Читайте также:
|
Тема: Політична карта світу.
План.
1. Сучасний світ - території, країни, держави.
2. Форми державного правління.
3. Форми державного устрою.
1. Сучасний світ - території, країни, держави.
За політико-територіальними ознаками на земній кулі розрізняють території, країни, держави. Сучасна політична карта світу налічує понад 225 країн і територій.
Територія - частина поверхні суходолу на Землі з природними і створеними людською діяльністю ресурсами, що має певні просторові межі та географічне положення.
Країна - територія з визначеними кордонами і населенням, що в політико-географічному відношенні може мати державний суверенітет (незалежність) або бути залежною.
Держава - суверенне політичне утворення, країна з певною територією, господарством і політичною владою в ній. Держава є основним носієм прав і обов’язків у міжнародних відносинах.
Більшість країн світу (195) є загальновизнаними державами. Поряд із загальновизнаними державними утвореннями існують і невизнані (частково визнані). Деякі з них утворились досить давно. Так, у 1974 р. на частині острова Кіпр було проголошено незалежність Турецької Республіки Північний Кіпр, але незалежність цього утворення визнала лише Туреччина. Наведіть приклади самопроголошених держав, які виникли за останні два десятиліття.
(Придністровська Молдавська Республіка (фактично існує як незалежне державне утворення з 1992 р.), яку не визнала жодна держава світу. У 2007 р. свою незалежність проголосило Косово — частина Сербії, населена переважно албанцями. Косово визнали понад 30 держав світу.)
Існують такі види територій:
1. Території суверенних держав - суб’єкти міжнародного права, кожна з яких є самостійним утворенням, господарство і суспільно-політичні структури якого не підвладні зовнішнім силам. Для забезпечення свого суверенітету незалежні держави створюють системи законодавчої, виконавчої та судової влади, валютно-грошову систему, митну службу, органи безпеки, національні збройні сили. Кожна суверенна держава володіє територією, що обмежується путними та морськими кордонами. До території держави належить суходіл з його надрами, внутрішні води, т.зв. територіальні води, що прилягають до суходолу в межах 12 морських миль, а також повітряний простір над усім суходолом і водами.
2. Залежні країни і території.
а) колонії - країни, населення яких позбавлене державності й політичних свобод, а економічний ресурс контролюється метрополією;
Тільки Британській імперії належало 44 колонії, із них у Європі – 2, Азії – 11, Африці – 20, Америці – 6 і в Австралії – 5. Серед них: Австралія, Нова Зеландія, Канада, Індія, Цейлон, Капська колонія, Родезія, Трансвааль, Нігерія).
б) протекторати - державні утворення, що делегують свої зовнішньополітичні (а іноді і внутрішньополітичні) права суверенній державі; (Прикладом протекторату є Монако. У 1861 р. князь Карл III продав Франції права володіти містами Ментон та Рокбрюн, чим погодився на французький протекторат. Монако не має власної армії, окрім королівської гвардії, яка налічує 65 осіб. Питання безпеки перебуває в компетенції Франції).
в) підопічні території - землі тимчасово передані ООН під управління тієї чи іншої держави.
3. Води відкритого моря та Антарктида - знаходяться в загальному користуванні всіх держав і народів. Окремий статус має морська економічна зона, яка прилягає до кордонів держави, що має вихід до моря. Це акваторія за межами 12 мильних територіальних вод на відстань 200 км та глибину 500 м схилу шельфу.
Процес зменшення кількості залежних країн триває й сьогодні. З одного боку, частина з них здобувають незалежність і стають суверенними державами. З іншого, деякі залежні країни входять до складу країн-метрополій, а їхні жителі стають повноправними громадянами цих держав (таким шляхом пішла Франція, надавши статус «заморських департаментів» своїм колоніальним володінням — Гваделупі, Мартініці, Гвіані та Реюньйону).
Формування політичної карти світу.
Історію формування політичної карти світу розподіляють на кілька періодів, кожному з яких притаманні певні риси. Більшість дослідників виділяють чотири періоди (учитель характеризує періоди формування політичної карти, учні заповнюють таблицю в зошитах).
Періоди формування політичної карти світу
| Назва. Часовий проміжок | Характерні риси |
| Стародавній світ. IV тис. дон. е. — кінець IV ст. н. е. | Утворення перших держав у кількох відокремлених центрах цивілізації (Близький Схід, Індостан, Східна Азія). Розширення держав і поява нових. Злиття окремих цйвілізаційних центрів. Зникнення більшості стародавніх держав |
| Середньовіччя. Початок V -середина XVII ст. | На початку — виникнення нових держав, які швидко розпадаються. Поступове об'єднання дрібних держав (централізація). У кінці — утворення перших колоніальних імперій (Османської, Португальської, Іспанської) |
| Новий час. Середина XVII — початок XX ст. | Поява нових колоніальних імперій, їхнє розширення і зміцнення. Колоніальний поділ усього світу між невеликою кількістю найсильніших країн. Початок нового переділу світу |
| Новітній час. Із 1914 р.: І – 1914 – 30 рр. ХХ ст. ІІ – 1939 – 50 –ті рр. ХХ ст. ІІІ – сер. 50 – поч. 80 –х рр. ХХ ст. ІV – сер. 80- х рр. – до сучасності | 1) зміна кордонів існуючих держав територіальні втрати Німеччини, Болгарії та Туреччини; збільшення території Румунії, Франції тощо); 2) утворення нових держав на місці Австро-Угорщини, яка розпалась (Австрія, Угорщина, Чехословаччина), та національних окраїн Російської імперії (країни Балтії, Польща, Фінляндія), у тому числі таких, що існували нетривалий час (УНР, ЗУНР, Грузія, Вірменія тощо); 3) переділ колоніальних володінь Німеччини, який супроводжувався зміною їхніх кордонів (Того, Камерун). Але поряд із кількісними змінами в цей час у світі відбувались і якісні зміни. Головними з них були: 1) поява перших соціалістичних країн (СРСР, Монголія, Танну-Тувинська Народна Республіка); 2) зникнення окремих колоніальних імперій (Німецька, Османська), зростання у світі кількості країн із республіканською формою правління; 3) поява залежних країн нового типу — підопічних (підмандатних) територій (Ліван, Палестина тощо). 1) поява на нетривалий час численних маріонеткових (незалежних лише формально) держав, особливо в Європі (Хорватія, Словаччина, Маньчжоу-Го тощо) та короткочасне суттєве збільшення територій низки країн (Німеччина, Італія, Угорщина, Японія); 2) суттєві зміни кордонів багатьох країн за результатами Другої світової війни; 3) поява нових незалежних країн в Азії (Індія, Пакистан, Ізраїль, КНДР тощо) та Африці (Лівія). Головними якісними змінами на політичній карті світу були: 1) продовження процесу зникнення колоніальних імперій (Японська); 2) формування світової соціалістичної системи, яка до середини 50-х рр. 3) початок здобуття політичної незалежності колоніями або напівколоніями. 1) поява на політичній карті світу величезної кількості держав унаслідок визволення колоній. Так, лише в 1960 р. здобули політичну незалежність 17 африканських країн (пізніше цей рік назвали «роком Африки»). Унаслідок цих процесів припинили своє існування колоніальні імперії. (— Поява нових держав, переважно на місці дво- і багатонаціональних соціалістичних держав. Так, Чехословаччина розпалася на Чехію і Словаччину, на місці Югославії існують шість загальновизнаних і одна самопроголошена держава, СРСР розпався на 15 суверенних держав. —Розпад СРСР зробив можливим об'єднання деяких країн (Німеччина, Ємен) — — — — — —(Німеччина, Ємен). На карті світу з'явилася велика кількість самопроголошених державних утворень (наприклад Придністровська Молдавська Республіка і Косово в Європі, Сомаліленд і Пунтленд в Африці, Арцах (сучасн. Нагірний Карабах), Абхазія і Південна Осетія в Закавказзі тощо) |
На початку XX ст. колоніальний поділ світу був майже завершений. Вільних територій для подальших загарбань майже не залишилося. Це призвело до виникнення конфліктів нового типу — війни за колонії. Поступово локальні війни підвели світ до Першої світової війни, яка ознаменувала початок новітнього періоду формування політичної карти світу.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 110 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
|