Читайте также:
|
Ек категорії - абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних ек явищ і процв. Наприклад: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін.
Ек категорії, такі як товар, споживна вартість, мінова вартість, гроші, ціна, капітал, робоча сила, прибуток, заробітна плата, рента, дають можливість досліджувати виробничі відносини. Ці категорії виражають взаємозв'язок ек явищ, їхню взаємодію.
Ек закони відображають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності ек процв і явищ. Закони виражають сутність ек відносин.
Ек закони у своїй сукупності створюють систему ек законів, яка включає всезагальні, загальні і специфічні закони.
Всезагальні закони вваж законами соц-екго прогресу, оскільки вони виражають фундаментальні основи та послідовність розвитку людського суспільства на всіх етапах. Функціонують у всіх ек системах.
Загальні ек законі – функціонують лише у кількох ек системах з певними економічними умовами.
Специфічні ек закони, діють лише в межах одного сусп способу вир-ва, з одного боку, розкривають сутність соц-ек відносин у певній екй системі в проц її розвитку, з другого, - окремі її сфери.
Ек категорії рухливіші, мінливіші, ніж економічні закони. Для ек законів характерний вищий ступінь пізнання людиною єдності та зв'язку явищ і процв, вони відображають глибокі приховані зв'язки й відносини, охоплюють явища і проци, які виражаються у низці категорій. Іншими словами, внутрішньо необхідний, сталий, суттєвий зв'язок між економічними явищами та процами, що виражається за допомогою ек законів, набуває відображення у взаємозв'язку певних ек категорій. Кожний закон наче групує навколо себе певну кількість (залежно від його складності) ек категорій.
4. Виробничі відносини, продуктивні сили, суспільно-ек формація.
Продуктивні сили і виробничі відносини завжди перебувають у тісному взаємозв'язку. Найоптимальніший варіант, коли виробничі відносини відповідають рівню розвитку продуктивних сил.
Продукти́вні сили -засоби вир-ва (знаряддя праці та предмети праці), за допомогою яких виробляють матеріальні блага (здійснюють матеріальне вир-во), а також люди, що здатні до праці, мають певні навички й знання і приводять у дію ці засоби та вдосконалюють їх. Розвиток продуктивних сил — основа всього сусп розвитку. Від рівня розвитку і характеру продуктивних сил, насамперед від рівня складності і досконалості знарядь вир-ва, а також від виробничого досвіду, навичок і культури людей залежить продуктивність суспільної праці, ступінь панування людей над природою. Розвиток продуктивних сил лежить в основі зміни і розвитку другого елемента вир-ва — виробничих відносин.
Продуктивні сили за їхнім складом поділяють на первинні і вторинні.
Первинні продуктивні сили - засоби вир-ва і люди з їхнім навичками і досвідом. Склад первинних продуктивних сил визначається змістом процу праці.
Вторинні продуктивні сили набувають розвитку на основі первинних і характеризуються формами організації процу вир-ва, розвитком його усуспільнення, залученням у вир-во науки, освіти, культури тощо.
Сучасні продуктивні сили є складною системою, яка охоплює матеріальні і духовні, об'єктивні і суб'єктивні, суспільні і природні елементи.
Виробни́чі відно́сини — суспільні відносини, що виник між людьми в проц матеріального і нематеріального вир-ва. Це відносини, які виник у суспільстві з приводу вир-ва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та духовних благ.
Ця система відносин відбиває соціальну сторону ек-ки. Вона показує:
· хто володіє екю владою
· як, за яких сусп умов і скільки трудівників працює на себе та інших членів суспільства
· кому дістаються продукти праці вир-ва.
Продуктивні сили й ек відносини складають спосіб вир-ва, що є основою суспільно-екї формації.
Суспі́льно-економі́чна форма́ція — одне з базових понять соцї філософії марксизму, історичний тип суспільства, цілісний «соціальний організм», що базується на певному способі вир-ва
Формація в марксизмі характеризується специфічною структурою (базисом і надбудовою) і законами виникнення, функціонування та розвитку. Виділяють п'ять суспільно-ек формацій, що становлять ступені історичного прогресу:
· первіснообщинна
· рабовласницька
· феодальна
· капіталістична
· комуністична
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 141 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |