Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

МЕТОДИ ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ І ВИЗНАЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

Таблиця 5 - Граничне допустимі концентрації (ГДК) важких металів в грунтах

Примітка. ГДК важких металів у грунтах згідно з САНПиН 42-128-4433.

У хімічних елементів, що не мають ГДК, гігіеничною межею концентрації є 5-кратне перевищення над фоном. Підставою для цього допущення слугують західноєвропейські розробки (додаток А. 2)

Оцінку небезпеки забруднення грунтів комплексом металів 'ви­конують за сумарним показником забруднення табл. 6).

Таблиця б - Шкала небезпеки забруднення грунтів за сумарним показником забруднення (Zс)

Рівень забезпеченості грунтів мікроелементами оцінюється у відповідності з групуванням І.Г. Важеніна (табл. 7). Виділені групи об'єднують такі культури:

1. Культури невисокого виносу мікроелементів і порівняно високої здатності до засвоєння - зернові хліби, кукурудза, зернобобові, картопля;

2. Культури підвищеного виносу мікроелементів з невисокою та середньою здатністю до засвоєння - коренеплоди, овочі, трави (бобові, злакові), соняшник;

3. Культури високого виносу мікроелементів - сільськогосподарські рослини на зрошуваних землях при високих дозах мінеральних добрив.

Таблиця 7 - Групування грунтів за забезпеченістю рослин мікроелементами (амонійне-ацетатний буферний розчин з рН 4.8)

5.З Оцінка забруднення важкими металами сільськогосподарських рослин

Оцінка ступеня забруднення сільськогосподарських рослин важкими металами проводиться з метою встановлення якості рослинної продукції і попередження можливого негативного впливу їх на здоров'я людини. Вплив може виявлятись у зміні:

- урожайності сільськогосподарських культур. В залежності від ступеня забруднення врожайність знижується відповідно на 5-10, 10-20, 20-40 і більше відсотків;

- якості продукції рослинництва.

Для санітарно-гігієнічної оцінки вмісту важких металів у сільськогосподарських рослинах розроблені і рекомендуються гранично допустимі концентрації (табл. 8, додаток Г) та максимально допустимі рівні (табл. 9). Середній рівень вмісту найбільш пріоритетних важких металів у рослинницькій продукції наведений у додатку Д.

Найбільша кількість важких металів, як правило, локалізує­ться в коренях, значно менша -, в надземних органах рослин, особ­ливо генеративних.

Таблиця 8 - Граничне допустимі концентрації важких металів

у рослинній продукції, (продуктивній частині), мг/кг*

Примітка. ГДК важких металів згідно з САНПиН 42-123-4089 і додатком А.7.

Таблиця 9 - Тимчасові максимально допустимі рівні (МДР) вмісту деяких: хімічних елементів у кормах для сільськогосподарських тварин (мг/кг корму)

Примітка. МДР хімічних елементів згідно з додатком А. 8.

б ЗАХОДИ 3 ОХОРОНИ ВОДНИХ, ҐРУНТОВИХ ТА РОСЛИННИХ РЕСУРСІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ

Експериментальний матеріал, отриманий при вивченні проблеми забруднення важкими металами зрошуваних земель України і сільсь­когосподарської продукції, що на них вирощується, дозволяє, реко­мендувати ряд ефективних заходів щодо попередження зниження їх родючості та якості сільськогосподарських рослин.

Установлено, що в умовах зрошення посилюються міграційні процеси важких металів і відбувається їх перерозподіл по профілю грунтів. Це зумовлює можливість вторинного забруднення корене­вмісного шару грунтів токсичними металами, а також забруднення дренажних та ґрунтових вод.

Використання для зрошення вод другого і, особливо, третього класу, наявність різних джерел забруднення (промислові підприєм­ства, автомагістралі та ін.) призводять до просторової диферен­ціації грунтів за ступенем забруднення, формування регіонального та локального забруднення. У зв'язку з цим необхідне застосуван­ня комплексних заходів, що включають в себе;

1. Систематичний контроль за вмістом важких металів у зро­шувальних та ґрунтових водах, грунтах і рослинах;

2. Радикальні заходи на державному рівні по. зниженню кон­центрації важких металів в атмосфері, водних джерелах та грунтах (застосування ефективних очисних споруд, фільтрів, водоохоронні зони та ін.);

3. За вмісту мікроелементів у грунтах на рівні й нижче фонового необхідно включити в систему добрив мікродобрива, при цьому вносити їх способом позакореневого підживлення, з поливною водою і передпосівною обробкою насіння (РНТД 1018946-02).

4. Водозберігаючі режими зрошення з потужністю розрахункового шару зволоження не більше 30-50 см. Для зволоження цього шару застосовують поливні норми 300-400 м3/га;

5. Система органічних і мінеральних добрив, яка забезпечує бездефіцитний баланс гумусу та макроелементів. На малобуферних грунтах не рекомендується застосовувати високі дози фізіологічне кислих мінеральних добрив без їх нейтралізації,'

6. На техногенне забруднених (в різній мірі) грунтах проводять заходи по зменшенню надходження важких металів в рослини, що включають в себе:

а) зв'язування важких металів природними сорбентами - цеолітами, кальцієвмісними меліорантами (вапно, гіпс), сапропелями (органогенними та органокарбонатними), мінеральними добривами (суперфосфат, карбамід), сірчанокислими сполуками, що містять залізо;

б) збагачення грунтів органічною речовиною, підтримання бездефіцитного та позитивного балансу гумусу;

в) адаптацію сільськогосподарських культур до забруднення, підбір культур та сортів, стійких до забруднення важкими метала­ми. При необхідності проводиться переспеціалізація сільськогос­подарського виробництва, заміна овочевих і кормових культур на технічні. На полях з високим рівнем забруднення необхідно відмовитись віл вирощування зелених культур, які здатні інтенсивно поглинати важкі метали з грунту. Коренеплоди, картоплю, капусту і зернові можна вирощувати за умов обов'язкового контролю якості продукції. Грунти із середнім рівнем забруднення рекомендують займати насінниками трав, технічними культурами, саджанцями пло­дових дерев;

г) рекультивація техногенне забруднених грунтів, в т.ч. їх очистка за допомогою рослин, що здатні вибірково поглинати важкі метали.

7. При використанні для зрошення вод 3 класу (непридатні для зрошення) застосовують тактику згортання зрошення.

Застосування тих чи інших" заходів визначається якістюполивних вод, рівнем вмісту і набором металів-токсикантів у грунтах.

У таблиці 10 наведена принципова схема оцінки грунтів за ступенем забруднення їх важкими металами та заходи з охорони водних, ґрунтових та рослинних ресурсів.: Зміст заходів стає все більш містким з погіршенням якості зрошувальних вод та підвищенням ступеня забруднення грунтів.

МЕТОДИ ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ І ВИЗНАЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

7.1 Відбір зразків грунту та рослин

Відбір зразків грунту проводиться згідно з вимогами до від­бору зразків грунту при загальних і локальних забрудненнях, ви­кладених в ГОСТ 17.4.3.01; ГОСТ 17.4.4.02; ГОСТ 28168, а також згідно з додатком А. 9, 10.

Зразки рослин відбирають на тих же ділянках, що і зразки грунту. Відбір крапкових проб зерна проводиться за ГОСТ 13586.3, зразків грубих кормів (сіно, солома), трави та зеленої маси сільськогосподарських культур, коренеплодів, клубнеплодів, картоплі - за ГОСТ 27262.

Таблиця 10 Принципова схемаоцінки грунтів сільськогосподарського використання за ступенем забруднення важкими металами

7.2 Визначення вмісту важких металів у водах, грунтах і рослинах

Визначення вмісту важких металів у природних водах прово­дять методом, атомно-абсорбційної спектрометрії згідно з РД 52.24, РД 118.02, КНД 211.1.4 і згідно з додатком А.,11.

Валовий вміст важких металів та їх рухомих форм у зразках грунту визначають методом атомно-абсорбційної спектрометрії з полум'яною і безполум'яною атомізацією за методами, наведеними в додатку А. 12, 13, 14.

Важкі метали в рослинних зразках визначають в- їх зольних розчинах на атомно-абсорбційному спектрофотометрі згідно з дода­тком А. 14, 15. Мінералізацію зразків рослин проводять методом сухого озолення за ГОСТ 26657.

Додаток А (довідковий)