Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Кодекс цивільного захисту України, мета та його зміст.

Класифікація надзвичайних ситуацій – визначений на державному рівні порядок поділу надзвичайних ситуацій за причинами їх походження, обсягами заподіяних наслідків і залучення матеріально-технічних ресурсів;

Стаття 9 Кодексу цивільного захисту України класифікує надзвичайні ситуації за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.

Залежно від причини походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження на такі:

- техногенного характеру;

- природного характеру;

- соціального характеру;

- воєнного характеру.

Залежно від обсягів:

· державний;

· регіональний;

· місцевий;

· об‘єктовий.

Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями визначається Кабінетом Міністрів України.

Основні завдання та заходи у сфері цивільного захисту визначаються статтею 5 Кодексу цивільного захисту України:

– запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

– захист населення і територій від надзвичайних ситуацій;

– ліквідація надзвичайних ситуацій та їх наслідків;

– попередження та гасіння пожеж;

– збір, обробка, обмін та надання інформації з питань цивільного захисту;

– аналіз і прогнозування техногенної, природної небезпеки та можливих надзвичайних ситуацій, оцінка їх соціально-економічних наслідків;

– створення та підтримання у постійній готовності системи оповіщення;

– здійснення постійного спостереження і лабораторного контролю за станом навколишнього природного середовища та на підприємствах, в установах і організаціях;

– здійснення попереджувальних заходів на об‘єктах економіки під час фінансово-економічної кризи;

– розроблення та виконання цільових та науково-технічних програм, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій;

Завдання цивільного захисту в умовах воєнного стану та в особливий період визначені в статті 31 цього Кодексу.

2. Повноваження органів управління та суб’єктів господарювання.

Глава 4 Кодексу цивільного захисту України визначає такі органи управління єдиною державною системою цивільного захисту та її функціональними і територіальними підсистемами:

Кабінет Міністрів України;

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту;

центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, адміністрації (адміністративні органи) підприємств, установ і організацій;

органи повсякденного управління з питань цивільного захисту.

Керівництво функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту у мирний час та в особливий період покладається на Кабінет Міністрів України та здійснюється Прем‘єр-міністром України.

3. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.

До основних заходів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій відносяться:

- оповіщення та інформування;

- спостереження та лабораторний контроль;

- укриття в захисних спорудах цивільного захисту;

- евакуаційні заходи;

- інженерний захист територій;

- медичний захист;

- психологічний захист;

- біологічний захист;

- радіаційний і хімічний захист.

4. Запобігання надзвичайним ситуаціям.

здійснюють:

– прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій;

– своєчасне оповіщення та достовірне інформування населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, розвиток подій, методи та способи захисту, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки;

– спостереження та лабораторний контроль;

– комплекс заходів інженерного, медичного, психологічного, біологічного, радіаційного та хімічного захисту населення і територій;

– створення і підтримання в робочому стані автоматизованих систем контролю за станом техногенної безпеки об‘єктів підвищеної небезпеки;

5. Забезпечення техногенної та пожежної безпеки.

Джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є:

- об'єкти підвищеної небезпеки;

- будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації;

- суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов їх експлуатації;

- ядерні установки з порушенням умов експлуатації;

Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

Пожежна безпека - відсутність ризику виникнення та розвитку пожеж.

Основними завданнями пожежної охорони є:

- забезпечення пожежної безпеки;

- запобігання виникненню пожеж та нещасним випадкам під час пожеж;

- гасіння пожеж, рятування населення, а також надання допомоги у ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.

Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій визначається Кабінетом Міністрів України.