажні (включаючи тягачі, скрепери, грейдери, котки та ін.), снігоприбирачі та ін.

Категорія 2 — транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю та таких, що рухаються тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень, промислових майданчиків.

До джерел транспортно-технологічної вібрації відносять, наприклад, екскаватори (в тому числі роторні), крани промислові та будівельні, шляхові машини, бетоноукладники, транспорт виробничих приміщень та ін.

Категорія 3 - технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації.

До джерел технологічної вібрації відносяться, наприклад, верстати та метало-деревообробне, пресувально-ковальське обладнання, електричні машини, стаціонарні електричні установки, насосні агрегати та вентилятори та ін.

Загальну технологічну вібрацію за місцем дії поділяють на такі типи:

а) на постійних робочих місцях виробничих приміщень підприємств;

б) на робочих місцях складів, їдалень, побутових, чергових та інших виробничих приміщень, де немає джерел вібрації;

в) на робочих місцях заводоуправлінь, конструкторських бюро, лабораторій, навчальних пунктів, обчислювальних центрів, медпунктів, конторських приміщень, робочих кімнат та інших приміщень для працівників розумової праці.

За джерелом виникнення локальну вібрацію поділяють на таку, що передається:

- від ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів керування машинами та установками;

— від ручних інструментів без двигунів (наприклад, рихтувальні молотки) та деталей, які обробляються.

 

За напрямком дії вздовж осей ортогональної системи координат вібрацію поділяють на таку: Хз, Уз, Zз — загальну (рис. 8.1); Хл, Ул, Zл - локальну, де вісь Хл збігається з віссю місця обхвату джерела вібрації, а вісь Zл лежить у площині, утвореній віссю Хл і напрямком подачі або прикладання сили, або віссю передпліччя

а - положення стоячи; б - положення сидячи; 2 - вертикальна вісь, перпендикулярна до опорної поверхні; X- горизонтальна вісь від спини до грудей; У- горизонтальна вісь від правого плеча до лівого

а - при обхваті циліндричних (і торцевих) поверхонь; б - при обхваті сферичних поверхонь

У свою чергу непостійні вібрації поділяються на: коливні, рівні яких безперервно змінюються в часі; переривчасті, коли контакт з вібрацією в процесі роботи переривається, причому довжина інтервалів, під час яких має місце контакт, становить більше 1 с; імпульсні, що складаються з одного або кількох вібраційних впливів (наприклад, ударів), кожен тривалістю менше ніж 1 с, з частотою їхньої дії менше ніж 5,6 Гц.

Як чинники, що впливають на ступінь і характер несприятливої дії вібрації, належить враховувати: ризики (імовірності) проявлення різних наслідків аж до професійної вібраційної хвороби; показники фізичного навантаження і нервово-емоційної напруги; вплив супутніх факторів, які посилюють дію вібрації (охолодження, вологість, шум, дія хімічних речовин тощо); тривалість і переривчастість дії вібрації; тривалість робочої зміни.

За цими та іншими категоріями виконують санітарне нормування згідно з ДСН 3.3.6.039-99 [47].

До показників вібраційного навантаження на оператора належать такі параметри: вібропереміщення, віброприскорення, віброшвидкість; спектр частот; час дії вібрації та ін.

№9 Пожежна безпека

Bідповідно до Правил пожежної безпеки в Україні основними організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є:

-визначення обов'язків посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки;

-призначення відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію наявних технічних засобів протипожежного захисту;

-встановлення на кожному підприємстві (установі, організації) відповідного протипожежного режиму;

-розробка й затвердження загальнооб'єктової інструкції про заходи пожежної безпеки та відповідних інструкцій для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень, організація вивчення цих інструкцій працівниками;

-розробка планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі;

-встановлення порядку (системи) оповіщення людей про пожежу, ознайомлення з ним всіх працюючих;

-визначення категорій будівель та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до вимог чинних нормативних документів, встановлення класів зон за Правилами улаштування електроустановок;

-забезпечення територій, будівель та приміщень відповідними знаками пожежної безпеки, табличками із зазначенням номера телефону та порядку виклику пожежної охорони;

-створення та організація роботи пожежно-технічних комісій, добровільних пожежних дружин та команд.

В першу чергу на кожному підприємстві (об'єкті) з урахуванням його пожежної небезпеки наказом необхідно призначити відповідальних за пожежну безпеку, визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки та встановити відповідний протипожежний режим.

Конкретні особи з числа керівництва об'єкту та персоналу призначаються відповідальними за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Керівник (власник), делегуючи свої повноваження, визначає своїм наказом осіб відповідальних за пожежну безпеку. Методологія підготовки такого наказу полягає в тому, щоб жоден квадратний метр території та приміщень об'єкта, жодна виробнича чи технологічна операція, порушення регламенту якої може призвести до виникнення пожежонебезпечної або вибухопожежонебезпечної ситуації, не залишились без відповідальної за пожежну безпеку особи.

Основними напрямками роботи осіб, відповідальних за пожежну безпеку є:

- Забезпечення необхідною інформацією, підготовка і розробка документів (наказів, інструкцій, планів евакуації на випадок пожежі тощо).

-Ведення документації.

-Розробка та виконання протипожежних заходів.

-Створення та організація роботи добровільних пожежних дружин та пожежно-технічних комісій.

- Організація та проведення протипожежних інструктажів. Практичне відпрацювання планів евакуації, дій у разі пожежі з персоналом об'єкта.

-Аналіз виявлених порушень вимог пожежної безпеки, а також загорянь і пожеж, що мали місце.

-Організація та підтримання протипожежного режиму.

-Придбання, експлуатація, утримання, перевірка технічних засобів і систем протипожежного захисту.

- Вивчення та впровадження позитивного досвіду, сучасних технологій забезпечення пожежної безпеки.

-Взаємодія з пожежною охороною та іншими організаціями щодо забезпечення пожежної безпеки.

Протипожежний режим - це комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об'єкта (виробу), спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки. Цих норм і правил мають дотримуватися усі працівники та відвідувачі.

Протипожежний режим встановлюється переважно такими внутрішніми документами, як накази та інструкції.

В ході встановлення відповідного протипожежного режиму посадовим особам на кожному об'єкті з урахуванням умов його пожежної небезпеки слід визначити:

-можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

-порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

-правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

-місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно розміщуватися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);

-порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та шмаття, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

-порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;

-порядок огляду й закриття приміщень після закінчення роботи;

-порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

-порядок організації експлуатації, обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);

-порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

-дії працівників у разі виявлення пожежі;

-порядок збору членів ДПД та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.

Забезпечення пожежної безпеки є досить складним соціально-економічним завданням, спрямованим на запобігання пожежам у всіх сферах діяльності людини та ліквідацію пожеж у випадку їх виникнення з мінімальними наслідками. Впровадження нових технологій, розвиток економіки постійно становлять нові проблеми перед системою забезпечення пожежної безпеки, функції якої доповнюються та розширюються, змінюючи тим самим структуру завдань щодо забезпечення її ефективності. Що таке "пожежна безпека" у сучасному розумінні? Розглянемо основні (базові) поняття.

СИСТЕМА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збиткам від неї.

ПОЖЕЖОБЕЗПЕКА ОБ'ЄКТА - стан об'єкта, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

РІВЕНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ - кількісна оцінка попереджених збитків у разі можливої пожежі.

Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків

З правової точки зору, термін "пожежна безпека" можна розглядати як стан захищеності особи, майна, об'єкта, населеного пункту, регіону, держави від пожеж.

Ймовірність виникнення пожежі (вибуху) в пожежонебезпечному об'єкті визначають на етапах його проектування, будівництва й експлуатації.

Для оцінки ймовірності виникнення пожежі (вибуху) на діючих підприємствах або об'єктах, що будуються, будівлях, спорудах необхідно мати статистичні дані про час існування різних ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПОДІЙ, тобто таких подій, реалізація яких призводить до утворювання горючого середовища й виникнення джерела запалювання.

Ймовірність виникнення пожежі (вибуху) в об'єктах, що проектуються, визначають на підставі показників надійності елементів об'єкта (складових частин), що дозволяє розрахувати ймовірність різних ситуацій у виробничому устаткуванні, системах контролю й керування, а також в інших пристроях, що складають об'єкт, які призводять до реалізації пожежовибухонебезпечних подій.

Аналіз пожежної небезпеки полягає у визначенні наявності горючих речовин і можливих джерел запалювання, ймовірних шляхів розповсюдження пожежі й необхідних засобів пожежогасіння

 

 




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 58 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав