Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

B. Предмет політичної економії

Як перша теоретична економічна наука, як система знань про сутність економічних явищ і процесів політична економія (ПЕ) почала формуватися в 16-18ст.

Наведені визначення не можуть претендувати на повне та вичерпне розкриття предмета ПЕ як науки. Кожний напрям у трактуванні цієї проблеми віддзеркалює її певну грань або аспект і в такий спосіб здійснює свій внесок у розвиток економічної науки.

Економіка як складний і багатогранній об’єкт дослідження безперервно розвивається, змінюється. Отже, і предмет дослідження не може бути сталим, незмінним. У сучасних умовах предметна сфера економічної науки еволюціонує в напрямку розширення та ускладнення проблематики. Спостерігається поглиблення взаємозв’язку і взаємодії економічних теорій, синтез їх предметів і методів, взаємодоповнення у процесі пізнання економіки і суспільства.

Сучасна економічна теорія реалізує дослідження національного багатства – предмета класичної школи, виробничих відносин – предмета марксистської теорії, ефективне використання обмежених і рідкісних ресурсів – предмета неокласичної школи. Як зазначає академік НАН України А.А.Чухно, не можна уявити сучасну економічну науку без кейнсіанської і монетаристської теорій, без розкриття економічної ролі держави, без монетарної політики пов’язаної з використанням грошово-кредитних відносин. Процеси синтезу, інтеграції предметів різних шкіл відповідають потребам розвитку економічної теорії, відбивають подальше усуспільнення економіки.

2. Економічні категорії і економічні закони

Економічні категорії – це логічні форми, які відображають найбільш загальні і суттєві сторони економічного життя суспільства.

Сутність економічних категорій визначається такими критеріями:

· Відображають не природні властивості речей і предметів, а характерну властивість певної системи;

· Мають об’єктивний характер;

· Мають історичний характер.

Система економічних категорій не хаотична, а субординована – у ній кожна наступна категорія підпорядкована попередній, виводиться з останньої, є її розгортанням.

Економічна категорія – наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища.

Економічні закони – економічні закони відображають внутрішні, суттєві, постійні причинно – наслідкові зв’язки між економічними явищами і процесами.

Економічні закони: є законами економічної діяльності людей і поза нею не існують; мають історично минущий характер тощо. Економічні закони виступають як панівні тенденції розвитку суспільства, як основний напрям цього розвитку.

Типи економічних законів:

· Всезагальні (функціонують у всіх економічних системах);

· Загальні (ф. у кількох економічних системах, де існують для них відповідні умови);

· Специфічні (ф. лише у межах однієї економічної системи);

· Стадійні (ф. на окремих стадіях даної економічної системи).

3. Методи політичної економії.

Політична економія як наукова дисципліна має застосовувати ті методи дослідження, які дають можливість розкрити свій предмет. Під методом розуміють спосіб, шлях дослідження предмета науки.

Наукове дослідження предмета – процес, який охоплює 2 рівні – емпіричний та теоретичний.

На емпіричному рівні переважає живе споглядання – чуттєве пізнання. Об’єкт, який досліджується, відображається переважно через його зовнішні зв'язки та вияви

Теоретичному рівню пізнання властиве переважання раціонального моменту – понять, категорій, теорій, законів та ін.. форм, пов’язаних з діяльністю мислення. Живе споглядання при цьому не заперечується, але стає підпорядкованим. Тобто відбувається раціональна обробка інформації, яку ми отримали емпіричним шляхом.

Структурними компонентами теоретичного пізнання є проблема, гіпотеза, теорія.

Важливим загальним засобом пізнання сутності економічних явищ і процесів є системний підхід – сукупність загальнонаукових методологічних принципів, що ґрунтуються на розгляді об’єктів як систем.

Сучасний етап розвитку політекономії як науки характеризує такі методологічні новації:

· Зміна специфіки дослідження;

· Зміцнення цілісності та прагнення до неї, тобто усвідомлення необхідності глобального та всебічного погляду на світ;

· Впровадження нових ідей та методів;

· Висування на перший план понять, які відображають характеристики сучасного несталого світу.