Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Шляхи реалізації розвивального навчання у ВШ.

Необхідність і важливість підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвиток творчої особистості є однією з найактуальніших цілей освіти. Необхідність формування особистості, яка володіє творчими уміннями, здібностями вирішувати нестандартні завдання, є на сьогодні замовленням суспільства, тому одним з основних завдань є виховання творчої особистості. З цією метою мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, для самовизначення і самореалізації. На сьогодні у вищій школі широко впроваджується традиційні і сучасні підходи до організації навчального процесу, в яких успішно реалізується і розвивальне навчання. Розвивальне навчання, як певна технологія навчання, має свої принципи, в основі яких лежать певні керівні положення до організації навчання.

Над проблемою розвивального навчання, працювали багато вчених, педагогів В. Шаталов, С. Смирнов Л. 3анков, Д. Ельконін В. Давидов. Згідно з поглядами науковців розвивальне навчання несе розвиток учня, формування його поглядів, установок, цінностей, норм тощо. Вчені вважають, що завданням розвивального навчання є формування особистості з: гнучким розумом, розвиненими потребами до дальшого пізнання та самостійних дій, певними навичками та творчими здібностями.

На основі аналізу наукових праць В. Шаталова, С. Смирнова, В. Давидова, Б. Ельконіна, Л. Занкова, М. Бондар та власних досліджень було встановлено, що розвивальне навчання – це системна організація навчання студентів з цілеспрямованою реалізацією принципів, методів, форм і засобів навчання спрямованих на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей студентів (сприймання; мислення; пам’яті; уяви тощо), а також формування їх пізнавальної самостійності, інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, мотиваційно-ціннісної сфери особистості.

31. Види навчання у ВШ. Можно классифицировать и по методам (24,25,26)

Пояснювальне навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак вивчення йо­го. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спосте­режливість, мислення.

Пояснювально-ілюстративне навчання забезпечує сприймання учнями навчальної інформації з одночасним її узагальненням, засвоєнням понять, законів, теорій. Ме­та практичних вправ — поглиблення знань, формування, закріплення знань, умінь і навичок, застосування їх у но­вих ситуаціях. Цей вид навчання орієнтує на репродуктивне засвоєння знань, умінь І навичок. ПІН забезпечує: швидке засвоєння навчальної інформації, формування знань, умінь і навичок; колектив­ний характер засвоєння знань дає змогу виявити типові помилки й орієнтувати школярів на їх усунення. Однак воно не передбачає самостійного пошуку учнями у процесі оволодіння знаннями, не сприяє підготовці людей із твор­чим мисленням, здатних самостійно вирішувати творчі пізнавальні завдання. Тому в школі поряд з пояснюваль­ним використовують проблемне і програмоване навчання.

Проблемне навчання передбачає послідовні й ціле­спрямовані пізнавальні завдання, які учні розв'язують під керівництвом учителя й активно засвоюють нові знання.