Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні складові програми моніторингового дослідження

Читайте также:
  1. CIVICS – міжнародне дослідження громадянської освіти
  2. I.4. ОСНОВНІ МОДЕЛІ ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
  3. III.Результати дослідження
  4. SITES – друге міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій в освіті
  5. А) Геологічні дослідження
  6. Аналіз основних наукових підходів до дослідження гендерних характеристик особистості
  7. Аналіз психолого-педагогічних підходів до визначення понятійного апарату дослідження
  8. Аналіз та інтерпретація результатів дослідженнях
  9. Аналіз- це метод дослідження, який полягає в уявному розчленуванні цілого на складові і виділенні окремих сторін, властивостей, зв'язків.
  10. Апробація результатів дисертаційного дослідження.

Лекція 3. Моніторинг соціальних процесів як соціологічне дослідження

План

1. Основні складові програми моніторингового дослідження

2. Основні етапи підготовки та проведення моніторингового дослідження.

3. Основні методи соціологічного дослідження

Основні складові програми моніторингового дослідження

(структура, проблема, актуальність її дослідження, об’єкт і предмет дослідження, мета і завдання дослідження, гіпотеза, теоретична, емпірична та операціональна інтерпретація, методи дослідження, етапи проведення дослідження).

Найважливішими функціями будь-якого соціологічного дослідження є:

Ø діагностична (пізнавальна) функція – огляд стану соціального об’єкта під час дослідження; інформаційно-контрольна функція – аналіз інформації про соціальний об’єкт і його оточення з метою встановити її достовірність та внести відповідні корективи, якщо інформація має викривлення;

Ø прогностична функція – виявлення можливих станів соціального об’єкта в коротко-, середньо- та довготерміновій перспективі та можливих сценаріїв досягнення об’єктом таких станів;

Ø проективна (управлінська) функція – розробка рекомендацій з тематики дослідження соціального об’єкта для соціального проектування та прийняття управлінських рішень.

Метою соціологічного дослідження в соціальній сфері є встановлення відповідності між діяльністю органів державної влади та інших соціальних інститутів, з одного боку, і соціальними інтересами окремих груп населення та завданнями соціальної політики, з іншого боку; а також формування пропозицій щодо досягнення цієї необхідної відповідності. Таким чином, можна сказати, що предметне коло дослідження з метою обґрунтування соціальної програми (проекту) спрямовано на пошук найбільш ефективних форм та методів відповіді на реальні соціальні запити.

Ефективність соціальної роботи багато в чому залежить від правильності вибору шляхів реалізації соціальних програм. Так, наприклад, соціальні програми, спрямовані на поширення інформації про застосування контрацептивних засобів, ефективні для молоді. Проте їх треба обережно використовувати в роботі з підлітковою аудиторією з огляду на те, що в них може виникнути підвищений інтерес до сексуального життя.

Цілеспрямоване та свідоме використання соціальних (зокрема, соціологічних) досліджень дозволяє реалізовувати логічну схему:

“Знати – Розуміти – Діяти – Оцінити результати та досягнення – Діяти – Вивчати, що змінилося – Знати (на новому рівні або етапі суспільного життя) – Діяти”.

Така схема забезпечує спадкоємність соціальних програм та проектів, їх обґрунтованість, відповідність соціальній ситуації, а також дає аргументи для тих, від кого залежать політичні та матеріальні умови впровадження, реалізації програм та проектів.

Серед найбільш поширених типів досліджень є такі:

а) оцінка ситуації (швидка оцінка);

б) дослідження окремих випадків;

в) вивчення чинників та механізмів впливу;

г) оцінка потреб „отримувачів”;

ґ) оцінка потенціалу „надавачів”;

д) оцінка ефективності проекту (адекватність дій, оцінка процесу реалізації, оцінка впливу, оцінка наслідків).

Метод швидкої оцінки, або експрес-оцінки, орієнтований на отримання інформації з тих питань, що є актуальними, швидко, без особливих витрат. Його актуальність полягає не лише в необхідності усвідомлення та ґрунтовного аналізу, а й зумовлена потребою в розробці дій, методів втручання, коригування соціальної політики та її складових. На сьогодні не існує академічного визначення, що таке „швидка оцінка”. Разом з тим, серед соціальних дослідників існує емпіричне розуміння ознак, переваг та недоліків цього методу.

Прикладами ефективного застосування методу швидкої оцінки є вивчення проблем дитячої праці, здійснене Українським інститутом соціальних досліджень за підтримки Міжнародної організації праці у межах Міжнародної програми ліквідації дитячої праці; аналіз ситуації щодо ін’єкційного споживання наркотиків у окремих містах; аналіз соціальних проблем секс-бізнесу; вивчення соціальних потреб дітей, що перебувають у стані бродяжництва; дослідження соціального становища молодих людей, що повернулися з місць позбавлення волі. Особливості підходів методу швидкої оцінки дозволяють поєднати оперативність, ефективність, малі витрати з досить високим рівнем достовірності та об’єктивності аналізу, що є дуже важливим в умовах, коли необхідна інформація, але є обмеження в ресурсах та встановлено стислі терміни.

Для правильного підбору необхідних складових соціальної програми дуже важливо використовувати аналіз результатів, досягнутих під час реалізації аналогічних проектів. Це дає змогу досягти більшої ефективності за мінімальних витрат.

Для реалізації програми важливі наявність певних ресурсів (грошей, підготовленого персоналу, волонтерів, обладнання, часу тощо), відповідна організація діяльності, чітка стратегія та тактика дій, ретельно відібрані соціальні технології.

Тому логічна модель програми повинна включати ресурси, усі наявні в рамках програми види діяльності і можливі результати за цими видами діяльності, чітко визначені зв’язки між ресурсами, видами діяльності, кількісними і якісними результатами. Звідси випливає, що для обґрунтування соціальних програм та проектів необхідно вивчити та визначити низку показників. Перш за все, це кількісні характеристики. Наприклад, яка кількість представників цільової групи є в тій місцевості, де планується впровадження проекту, кількісні показники стосовно різних послуг, матеріальних ресурсів тощо. Не менш важливими є якісні характеристики (структура, потреби). Необхідно також з’ясувати, які програми/проекти існують, наявний потенціал державних структур соціальної сфери, громадського сектора, приватного сектора, міжнародних донорів. Дуже важливим є вивчення та розуміння перешкод та проблем (зовнішніх та внутрішніх), які можуть завадити реалізації проекту.

Соціологічне дослідження забезпечить оцінку потреб в існуючих соціальних послугах, а також бачення замовників і надавачів послуг, менеджерів соціальної сфери, фахівців, що розробляють політику та приймають рішення, як ці потреби можуть бути задоволені в межах сучасної системи надання соціальних послуг; оцінку потенціалу учасників проекту в плануванні, наданні послуг, управлінні, фінансуванні, складанні бюджетів, моніторингу та оцінці соціальних послуг; оцінку потреб надавачів послуг, менеджерів соціальної сфери та відповідальних за планування соціальних послуг у навчанні та додаткових знаннях.

Професійно проведене соціологічне дослідження дозволить за допомогою об’єктивних показників та критеріїв обґрунтувати, на що треба вплинути, що треба змінити, чого треба досягти та які показники будуть про це свідчити, які заходи потрібно запланувати, які форми та методи будуть найбільш адекватними та ефективними в кожному випадку. За результатами дослідження можливо також визначити кількість осіб, на яких має бути розрахована програма, кількість окремих проектів у межах програми та їх особливі характеристики, кількість населених пунктів, кількість районів. Окремим завданням дослідження є визначення обсягів діяльності, наприклад, кількість різноманітних матеріалів тощо. Так само важливо визначити кадровий потенціал та кадрові потреби (кількість фахівців, їх спеціалізація, загальна підготовка, спеціальні тренінги). Окреме завдання, яке може бути вирішене завдяки дослідженню, – розробка цілеспрямованої інформаційно-рекламної кампанії, що є дуже важливим компонентом успішності проектів, особливо широкомасштабних та довготривалих.

Треба також спланувати наукове супроводження проекту. Як правило, логіка наукового супроводження проекту має відповідати логічним крокам реалізації проекту: базове оцінювання ситуації; моніторинг логічної моделі проекту (мети, завдань, напрямів діяльності, шляхів реалізації, перешкод); моніторинг розробки та тестування інформаційно-освітніх матеріалів; моніторинг навчання соціальних працівників, волонтерів необхідним навичкам; моніторинг окремих складових, етапів; підсумкове оцінювання.

Результати соціального дослідження є також ґрунтовною підставою для розрахунків бюджету проекту, який має базуватися на тих кількісних та якісних показниках, які закладені в логічну модель. Під час дослідження доречно також з’ясувати основні та альтернативні джерела фінансування, розмір, структуру бюджету та можливості залучення ресурсів інших проектів.

Отже, до питань і чинників, за якими має обґрунтовуватися соціологічне дослідження, належать:

Ø на що треба вплинути, що треба змінити;

Ø чого треба досягти (показники);

Ø які форми, заходи;

Ø кількість осіб, проектів, населених пунктів, районів тощо;

Ø обсяг, кількість різноманітних матеріалів;

Ø кадрові потреби (кількість фахівців, підготовка);

Ø інформаційно-рекламна кампанія;

Ø наукове супроводження;

Ø бюджет.




Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 21 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Філософія Відродження | Тема. НОРМИ затрат праці | Складниками невербальної комунікації є жести, пози, міміка, зокрема вираз обличчя та контакт очей. | Різновиди невербальної комунікації | Візуальний контакт | І напрямки тактичної підготовки | Оволодіння тактичними діями. | Удосконалення тактичного мислення | Практична реалізація тактичної підготовленості | Основні методи соціологічного дослідження |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав