Читайте также:
|
Курс на індустріалізацію. В середині 20-х років завдяки застосуванню ринкових відносин непу вдалося, в основному, закінчити процес відбудови народного господарства. Особливо значних успіхів було досягнуто в дрібній, кустарно-ремісничій промисловості, що перебувала під впливом приватного капіталу. Значно відстала за своїми виробничими показниками націоналізована велика промисловість, що перебувала під контролем державних владних структур. Досягнута під час непу соціально-економічна стабілізація дозволила більшовицькій партії в грудні 1925 р. на XIV з'їзді ВКЩб) проголосити курс на індустріалізацію. Він передбачав перетворення СРСР з аграрної відсталої країни в висонерозвинуту промислову державу. Економічна незалежність і самодостатність Радянської країни доповнювалися ще одним головним завданням: необхідністю створити в стислі строки оборонну промисловість. СРСР перебував у ворожому капіталістичному оточенні, в постійному очікуванні війни з світовим імперіалізмом. Але справжньою стратегічною метою більшовицької партії виступало намагання здійснити нову спробу реалізації комуністичної доктрини, де велика машинна індустрія мала стати "рушієм соціалістичного будівництва".
Об'єктивна необхідність у промисловому розвитку країни справді існувала. Фактично більшовики продовжували перерване довготривалою війною і революційними подіями індустріальне піднесення, що переживала Російська імперія наприкінці XIX ст. Але радянська індустріалізація в порівнянні з ринковою, капіталістичною мала специфічні ознаки. Першою з них був пріоритетний розвиток важкої промисловості, галузей, що випускали засоби виробництва. Друга полягала в спробі скасування об'єктивних економічних законів при застосуванні директивних, планових завдань, надцентралізації управління народним господарством. Створений на межі 20-30-х рр. новий радянський господарський механізм став і суттєвою ознакою, і витвором епохи "індустріального стрибка". Ще однією специфічною рисою індустріалізації в СРСР в 20-30-і роки стали джерела фінансування. На Заході первісне накопичення капіталу відбувалося за рахунок розорення частини селянства і пограбування колоній. І хоч більшовицькі лідери на словах відкидали такий шлях для СРСР, фактично його було запроваджено у найнегативнішій формі. Вилучення коштів з сільського господарства, економічна руйнація села, насамперед українського, зниження матеріального добробуту і нещадна експлуатація трудящих мас під демагогічними гаслами стали головними джерелами фінансування індустріалізації.
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 105 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |