Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Ред.] Фіктивне підприємництво

Під фіктивним підприємництвом в українському законодавстві розуміється створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Фіктивне підприємництво є злочином.

Отже, суть підприємництва полягає в тому, щоб в умовах невизначеності ринку знаходити можливість для якнайкращого використання власності у вигляді капіталу, патентних прав, майна та інших ресурсів, добиватися реалізації на практиці цих можливостей.
Підприємництво передбачає наявність економічно відокремлених суб'єктів ринкового господарства
Підприємництво передбачає наявність економічно відокремлених суб'єктів ринкового господарства, що вступають між собою в правові, фінансові, юридичні та інші відносини.
В угоді таких суб'єктів називають контрагентами, сторонами, партнерами тощо. Економічна відокремленість означає майнову відповідальність за результати діяльності, їх господарську самостійність.
Фірмова структура ринку складається з економічно відокремлених суб'єктів ринкового господарства — світового, національного, галузевого.
Популяризація співвідношення великих і малих фірм на ринку відбувається постійно. Здійснюється конкурентна боротьба, внаслідок якої одні фірми банкрутують, інші поглинають розорених конкурентів чи контрагентів або створюються знову. У результаті фірмова структура ринку змінюється, залежно від її частки колена фірма прагне зайняти в ньому певне місце.
Децентралізація управління у великих фірмах приводить у сучасних умовах до появи в їхній структурі більшої кількості підрозділів, що виступають на ринку як економічно самостійні відокремлені суб'єкти. Вони наділені господарською і часто юридичною самостійністю, проте діють узгоджено у руслі загальної глобальної політики (материнської) фірми.
Отже, слід мати на увазі, що в будь-якій країні структуру ринку визначають великі фірми. Саме вони забезпечують високий рівень конкурентоспроможної продукції на світовому ринку, підтримують стійке становище економіки.
Підприємництво допускає, що суб'єкти підприємницької
діяльності можуть нести майнову відповідальність
за результати господарської діяльності
Підприємець, який здійснює свою діяльність без створення юридичної особи, згідно з обов'язками, пов'язаними з цією діяльністю, відповідає за результати господарської діяльності усім своїм майном, за винятком того, на яке відповідно до законодавства країни не може бути накладено стягнення. У разі якщо підприємець здійснює свою діяльність як юридична особа, він несе майнову відповідальність залежно від правового стану фірми: або тільки своїм капіталом, або капіталом і особистим майном. За результати роботи підприємництво допускає не колективну адміністративну відповідальність, а персональну економічну.
Підприємець зобов'язаний:
здійснювати оплату праці робітників, які працюють за наймом, відповідно до умов угод;
додержувати права споживачів і законних вимог;
укладати угоди (контракти) по найму з робітниками і, якщо виникає потреба, з профспілками;
забезпечувати належну якість вироблених товарів (робіт, послуг);
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення техніки безпеки, екологічної безпеки;
забезпечувати робітникам належні умови для роботи;
вносити в страхові й пенсійні фонди відрахування по страхуванню і забезпеченню осіб, які працюють за наймом.
Правові норми підприємницької діяльності передбачають також порядок припинення діяльності індивідуального підприємця чи фірми (порядок ліквідації). Ним передбачено також і випадки, коли підприємницька діяльність припиняється внаслідок банкрутства, порушення законодавства чи судом. Проте порядок і строки припинення підприємницької діяльності визначаються у будь-якому випадку.
У зміст поняття "підприємництво" входить таке поняття, як "бізнес".

62. Умови для здійснення підприємницької діяльності.

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяль­ності здійснюється відповідно до ст. 8 Закону України «Про підприємництво» і детально регулюється Положен­ням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. №740 (Офіційний вісник України. - 1998.- №21).

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяль­ності проводиться у виконавчому комітеті міської, район­ної в місті ради народних депутатів або в районній, район­ній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання цього суб'єкта, якщо інше не передбачено законом.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької ді­яльності - юридичної особи подаються такі документи:

• рішення власника (власників) майна або уповноважено­го ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповнова­жених ними органів два і більше, таким рішенням є уста­новчий договір, а також протокол установчих зборів (кон­ференції) у випадках, передбачених законом;

• статут, якщо відповідно, до законодавства це необхідно для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності;

• реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водно­час заявою про державну реєстрацію;

• документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької дія­льності в розмірі, передбаченому законом;

• документ, що засвідчує внесення плати за державну ре­єстрацію. Громадяни, які мають намір здійснювати підпри­ємницьку діяльність без створення юридичної особи, по­дають реєстраційну картку встановленого зразка, яка є во­дночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі - платника податків та інших обов'язкових платежів і доку­мент, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

За державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів під­приємницької діяльності вноситься плата (реєстраційний збір): для громадян-підприємців - 1,5, для юридичних осіб - 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за прискорену (протягом одного дня) державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності -потрійний розмір відповідного реєстраційного збору; за державну реєстрацію змін (доповнень) до установчих до­кументів суб'єктів підприємницької діяльності - 30 відсот­ків реєстраційного збору.

Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб'єктів підприємницької діяльності додаткові доку­менти, не передбачені Законом «Про підприємництво».

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяль­ності проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом не більше п'яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєст­ру суб'єктів підприємницької діяльності та видати свідоцт­во про державну реєстрацію встановленого зразка з проста­вленим ідентифікаційним номером фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів.

У п'ятиденний термін від дати реєстрації органи держа­вної реєстрації надсилають примірник реєстраційної картки з позначкою про державну реєстрацію відповідному дер­жавному податковому органу і органу державної статисти­ки та подають відомості про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності до органів Фонду соціального страхування і Пенсійного фонду України.

Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприєм­ницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підприємни­цької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що вста­новлюється Національним банком України.

У такому самому порядку проводиться і перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності. Підстави перереєст­рації вказані в ст. 8 Закону «Про підприємництво», відпові­дно до якої перереєстрація проводиться у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності.

Безпосередньо підприємницьку діяльність можуть здій­снювати не лише суб'єкти — юридичні особи, а й створені ними філії, представництва, відділення та інші відокремле­ні підрозділи. За загальним правилом вони не потребують державної реєстрації (суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє про відкриття зазначених підрозділів орган державної реєстрації шляхом внесення додаткової інфор­мації до своєї реєстраційної картки). Виняток становлять представництва іноземних суб'єктів господарської діяльно­сті, які мають бути зареєстровані відповідно до ст. 5 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Відомості Верхов. Ради України. - 1991.- № 29.- Ст. 377) в порядку, встанов­леному Інструкцією про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженою наказом Міністерства зовнішніх економіч­них зв'язків і торгівлі України від 18 січня 1996 р. № 30.

Відмова в державній реєстрації може бути оскаржена в судовому порядку. Суб'єкти підприємницької діяльності з різних причин можуть з часом змінювати своє місцезнахо­дження. У таких випадках суб'єкт підприємництва у семи­денний строк з дня виникнення такої зміни повинен пові­домити про це орган державної реєстрації.

Невиконання цієї вимоги дає право органам державної реєстрації звернутися до суду (арбітражного суду) з позо­вом про скасування державної реєстрації.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємни­цької діяльності здійснюється за заявою власника (власни­ків) або уповноважених ним (ними) органів чи за особис­тою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражного суду) в разі:

• визнання недійсними або такими, що суперечать зако­нодавству, установчих документів;

• здійснення діяльності, що суперечить установчим до­кументам та законодавству України;

• несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємниць­кої діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;

• визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкру­том (у випадках, передбачених законодавством);

• неподання протягом року до органів державної подат­кової служби податкових декларацій, документів бухгал­терської звітності згідно із законодавством.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємни­цької діяльності здійснюється органом державної реєстра­ції за наявності ліквідаційного балансу, складеного і за­твердженого згідно із законодавством, та інших докумен­тів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємни­цької діяльності.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реє­стру підприємств та організацій України.

Для реєстрації комерційного банку орган управління банку (Рада банку) у двотижневий строк після аудиторської перевірки фінансового стану засновників подає до регіо­нального управління Національного банку України за міс­цем створення банку такі документи:

а) заяву про реєстрацію банку за підписом уповноваженої особи, яка призначена відповідальною за реєстрацію банку установчими зборами (зборами учасників);

б) установчий договір, підписаний засновниками банку та завірений їхніми печатками. Підписи фізичних осіб заві­ряються нотаріально;

в) статут банку, затверджений установчими зборами (зборами учасників) і підписаний уповноваженою особою. Статут банку має відповідати вимогам Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства» (Відомості Верхов. Ради України. - 1991.-№ 49.- Ст. 682) та іншим чинним законодавчим актам;

г) протокол установчих зборів (зборів учасників), під­писаний головою та секретарем зборів;

д) економічне обґрунтування і мета створення банку;

е) бухгалтерську і фінансову звітність учасників (акціо­нерів) банку на перше число місяця, в якому здійснюється внесок до статутного фонду банку, незалежно від розміру їхньої участі в статутному фонді банку;

є) підтвердження про наявність професійно придатних перших керівних осіб банку (голови правління та головно­го бухгалтера), кандидатури яких погоджені з Національ­ним банком України і які відповідають встановленим вимо­гам;

ж) копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку;

з) копію звіту про проведення відкритої підписки на ак­ції;

й) угоду про надання приміщення для розміщення банку за підписом уповноваженої за установчим договором особи;

і) установчі документи акціонерів (учасників) банку (нотаріально завірені копії або в оригіналі).

Рішення про відмову в реєстрації може бути оскаржено у судовому порядку.

Для здійснення підприємницької діяльності підприє­мець має право укладати з громадянами договори про ви­користання їхньої праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити умови та охорону праці, її оплату не нижче встановленого в Україні мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до чинного законодавства. При втраті працездатності підприємець забезпечує потерпілому відшкодування витрат у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством.

63. Види підприємництва

Два слова "підприємництво" і "ринок" пов'язані нерозривними узами. Найкоротше і ємне визначення ринкової економіки звучить просто: "Економіка вільного підприємництва". Ринкова, капіталістична економіка завжди характеризувалися як світ бізнесу, а бізнес і підприємництво - по суті одне і те ж.

Підприємницька діяльність - це перш за все інтелектуальна діяльність енергійного та ініціативну людину, який, володіючи якими-небудь матеріальними цінностями використовує їх для організації бізнесу. Отримуючи користь для самого себе підприємець діє на благо суспільства.

Підприємництво в різних економічних областях розрізняється за формою і особливо за змістом операцій і способів їх здійснення. Але характери бізнесу накладає значний відбиток на вид товарів і послуг, які підприємець виробляє чи надає. Підприємець може сам виробляти товари і послуги, набуваючи лише фактори виробництва. Він також може купувати готові товари і перепродувати його споживачеві. Нарешті, підприємець може тільки з'єднувати виробників і споживачів, продавців і покупців. Окремі види бізнесу розрізняються також формами власності на використовувані фактори підприємництва.

Залежно від змісту і спрямованості підприємницької діяльності, об'єкта застосування капіталу та отримання конкретних результатів, зв'язку підприємницької діяльності з основними стадіями відтворювального процесу, розрізняють такі види підприємництва:

-Виробниче,

-Комерційно-торговельне,

-Фінансово-кредитне,

-Посередницьке,

-Страхове.