Читайте также:
|
Тема 4. Загальні основи товарного виробництва/ 2 год./
1. Виникнення товарного виробництва і його характерні риси. Основне протиріччя товарного виробництва.
2. Види товарного виробництва. Порівняльна характеристика простого та капіталістичного товарного виробництва.
3. Товар і його властивості. Характеристика споживчої вартості. Мінова вартість і вартість товару.
4. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі.
5. Економічний закон вартості, його функції та механізм дії.
Вартість — економічна категорія, яка синтезує в собі вартість утрачених можливостей у зв’язку з виробництвом будь-якого товару.
Вартість трудова — уречевлена в товарі загальнолюдська (суспільна) праця.
Вартість утрачених можливостей — вартість товару чи ресурсу, від яких відмовились.
Домашня промисловіст ь — виробництво в селянському господарстві готових продуктів для особистого і виробничого споживання.
Другий великий суспільний поділ праці — відділення ремесла від сільського господарства.
Загальний закон вартості: якщо чинники виробництва використовуються оптимально щодо платоспроможних потреб суспільства, забезпечують обсяг випуску товарів на межі виробничих можливостей країни, то вартість кінцевого продукту буде найнижчою з усіх можливих варіантів організації виробничого процесу.
Мінова вартість — кількісне відношення або пропорція, в якому один товар обмінюється на інший.
Натуральне виробництво — тип господарства, в якому виробництво спрямоване безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва.
Перший великий суспільний поділ праці — відділення тваринницьких племен від племен, що займалися переважно земле робством.
Просте товарне виробництво — товарне господарство, в якому товари виробляються дрібними виробниками — ремісниками, кустарями, селянами тощо.
Розвинена форма товарного виробництва — товарне господарство, в якому майже все виробляється не для себе, а на ринок і в якому масовим товаром стає робоча сила людини (праця); капіталістичне товарне виробництво.
Товар — продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну на гроші.
Товарне виробництво — організаційна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку.
Товарні економічні відносини — система зв’язків і відносин між людьми, які пов’язані з виробництвом товарів та їх обміном на ринку.
Тема 5. Гроші. Грошовий обіг. / 2 год./
1. Походження і суть грошей.
2. Функції грошей та їхня еволюція.
3. Грошовий обіг і його закони.
4. Інфляція: її сутність, види, причини і соціально-економічні наслідки.
Банкнота — боргове зобов’язання (вексель) банку.
Біметалізм — система грошового обігу, яка ґрунтувалась на використанні як повноціних грошей двох різних металів.
Вексель — боргове зобов’язання, яке передбачає сплату певної суми грошей певною особою у визначений строк.
Галопуюча інфляція — інфляція, за якої ціни зростають темпом від 10 до 100 % на рік.
Гіперінфляція — інфляція, за якої ціни зростають темпом більшим ніж 100 % на рік.
Гроші — товар, який є загальним еквівалентом вартості.
Грошова реформа — перебудова наявної в країні грошової си-
стеми.
Грошовий обіг — процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту.
Деномінаційна грошова реформа — реформа, за якої разом зі зміною зразка купюри відбувається зміна існуючого масштабу цін (зменшення кількості нулів на купюрах).
Депозит — внесок клієнтом банку певної суми грошей на свій рахунок у цьому банку.
Загальна, чи грошова, форма вартості — форма вартості, за якої безлічі товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що перебуває в еквівалентній формі, внаслідок чого цей товар перетворюється в загальний еквівалент та набуває властивості загальної обмінюваності.
Закони грошового обігу — закони, що визначають кількість грошей, яка необхідна для нормального функціонування суспільного виробництва за різних умов:
1) за умов нерозвинутості кредитних відносин і виконання грішми лише функції засобу обігу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться в обігу, визначається сумою цін усіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, та швидкістю обігу грошової одиниці.
2) за умов розвитку кредитних відносин і виконання грішми ще й функції засобу платежу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться в обігу, визначається сумою цін усіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, за вирахуванням суми цін товарів, проданих у кредит цього року, та суми взаємопогашених платежів; та з додаванням суми цьогорічних платежів за борговими зобов’язаннями, строк сплати за якими настає цього року. І все це ділиться на швидкість обігу грошової одиниці; у західній економічній літературі активно використовується така формула цього закону:
де М — кількість грошей або їх пропонування; Q — фізичний обсяг, товарів і послуг; Р — середня ціна, за якою продається кожен товар; V — швидкість обігу грошей протягом року.
Засіб збереження вартості (засіб утворення скарбів, засіб заощадження, засіб нагромадження) — засіб збереження у грошовій одиниці тієї купівельної сили, яка характеризує її як одиницю вартості тоді, коли гроші тимчасово випадають з обігу.
Засіб обігу — засіб придбання необхідного товару та покриття боргових зобов’язань.
Інфляція — процес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці.
Конфіскаційна грошова реформа — реформа, за якої відбувається безоплатне вилучення державою частини грошей суб’єктів економіки.
Кредитна картка — пластиковий носій, на якому записана в електронній формі інформація про величину суми грошей, якою може розпоряджатись її власник.
Кредитні гроші — гроші, які являють собою боргові зобов’язання суб’єктів економіки і завдяки цьому виконують роль знаків вартості в обігу.
Металеві гроші — гроші, матеріальне тіло яких виготовлено з певного металу, а загальним еквівалентом вони стають завдяки великим витратам виробництва на видобуток цього металу.
Міра вартості — засіб визначення вартості іншого товару в обміні.
Монета — певна кількість металу визначених форми, ваги та проби з відповідним державним клеймом.
Монометалізм — система грошового обігу, яка ґрунтувалась на використанні як повноцінних грошей лише якогось одного металу.
Неповноцінні гроші — гроші, витрати на виготовлення яких є значно меншими ніж той номінальний знак вартості, який на них позначений.
Паперові гроші — гроші, які являють собою лише знаки вартості, виготовлені з паперу, заміщують в обігу певну кількість повноцінних грошей і випускаються в обіг державою з примусовим курсом.
Повзуча інфляція — інфляція, за якої ціни зростають темпом до 10 % на рік.
Повна, або розгорнута, форма вартості — форма вартості, за якої одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає безліч інших товарів, що перебувають в еквівалентній формі вартості.
Повноцінні гроші — гроші, що є загальним еквівалентом завдяки витратам виробництва на виготовлення їх матеріалу на рівні номінального знаку вартості, який на них позначений.
Продуктові гроші — гроші, які крім основної споживчої цінності як предмета споживання, мають і додаткову цінність, вони є загальним еквівалентом.
Проста, одинична, чи випадкова, форма вартості — форма вартості, за якої одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає тільки один інший товар, що перебуває в еквівалентній формі вартості.
Формальна грошова реформа — реформа, за якої упроваджується новий зразок купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує.
Ціна — вираз вартості товару у грошовій формі.
Тема 6. Ринок: суть, структура та функції / 4 год./
1. Ринкове господарство як невід’ємна складова товарного виробництва
2. Риси, структура та функції ринку.
3. Основні суб’єкти ринкової економіки.
4. Держава як суб’єкт ринкового господарства.
5. Економічний закон попиту і пропозиції. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
Попит — потреба в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі.
Пропозиція — кількість продукту, що може бути доставлена на ринок для продажу за кожної можливої ціни протягом визначеного проміжку часу.
Ринкова система — система ринків, цін та конкуренції.
Ринковий механізм — координація діяльності суб’єктів через систему цін.
Тема 7. Ринкова інфраструктура / 2 год./
1. Поняття і суть ринкової інфраструктури, основні її елементи.
2. Товарна біржа і механізм її функціонування.
3. Фондова біржа і механізм її функціонування. Види цінних паперів.
4. Види банків і їх діяльність.
5. Кредит та його функції. Кредитні відносини та їх види.
6. Форми кредиту. Принципи кредитування.
7.Банковська система. Види банківських операцій.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 63 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |