Читайте также:
|
Дана модель підпорядкована п'ятифазній послідовності адміністративних дій та аналітичних процедур:
1. Формування ієрархічного реєстру цілей: стратегічних, проміжних, галузевих (відомчих), кінцевих та визначення способів їх досягнення за даних умов та існуючих засобів.
Окремі показники видатків — найнижчий рівень кожної програмної структури — становлять базис піраміди «цілі — субцілі — ресурси» для досягнення поставленої мети.
2. Розроблення програм як методу приймання рішень, сукупності заходів для досягнення конкретної мети як предметно-відособленої статті бюджетного фінансування. За допомогою сучасної техніки прийняття державних рішень у сфері економіки і фінансів на основі різних методів аналізу численних можливих програмних альтернатив вибирається найефективніша. Складаються програмний і фінансовий плани терміном на кілька років.
3. Інтеграція програм в їх предметно-матеріальній формі з їх фінансовою вартістю; складання програмно-фінансового плану з додатком аналізу та пояснювальної записки (меморандуму).
4. Документування й тиражування фінансової інформації для службового (урядового) і публічного (парламентського, відкритого для ЗМ1) користування
5. Організація виконання: визначення повноважень, компетенції, відповідальності управлінських структур та персоналій, задіяних у реалізації програм.
Під програмно-цільовим кутом зору державна установа, яка виконує програму, є аналогом фірми, котра випускає певну продукцію. Кінцевій меті підпорядковуються субцілі. Наприклад, освітня програма має такі субцілі: будівництво й утримання шкіл, підготовка персоналу, випуск навчальної літератури тощо.
Отже, при розробленні програмного бюджету вихідною позицією є запрограмована мета діяльності держави, а не інституційні затрати факторів виробництва
Таким чином, у системі СППБ спочатку планується досягнення певної мети державної діяльності незалежно від витрат, а потім підбираються оптимальні обсяги фінансування.
У деяких країнах щодо бюджетних установ діє законодавство типу «Сансет», що легітимізує припинення фінансування певної установи, якщо тільки право на її діяльність не поновлюється на новий термін. Передбачаючи режим законодавче дозволеного фінансування протягом певного обмеженого часу, після закінчення якого фінансування автоматично припиняється, назва «Сансет» виражає сутність методу — можливість періодичної ліквідації непотрібних програм і/або неефективних установ.
Усі програми в процесі функціонування «Sanset» (відповідно і діяльність органів влади щодо них) диференціюються за термінами виконання (наприклад, до трьох років, від трьох до п'яти, від п'яти до восьми, від восьми до десяти років тощо).
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 80 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |