Читайте также:
|
|
Питання до заліку з дисципліни «Біржова діяльність. для всіх форм навчання
Тема 1. Історія розвитку біржової торгівлі й сучасний стан біржового ринку
Еволюція оптової торгівлі
Сучасна товарна біржа є результатом довготривалої еволюції торгівлі від початкових примітивних форм до високоорганізованого оптового ринку.
Виникнення торгівлі пояснюється потребою розвитку як виробництва, так і власне торгівлі. Тому торгівлю розглядають як сполучну ланку, що зв’язує виробництво з навколишнім середовищем.
Оскільки виробництво і торгівля тісно взаємозв’язані, то в процесі взаємодії вони висувають один до одного певні вимоги.
Для сталого функціонування виробництва необхідно, щоб певні ресурси обумовленої якості в погодженому обсязі й асортименті були доставлені в установлений термін.
Безпосередній зв’язок з виробництвом здійснюється, як правило, через оптову торгівлю. Основні функцій оптової торгівлі:
ü вивчення і прогнозування основних тенденцій розвитку економічної кон’юнктури ринку;
ü робота з продукцією у достатньо широкій номенклатурі;
ü формування партій товару за обсягами й бажанням покупця;
ü пакування партій товару і зберігання його;
ü доставка (транспортування) товару до місця призначення;
ü надання клієнтам товарного кредиту;
ü надання орендних послуг;
ü надання інформації і консультаційних послуг (цінової, технічної інформації, рекомендацій щодо обслуговування і продажу товарів).
Кожному виду виробленого товару відповідає певний канал його збуту і організаційна форма оптової торгівлі.
Найбільш поширеними формами оптової торгівлі можна вважати такі
(рис.1):
Рис. 1 – Форми оптової торгівлі
Біржова торгівля є невід’ємною складовою частиною оптової торгівлі. Зародження елементів біржової торгівлі починалося з елементарного локального ринку (базару), причому в країнах з високорозвиненою ринковою економікою базари як один із напрямків реалізації продукції припинили існування.
Для ринку (базару) характерні такі ознаки: торгівля здійснюється регулярно (щоденно) на основі публічних (відкритих) торгів і за відсутності обмежень на товари, які є об’єктом купівлі й продажу; товар обов’язково присутній під час торгу; як правило, торгівля здійснюється невеликими партіями і після операції купівлі - продажу товар негайно передається з рук в руки, що виключає необхідність оформлення спеціальних документів, які підтверджують зміну власника товару. Ціна на товар встановлюється на основі попиту і пропозиції, покупець товару, як правило, є його споживачем. Локальні ринки обслуговують невеликі території.
Наступною складовою частиною оптового ринку, що включає в себе значну частину елементів біржової торгівлі, є ярмарок. Основні характеристики ярмарку:
ü епізодичний характер (як правило, раз на рік);
ü ведення публічних торгів (з голосу);
ü торгівля специфічними товарами за зразками, каталогами; як правило, товар на цих торгах відсутній.
У зв’язку з тим, що продаж здійснюється великими партіями з відстроченим терміном їх передачі покупцеві, необхідні спеціальні документи (договір, контракт), що підтверджують передачу права власності на товар, особливі норми й правила ведення торгів і органи, які регулюють і вирішують спори. У цьому разі ціни на товар встановлюються залежно від попиту і пропозиції; покупцем на ярмарку, як правило, є не безпосередньо споживач, а посередник або спекулянт. Ярмарки обслуговують великі території і стимулюють розвиток торгового обороту.
Аукціонна торгівля – це особливий вид ринкової торгівля товарами (або майном) з індивідуальними властивостями в певних місцях методом публічних торгів, коли продавець, бажаючи отримати максимальний прибуток, використовує пряму конкуренцію декількох (або багатьох) покупців, присутніх на продажу, а покупцем товару стає особа, яка запропонувала найвищу ціну.
Аукціони, для яких характерні ті самі риси, що й для ярмарків, мають водночас певні відмінності:
ü систематичність (не рідше, ніж раз на тиждень);
ü контроль за здійсненням платежів і гарантій виконання угод;
ü участь у торгах виробників, споживачів і посередників;
ü відкритість торгів;
ü постійна номенклатура товарів.
Аукціони бувають примусові й добровільні. Примусові аукціони проводяться судовими органами або органами влади з метою стягнення боргів з тих, хто їх має, а також різними державними і приватними організаціями для реалізації конфіскованих вантажів, майна, яке віддали у заставу і не викупили в термін, незапитаних товарів і т. ін.
Добровільні аукціони організуються з ініціативи власників товарів або майна з метою найбільш вигідної їхньої реалізації. Добровільні товарні аукціони проводяться за визначеними товарами (коні, хутро, тютюн, щетина, немита шерсть, чай, прянощі та ін.), що не володіють властивістю заміни й мають деякі індивідуальні особливості. Міжнародні товарні аукціони організуються декілька разів на рік у великих торгових центрах або в портових містах (Лондоні, Нью-Йорку, Амстердамі, Калькутті, Ліверпулі, Сіднеї). Висока прибутковість даного виду комерційного посередництва викликала до життя утворення ряду відомих на сьогодні фірм, які активно функціонують у цій ніші ринкового простору («Сотбіс» та ін.).
Різновидом аукціонів є торги. Торги - спосіб купівлі-продажу товарів шляхом залучення покупцем пропозиції кількох постачальників (виробників, продавців), вибору найбільш вигідного з них та укладання угоди з відповідним учасником торгів. Вони практикуються, як правило, при зовнішньоекономічних операціях. Під час проведення торгів покупець оголошує конкурс для виробників продукції або продавців на визначений товар, наприклад турбіни для електростанцій, і вказує технічні й економічні характеристики продукції. За існуючою класифікацією торги можуть відбуватися тільки за участю національних фірм - у цьому випадку вони називаються внутрішніми, а при участі в торгах іноземних компаній - міжнародними. Міжнародні торги називаються тендерами і бувають двох видів: відкриті (публічні), в яких можуть брати участь усі бажаючі фірми, й закриті - за участю лише найбільш відомих на світовому ринку постачальників і підрядчиків даної продукції.
Біржова торгівля ввібрала в себе особливості як звичайної ринкової, так і аукціонної торгівлі. Торговці організовують її для полегшення власне процесу торгівлі, створення більш ефективного механізму торгівлі, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін.
Біржова діяльність, як і біржі загалом, має такі особливості:
ü концентрується в місцях виробництва і споживання товару, тобто у великих промислових, сільськогосподарських і торгових центрах;
ü торгівля здійснюється специфічними видами товарів, так званими біржовими товарами, великими партіями;
ü торгівлю здійснюють за відсутності товару, тобто за взірцями, описанням, каталогами, а також за контрактами і договорами на поставку товарів у майбутньому з правом укладення таких договорів у майбутньому;
ü торги ведуться регулярно, враховується можливість концентрації попиту і пропозиції продавців і покупців у часі й просторі;
ü відзначається відкритістю торгів, тобто всі, хто бажає, можуть отримати вичерпну інформацію про обсяги товарів, проданих на торгах, і ціни, що склалися;
ü характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни формуються залежно від попиту і пропозиції за наявності конкуренції; ціни не постійні і змінюються залежно від кон'юнктури ринку;
ü здійснюється, як правило, біржовими посередниками, які можуть виступати від імені і в інтересах товаровиробників або споживачів товару. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюється виключно біржовими посередниками – брокерськими фірмами, конторами і незалежними брокерами. Сама біржа не може бути біржовим посередником;
ü передбачає відсутність прямого державного втручання у процесі біржових торгів;
ü здійснюється за єдиними історично сформованими і законодавчо затвердженими правилами, дію яких регулює ринок (з використанням типових документів для оформлення контрактів), і певними вимогами до умов поставки проданих товарів;
ü виробляє два основних стандарти - щодо якості і ціни товару, який є об’єктом купівлі-продажу.
Порівняльна характеристика різних форм оптової торгівлі наведена у табл.. 1.
Таблиця 1 – Порівняльні характеристики форм оптової торгівлі
Форма оптової торгівлі | Локальний ринок (базар) | Ярмарок | Аукціон | Біржа |
1.Наявність постійного місця для торгівлі | ± | + | + | + |
2.Режим роботи | Не регламентується | Сезонний | Не регламентується | Не регламентується |
3.Наявність правил торгівлі, що затверджуються | - | - | - | + |
4.Наявність товару під час укладання угоди | Присутній | Присутній | Присутній | Відсутній |
5.Розмір партії товару, що продається | Не регламентується | Не регламентується | Не регламентується | Кратний біржовій одиниці |
6. Характер торгів | Поодинокий | Поодинокий, публічний | Публічний, гласний | Публічний, гласний |
7. Учасники торгів | Найчастіше: покупець є споживачем | Покупець є посередником | Покупець є посередником | Біржові посередники, які можуть виступати від імені і в інтересах товаровиробників або споживачів товару |
Отже біржова торгівля як найвища організаційна форма оптового ринку ввібрала в себе головні риси усіх вищезгаданих форм торгівлі. Біржова діяльність, а відтак і біржі є класичним інститутом ринкової економіки, який формує оптовий ринок товарів і має організаційну, економічну і юридичну (правову) основи.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 100 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |