Читайте также:
|
Тема 14. Суспільне відтворення. Циклічність як прояв макроекономічної нестабільності. / 4 год./
1. Визначення суспільного відтворення і його характерні риси.
2. Національне багатство і сутність його елементів.
3. Сутність сукупного суспільного продукту, валового національного продукту.
4. Умови реалізації сукупного суспільного продукту.
5. Національний доход, його суть, джерела, фактори зростання. Стадії руху національного доходу.
6. Циклічність економічного розвитку. Теорії циклічних коливань.
7. Види циклів і їх характерні риси.
8. Особливості сучасних циклів. Економічна криза в Україні.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств.
Валовий національний продукт (ВНП) — сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, створених за певний період вітчизняними підприємствами в країні та за її межами.
Відтворення — постійне відновлення та повторення процесу виробництва.
Національне багатство — сукупність матеріальних і нематеріальних благ, що вироблені та нагромаджені суспільством за всю його історію.
Національний дохід (НД) — сукупний дохід в економці, який отримують власники чинників виробництва: праці, капіталу, землі, підприємницького хисту. Це — чистий внутрішній продукт, зменшений на величину непрямих податків на бізнес.
Просте суспільне відтворення — повторення процесу суспільного відтворення в незмінних масштабах.
Розширене суспільне відтворення — відтворення суспільного виробництва в зростаючих масштабах.
Сукупний суспільний продукт (ССП) — сукупність усіх матеріальних благ і послуг, створених у суспільному виробництві, як правило, за рік.
Тіньова економіка — приховані господарськими та інституціональними одиницями види діяльності, що офіційно не обліковуються державними органами.
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — ВВП, зменшений на величину амортизаційних відрахувань.
Гранична схильність до споживання — величина додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова гривня доходу.
Доходи — грошові кошти, що отримують домогосподарства, фізичні та юридичні особи за результатами господарської діяльності, використання власності чи у формі соціальних виплат, громадських внесків тощо.
Доходи від власності — доходи, які отримують власники від продуктивного використання землі, капіталу, майна (орендна плата, відсоток, дивіденд).
Доходи від індивідуальної трудової власності — доходи, які отримують громадяни від самостійної трудової діяльності (за надання послуг чи реалізацію товарів, що вироблені індивідуально).
Заощадження — частина доходу, що не споживається.
Національне заощадження — частина національного доходу, яка не використовується на споживання і характеризує обсяг чистого заощадження в суспільстві.
Нормальні доходи — сума грошових доходів, отриманих протягом певного періоду, без урахування зміни цін.
Податки — обов’язкові нормовані платежі, що вилучаються державою в бюджет за встановленими нею розмірами з фізичних та юридичних осіб.
Податки непрямі — податки на товари та послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу.
Податкова декларація — заява платника податків про отримані доходи, як правило, за поточний рік.
Прожитковий мінімум — розмір грошових коштів, що необхідний для підтримки життєдіяльності людини та відновлення її робочої сили.
Суспільні фонди споживання — фонди, за допомогою яких використовується частина фонду життєвих засобів і забезпечується (повністю або частково) задоволення потреб в освіті, культурі, охороні здоров’я, утримання непрацездатних членів суспільства.
Функція споживання — зв’язок між споживанням та доходами.
Функція заощадження — зв’язок між розмірами заощадження та доходу.
Депресія (застій) — фаза економічного циклу (може бути тривалою), протягом якої завершується формування умов для пожвавлення економічної діяльності.
Економічна криза — різке зменшення обсягів виробництва, яке починається поступово зі звуження ділової активності.
Економічне зростання — кількісне збільшення та якісне вдосконалення чинників виробництва, а також створених за відповідний період економічних благ (товарів, послуг).
Економічний цикл (хвиля) — періодичне коливання економічної активності; період від початку однієї економічної кризи до наступної.
Інвестиції — сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі та сфери економіки.
Інвестування — збільшення обсягу функціонуючого капіталу за рахунок нагромаджених засобів від прибутку та інших доходів.
Моделі економічного зростання — схеми (концепції) аналізу місця і ролі відповідних чинників виробництва в економічному зростанні.
Нагромадження капіталу — процес перетворення (метаморфоза) господарюючим суб’єктом частки отриманого доходу (прибутку) в капітал для подальшого розвитку своєї бізнесової справи.
Норма нагромадження — виражена у відсотках частка виробничого нагромадження у національному доході.
Рецессія (відступ) — стан економіки, коли обсяг основних макроекономічних показників (ВВП, ВНП, НД) стає меншим, що також свідчить про спад або зниження темпів її розвитку.
Темпи економічного зростання — швидкість зростання чинників та макроекономічних показників результатів виробництва.
Циклічність розвитку економіки — рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої.
Чинники економічного зростання — залучені до процесу виробництва ресурси як економічні, так і неекономічні.
Тема 15. Державне регулювання ринкової економіки / 2 год./
1. Історичні передумови та еволюція державного регулювання економіки.
2. Економічні функції держави.
3. Основні форми і методи державного регулювання економіки.
4. Основні види економічної політики держави:
· участь держави у національному виробництві;
· структурна та інвестиційна політика;
· бюджетна, податкова та кредитно-грошова політика;
· соціальна політика;
· антиінфляційна політика держави.
Державний сектор — сукупність форм присутності та участі держави у виробництві, розподілі, обміні й споживанні.
Економічні функції держави — форми економічної діяльності і політичних заходів держави, які так чи інакше впливають на фундаментальні економічні процеси суспільства.
Економічні блага — засіб задоволення потреб, які є в обмеженій кількості. Економічні блага поділяються на матеріальні блага і послуги.
Економічні функції — основні напрями економічної діяльності держави в суспільстві.
Об’єкти державного регулювання економіки — сфери, галузі економіки, а також ситуації, явища та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникнути труднощі, проблеми, які не вирішуються автоматично або можуть бути вирішені у віддаленому майбутньому, тоді як їх вирішення конче потрібно для нормального функціонування економіки та підтримання соціальної стабільності.
Основні економічні функції держави у розвинутих країнах: забезпечення правової бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню ринкової системи; захист конкуренції; перерозподіл доходу та національного багатства; коригування розподілу ресурсів для зміни структури національного виробництва; стабілізація економіки, тобто стимулювання економічного розвитку; контроль за рівнем зайнятості та інфляції; виправлення вад ринкової системи.
Ринковий механізм і ринкова конкуренція — конкуренція си-
стем, яка перейшла зі стану стихійного регулювання в стан жорсткої самоорганізації і взаємодії.
Суспільні блага — засоби (товари), що задовольняють суспільні потреби.
Суспільні ресурси — чинники, необхідні для виробництва суспільних благ.
Транснаціональні витрати — витрати у сфері обігу, пов’язані з передачею прав власності.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 78 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |