Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Клінічні форми ГХН.

Це захворювання новонародженого, обумовлене несумісністю крові плоду та матері по антигенній системі резус - фактор, системі АВО та, зрідка, іншим факторам крові.

В організмі Rh - негативної жінки протирезусні антитела утворюються тоді, коли вона вагітна Rh - позитивним плодом. Ці антитіла проникають через плаценту й гемолізують еритроцити плода. Так виникає гемолітична хвороба. При несумісності крові матері та дитини за системою АВО гемолітична хвороба новонароджених виникає за рахунок агглютиногену А або В, які присутні в еритроцитах плоду, але відсутні у матері. Ізоаглютініни материнської крові проникають через плаценту й призводять до гемолізу еритроцитів плоду; таким чином, ГХН може розвинутись, якщо у матері група крові О(І), а у плода - А(ІІ) або В(Ш).Основний ушкоджуючий фактор при ГХН є ускладнення підвищеного гемолізу - гіпербілірубінемія з неконьюгованим токсичним білірубіном. Гіпербілірубінемія з НБ призводить до ушкодження головного мозку, печінки, нирок і т.д.

Клінічні форми ГХН.

Є три форми ГХН: набрякова, анемічна і жовтянична. Набрякова форма зустрічається рідко і має найважчий перебіг. Дитина народжується з вираженими набряками всіх тканин, блідістю шкіри, асцитом, печінка і селезінка дуже збільшені. Більшість дітей з цією формою ГХН народжуються мертвими, 50% гинуть в перші години після пологів від серцево - судинної недостатності. Анемічна форма зустрічається також рідко і характеризується блідістю шкіри, слизових. Загальний стан порушений мало. Кількість еритроцитів і гемоглобіну швидко зменшується наприкінці першого тижня і навіть на другому тижні життя при наявності природного годування (материнське молоко є потенційним джерелом ізоантитіл).

Жовтянична форма ГХН є найбільш поширеною. Уже під час народження дитини може бути жовтяничне забарвлення навколоплідних вод і пуповини. Обов'язковим симптомом є жовтяниця, яка виникає у 1-шу - 2-гу добу життя і швидко наростає. Печінка та селезінка збільшені. З посиленням жовтяниці погіршується загальний стан - млявість, зниження фізіологічних рефлексів, діти погано ссуть з грудей. В загальному аналізі крові - анемія, лейкоцитоз, рівень кількості білірубіну збільшується погодинно, що може призвести до білі рубінової енцефалопатії (ядерної жовтяниці) Колір сечі темний за рахунок жовчних пігментів.

Лікування ГХН симптоматичне:

- оптимальний температурний режим;

- киснева терапія,

- вигодовування молочними сумішами до 5- 7доби, потім - молоком матері;

- очисні клізми;

- проведення фототерапії монохроматичними лампами синього та денного світла (при цьо­му потрібно екранувати очі та статеві органи). Сеанси тривають 16— 18 год із перервами на 1 год кожні 2—3 год;

- внутрішньовенне крапельне введення 5-10% розчину глюкози, 5% розчин
альбуміну,

- препарати мембраностабілізуючої дії (есенціале, амінофосфадин, вітамін Е, рибофлавін)

- ентеросорбенти, фенобарбітал per os.

У разі важких форм єдиним ефективним методом лікування є замінне переливання крові через вену пуповини. Це хірургічне втручання здійснюють у маніпуляційній або в операційній залі з суворим дотриманням правил асептики та антисептики. Медсестра допомагає лікарю технічно та слідкує за станом дитини Переливають свіжо законсервовану одногрупну резус негативну кров донора при резус-конфлікті, при АВО-конфлікті переливають 0(1) групи. У наступний час частіше переливають кріоплазму IV групи, змішуючи її з еритроцитами 0(1) групи крові з розрахунку 150— 180 мл/кг. Кров замовляється свіжоцитратна (термін — не більше за 3 доби). Після ОЗПК продовжують консервативну терапію та здійснюють термометрію, фізіологічні показники та проводять контроль аналізу крові на білірубін, клінічного аналізу крові, сечі.

Профілактика ГХН у жінок з резус-негативною групою крові повинна передбачати охорону першої вагітності, тому що перша дитина народжується здоровою. Породіллям із Rh-негативною кров'ю проводять специфічну профілактику анти-IgD у дозі 250 мкг через 48—72 год після пер­ших пологів за відсутності антитіл. Жінкам з високим рівнем резус-антитіл під час вагітності роблять підсадку шматка шкіри чоловіка, інфузійну та загальнозміцнюючу терапію в стаціонарі.

СИНДРОМ ДИХАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ

- це гостре порушення функції легенів, що характеризується генералізованим ателектазом, розвивається майже виключно у недоношених дітей в перші години життя. Смертність від цього захворювання складає 20 - 95 %.

Етіологія Призводять до цієї патології:

- дефіцит сурфактанту (речовина, що вистилає внутрішню поверхню альвеол і протидіє їх спаданню);

- невеликі розміри альвеол;

- надмірна м'якість стінок грудної клітини.

Чинники, що сприяють розвитку СДР: недоношеність, кесарський розтин, гіпоксія і асфіксія, наявність цукрового діабету у матері.

Клініка. В перші години життя з'являються прискорене дихання (понад 80 за хв.), втягування під час вдиху між ребрових проміжків і мечоподібного відростка, утруднений посилений видих, стогін, пригнічення ЦНС. Шкіра ціанотична, з рота виділяється піна, іноді забарвлена кров'ю.

Лікування. 1.Екзогенне введення сурфактанту.

2. Оптимальний температурний режим кувезу.

3. Оксигенотерапія, ШВЛ.

4. Раціональне вигодовування.

5.Корекція ацидозу, інфузійна терапія.

ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ І ПУПКОВОЇ РАНКИ

Захисна функція шкіри новонародженого знижена, тому через неї в організм може проникнути будь - яка інфекція. Місцевий імунітет недостатній, тому хвороби шкіри і пупкової ранки не можна вважати місцевим явищем. Захворювання шкіри і пупкової ранки бувають інфекційні і неінфекційні.

Лікування: Треба дотримуватися широкого вільного сповивання. Ще кращим є відкритий спосіб лікування з ультрафіолетовим опромінюванням. Набули поширення присипки з ксероформу, стрептоциду, тальку, цинку срібла. Якщо поверхня мокра, роблять примочки з 0, 25% розчину срібла нітрату. Обов'язковими є щоденні гігієнічні ванночки з відварами череди, лікарської ромашки, слабким розчином калію перманганату.

Пітниця - велика кількість дрібних червоних вузликів та плям, обумовлене гіперфункцією потових залоз внаслідок перегрівання дитини. Загальний стан не порушений! Лікування: правильний тепловий режим, гігієнічні ванни.

Інфекційне запалення шкіри спричинюється різною мікрофлорою, найчастіше стафілококом, рідше стрептококом, кишковою і синьогнойною паличками тощо.

Везикулопустульоз характеризується появою дрібних гноячкових висипань, розміри яких від зерен проса до горошини. Ці елементи розміщуються у природних складках шкіри, на тулубі і кінцівках, на шкірі голови. За умови невеликої кількості таких висипань загальний стан дитини не порушується.

Пухирчатка новонароджених має вигляд пухирців діаметром 0,5-2см із червоною облямівкою на шкірі шиї, кінцівок, живота, які наповнені серозно- гнійною рідиною. Коли вони розкриваються, оголюються ерозивна поверхня, іноді вкрита крапельками крові. У разі значної їхньої кількості погіршується загальний стан дитини, підвищується температура, іноді спостерігаються диспепсичні явища. Перебіг хвороби може бути тривалим і призвести до розвитку сепсису.

Ексфоліативний дерматит Ріттера - найбільш тяжка форма стафілококового ураження шкіри новонароджених. При цій хворобі має місце епідермоліз, ерозії великих ділянок шкіри, значна інтоксикація.

Бешиха (рожа) - стрептококове ураження шкіри і підшкірної клітковини, має місце набряк, загальна інтоксикація.

Псевдофурункульоз - мікробне запалення потових залоз новонародженого.

Профілактика Основою профілактики є найсуворіше дотримання стерильності (брудні руки персоналу і матері, предмети догляду тощо). Хвору дитину необхідно негайно ізолювати, виділивши для цього окремий персонал, Такі заходи запобігають поширенню інфекції.

Лікування. Необхідне місцеве застосування дезінфекційних засобів і суворе дотримання чистоти під час догляду. Також призначають дезінтоксикаційну терапію, антибіотики, імунопрепарати (протистафілококовий гаммаглобулін і антистафілококову плазму), УФО.