|
На цьому етапі основна мета – закріпити та узагальнити в учнів вміння розв’язувати задачі даного виду. Узагальнення дозволяє охопити всі можливі випадки розв’язання задач даного виду у вигляді узагальненого алгоритму. До цілей цього етапу відносять формування узагальненого алгоритму розв’язання. Проте виділення зв’язків в узагальненому алгоритмі розв’язання задач не повинно підмінятися заучуванням послідовності дій. Вибір дій повинен бути усвідомленим.
6. Форми запису розв’язання задачі
У початкових класах використовуються різні форми запису арифметичного розв’язання задачі:
1. Окремими діями без пояснення.
2. Окремими діями з поясненнями після кожної дії.
3. Із запитаннями перед кожною дією.
4. Окремими діями з попереднім записом плану.
5. Числовим виразом.
6. Схематичною моделлю.
7. Комбінованим способом, що включає в себе декілька перерахованих вище.
Розглянемо різні форми запису розв’язання на прикладі конкретної задачі:
v У хлопчика було 90 книг. 28 він поставив на першу полицю, 12 – на другу, решту – на третю. Скільки книг на третій полиці?
1) Окремими діями без пояснення:
1) 28+12=40 (к.)
2) 90 – 40=50 (к.)
Відповідь: 50 книг на третій полиці.
2) Окремими діями з поясненнями після кожної дії:
1) 28+12=40 (к.) – на першій і другій полиці разом;
2) 90 – 40=50 (к.) – на третій полиці.
Відповідь: 50 книг.
3) Окремими діями із запитаннями перед кожною дією:
1) Скільки книг на першій і другій полицях разом?
28+12=40 (к.)
2) Скільки книг на третій полиці?
90 – 40=50 (к.)
Відповідь: 50 книг на третій полиці.
3) Окремими діями з попереднім записом плану:
1) Дізнатися, скільки книг на першій і другій полицях разом?
2) Дізнатися, скільки книг на третій полиці?
1) 28+12=40 (к.);
2) 90 – 40=50 (к.).
Відповідь: 50 книг на третій полиці.
4) Числовим виразом:
90 – (28+12)=50 (к.)
Відповідь: 50 книг на третій полиці.
Вибір форми запису розв’язання залежить від ситуації на уроці і навичок письма дітей. Наприклад, якщо діти пишуть повільно, на уроці можна обмежитися записом розв’язання задачі по діях з відповіддю або виразом, а додому задати задачу і завдання описати її. Запис розв’язання задачі виразом більш компактна і показує, що дитина розуміє всі зв'язки в задачі.
Як показує практика, багато студентів педагогічних факультетів, а іноді і вчителі початкових класів не розуміють різниці між різними способами розв’язання і різними формами запису розв’язання задачі.
Не слід плутати такі поняття, як: розв’язання задачі різними способами (практичним, арифметичним, графічним, алгебраїчним); різні форми запису арифметичного способу розв’язання задачі (окремими діями (по діях) без пояснення з поясненням, із запитаннями, виразом) і розв’язання задачі різними арифметичними способами. В останньому випадку мова йде про можливості встановлення різних зв’язків між даними і шуканим, а значить, про вибір інших дій для відповіді на запитання задачі.
Наприклад, розглянуту раніше задачу можна розв’язати другим арифметичним способом:
1) 90 – 28=62 (к.) – на другій і третій полиці;
2) 62 – 12=50 (к.) – на третій полиці.
Відповідь: 50 книг на третій полиці.
У якості арифметичного способу розв’язання задачі можна розглядати і таке розв’язання даної задачі:
1) 90 – 12=78 (к.) – на першій і третій полиці;
2) 78 – 28 = 50 (к.) – на третій полиці.
Відповідь: 50 книг на третій полиці.
Один і той самий спосіб розв’язання текстової задачі можна записати однією з вище вказаних форм.
Розглянемо можливі варіанти навчання дітей запису розв’язання задачі за допомогою числового виразу.
На етапі ознайомлення з розв’язанням задачі нового виду цей спосіб запису розв’язання задачі можуть використовувати лише окремі учні. На даному етапі доцільно використовувати запис розв’язання окремими діями з поясненням або із питаннями, або відповідно до складеного плану.
Якщо навик розв’язання задач даного виду відпрацьований, то запис розв’язання числовим виразом має ряд переваг: учню потрібно набагато менше часу на оформлення задачі; з'являється можливість розв’язати за урок набагато більше задач. Адже не секрет, що молодші школярі пишуть повільно, а запис розв’язання задачі виразом більш компактна. Крім того, запис розв’язання задачі числовим виразів є підготовкою до навчання дітей в середній і старшій школі. Поглиблюються знання властивостей і законів арифметичних дій, уявлення про числовий вираз і його значення, тобто здійснюється алгебраїчна пропедевтика. В задачах з буквеними даними розв’язання записується лише виразом.
В методиці навчання дітей запису розв’язання задач складанням виразу виділяють наступні підходи:
ü спосіб подальшої роботи над записом розв’язання задачі;
ü спосіб поетапного запису виразу в процесі розв’язання задачі;
ü спосіб одночасного аналізу задачі і складання виразу до неї.
Наведемо приклади організації навчально-пізнавальної діяльності учнів при їх навчанні запису розв'язання задач за допомогою числового виразу.
Перший спосіб - спосіб подальшої роботи над записом розв’язання задачі виразом після її розв’язання окремими діями. Робота над розв’язанням задачі і її записом проводиться в такій послідовності: учні спочатку розв’язують задачу окремими діями, а потім вчитель пропонує скласти за отриманими діям вираз.
Нехай дана задача: «У 5 однакових коробок можна покласти 30 кг печива. Скільки потрібно таких коробок, щоб упакувати 54 кг печива?»
Розв’язання:
1) 30:5 = 6 (кг) - маса печива в однієї коробці;
2) 54:6 = 9 (к.)
Відповідь: потрібно 9 коробок.
Вираз: 54: (30:5) = 9 (к.)
Якщо вчитель пояснює, як складено цей вираз, то це має такий вигляд: Розглянемо останню дію - 54:6. Число 54 дано в умові, а числа 6 в умові немає. Як було отримано число 6? (30:5). Замінимо число 6 виразом 30:5. Ми повинні показати, що це перша дія, тому потрібно поставити дужки. Вийшов вираз 54: (30:5).
Отже, вираз складають, починаючи з останньої дії і слідкують за тим, щоб у ньому залишилися лише ті числа, які дані в умові задачі.
Другий спосіб – спосіб поетапної запису виразу.
Дітей навчають записувати вираз до задачі поступово, з поясненнями. На прикладі це може виглядати так:
Що дізнаємося спочатку? (Масу однієї коробки з печивом).
Як? (30:5).
Запишемо цей вираз, але обчислювати його значення не будемо.
30:5 (кг) - маса коробки з печивом.
Що дізнаємося потім? (Скільки знадобиться таких коробок для 54 кг печива).
Як? (54 розділимо на вираз, отримане в першій дії, тобто на масу однієї коробки: 54: (30:5) (к.)).
Ми склали до задачі вираз, тепер знайдемо його значення.
Багато учні в цьому випадку говорять, що якщо б відразу знайшли відповідь першої дії, то задача була б вже розв’язана. Такий запис змушує двічі розглядати розв’язання задачі. Втрата часу не подобається дітям, оскільки багато хто вже знайшов відповідь по діях і не бачать сенсу іншого запису розв’язання задачі. Обидва ці способи навчання запису розв’язання задачі виразом є традиційними.
Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 102 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |