Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Ринок грошей та кредитних ресурсів

Основне призначення ринку грошей — у забезпечення оптимальної структури грошової маси та її кругообігу. Обсяг цього ринку визначається кількістю грошей в обігу, а його структура — співвідношення різних грошових агрегатів.

Ринок кредитних ресурсів — це процес залучення коштів у грошовій формі на умовах повернення, платності і строковості. Кредитний ринок — найважливіший і найстаріший сегмент фінансового ринку.

Суб'єктами ринку є:

1. кредитори;
2. держава в особі центрального банку, який контролює виконання чинного законодавства учасниками ринку кредитів і регулює ринок за допомогою економічних методів;
3. постачальники.

Учасниками ринку кредитних ресурсів є: комерційні банки, брокерські контори, дисконтні компанії та інші фінансово-кредитні інституції. Кредитний ринок в умовах ринкової економіки є провідною ланкою фінансової системи в цілому. Поділяється на комерційний і банківський.

Ринок цінних паперів (фондовий ринок)

Фондовий ринок є важливою складовою фінансового ринку, який охоплює частину кредитного ринку і повністю ринок інструментів власності. Фондовий ринок виступає засобом забезпечення нормального функціонування всіх галузей економіки. інструментами забезпечення обороту фінансових ресурсів на фондовому ринку є цінні папери. Цінні папери — це грошові документи, які засвідчують право володіння і довготермінові зобов'язання елементів щодо виплати їхнім власникам доходів у вигляді девідендів або відсотків, а також можливість передавання грошових та інших прав, що випливають з цих документів іншим особам.

Фондовий ринок — це частина ринку капіталів, де здійснюється емісія, купівля і продаж цінних паперів. На фондовому ринку України діють акції, державні і муніципальні облігації, внутрішні позики, облігації підприємницьких структур, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, державні і компенсаційні сертифікати, житлові чеки, інвестиційні сертифікати.

76.Показники обсягу національного виробництва

Для обчислення обсягу національного продукту економіч­на наука використовує цілу низку показників, серед яких визначаль­не місце займає показник валового внутрішнього продукту.

ВВП— це вартість кінцевих товарів, вироблених всередині країни (резидентами і нерезидентами) за певний період. Сюди входить вартість товарів матеріальної та нематеріальної сфери, таких як будинки і одяг, вартість послуг, скажімо, брокера і лекція економіста. Обсяги виробництва кожного такого товару і послуг оцінюють за ринковою ціною. Сума цих цін і становить ВВП

Методика обчислення ВВП має ряд особливостей.

• ВВП складається з вартості кінцевих товарів і послуг. Напри­клад, пшениця, з якої випечено хліб, є проміжним товаром. Лише вартість хліба враховують як частку ВВП, але вартість пшениці, прода­ної мірошнику, і вартість борошна, проданого пекарю, не враховують.

• ВВП складається з вартості товарів і послуг, вироблених лише в процесі поточного виробництва. Отже, заново зведений і прода­ний будинок включають до складу ВВП, а збудований раніше і проданий — ні. Проте комісійні, які агент з продажу нерухомого майна отримав за продаж наявних будинків, у ВВП враховуються, (їх відно­сять до поточних послуг.)

• ВВП оцінюється за ринковими цінами. Останні включають непрямі податки — податок на продаж і акцизи, а тому ринкова ціна товарів буде не така, яку продавець матиме за товар. Чиста ціна — це ринкова ціна за вирахуванням непрямих податків. Вона становить суму чинникових витрат, тобто суму, що припадає на чинники ви­робництва цього товару.

На практиці для розрахунків ВВП використовують такі методи — за витратами, за доходами і за виробництвом.

ВВП, розрахований за витратами, — це загальна сума витрат на особисте і виробниче споживання всієї маси створених за певний період благ (рис. 1)

ВВП розрахований за доходами — це сума доходів, отриманих власниками чинників виробництва, з використанням яких створено всю масу національного продукту (рис. 2).

ВВП за виробництвом показує внесок кожного виробника і на­ціонального виробництва в цілому. У такому разі ВВП розраховують за доданою вартістю.

Рис. 1. Структура ВВП за витратами

Рис. 4. Структура ВВП за доходами

Додана вартість — це ринкова ціна продукції (послуг) підприємства за вирахуванням вартості сировини і мате­ріалів, що куплені та витрачені на виробництво продукції або на виконання послуг

Розглянемо це на прикладі випікання хліба в Україні (табл. 1).

Додана вартість, що у нашому прикладі дорівнює 80 коп., є вар­тістю кінцевого продукту. Це різниця між виручкою від продажу і вартістю проміжних матеріалів (195 - 115 = 80).

Загальна сума доданих вартостей, створених у суспільстві, являє собою ринкову вартість вироблених товарів і послуг, тоб­то ВВП.

77.Показники рівня зайнятості

Для вибору найефективніших методів управління такими соціально економічними явищами як зайнятість та безробіття, а також, для правильної їхньої характеристики, важливе значення має адекватне їх оцінювання. Безробіття та зайнятість – явища дуже складні й багатоаспектні, тому характеризувати їх потрібно з різних сторін і різноманітними показниками.

Основні показники названих соціально-економічних явищ можна поділити на дві групи:

1) абсолютні, які відображають розміри, обсяг зайнятості й безробіття, відображаючи чисельністьвідповідно зайнятих і безробітних;

2) відносні, які показують рівень поширеності в суспільстві певного явища, відображаючи частку відповідної категорії відносно усього (або певної більшої категорії) населення.

Ці групи показників можуть розраховуватися для усього населення країни, для певних його територій (областей, міст, районів), для певних груп населення за різними ознаками (місцем проживання, віковими групами, рівнем освіти і т. ін.). Однак назви, методика побудови і застосування цих показників мають бути стандартизованими і однозначно зрозумілими.

Чисельність економічно активного населення (Ч) — це абсолютний показник економічної активності, що відображає її розміри. Цей показ­ник кількісно відображає трудовий потенціал населення країни. Однак, мало що можна сказати про економічну активність населення країни, оперуючи лише цим одним показником. Для оцінки економічної активності важливо знати, як змінюється цей показник в динаміці, наскільки він великий чи малий стосовно усього населення країни. Для цього застосовуються відносні показники.

Рівень економічної активності населення (Ре.а.н.) — це віднос­ний її показник, який відображає її "популярність" порівняно з іншими видами активності (неактивності). Він розраховується як відношення чисельності економічно активного населення (Че.а.н.) до

загальної чисельності населення віком 15—70 років (Ч(15-70).)

(Ре.а.н.)= Че.а.н.: Ч(15-70) • 100 %

Чисельність зайнятих (Ч) — це абсолютний показник зайня­тості населення економічною діяльністю, що показує її розмі­ри. Цей показник відображає кількісно вигідний трудовий потенціал населення. Але, щоб ефективніше оцінити зай­нятість населення, цей показник необхідно проаналізувати в динаміці та порівняти його з чисельністю дорослого населення. Для цього застосовуються відносні показники зайнятості.

Рівень зайнятості (P) — це відносний її показник, який показує її поширеність серед дорослих людей. Він розраховується як відношення чисельності зайнятого населення (Чд) до загальної чи­сельності населення віком 15—70 років (Ч):

P= Чд: Ч(15-70) • 100 %

Чисельність безробітних (Чб) — це абсолютний показник без­робіття, що відображає його розміри. Цей показник важливий і сам по тобі, оскільки він засвідчує, скільки людей в певний період на повній території не мають оплачуваної роботи, яку вони можуть і хочуть виконувати. Відповідно він дає інформацію про те, скільки не вистачає робочих місць, скільки людей потребують соціальної підтримки і допомоги з працевлаштування. Однак для оцінки безробіття також дуже важливо знати, як змінюється цей показ­ник стосовно минулих періодів, а також наскільки це негативне явище поширене в суспільстві. Для цього застосовуються відносні показники безробіття.

Рівень безробіття (Р6) — це відносний показник безробіття, який показує його поширеність серед економічно активного населення. Він розраховується як відношення чисельності безробітно­го населення (Ч6) до чисельності економічно активного населен­ня (Ч):

Рб=Чб: Ч • 100 %

Аналіз економічних показників дає можливість оцінити втрати від неповного використання ресурсів праці внаслідок безробіття.

Зменшення таких категорій населення як чисельність економічно активного і зай­нятого населення (а також рівні економічної активності та зайня­тості), означає зменшення ресурсів для праці, тобто це є небажаною тенденцією для економіки країни.

Зменшення кількості безробітних і рівня безробіття означають економічне покращання си­туації на ринку праці.

Розглянуті вище основні абсо­лютні і відносні показники економічної активності, зайнятості та безробіття населення можна розраховувати не лише для усього населення країни, але й для будь-якої частини, категорії населення, регіону країни. Адже ці показники потрібні для аналізу ситуації на ринку праці (наприклад, обсяги та рівні безробіття за статтю, віковими групами, місцем проживання, за освітою, за тривалістю пошуку роботи, по регіонах і т. ін.), а також є базою для проведення цікавих й практично корисних наукових досліджень різних аспектів соціально-економічного життя країни.

Основні показники ринку праці в США можна розділити на наступні групи:

- Показники динаміки зайнятого населення;

- Рівень безробіття;

- Показники тривалості робочого тижня і середньогодинної оплати праці.

Динаміку зайнятого населення в США характеризують два показники:

Nonfarm payrolls - це число робочих місць (без тимчасових сільськогосподарських місць), показник охоплює 500 галузей і 340000 фірм;

Household employment - це число зайнятих людей серед вибіркової групи в 60000 чоловік різних спеціальностей.

Ці два показники вимірюють кількість робочих місць і зайнятих людей в США, вони дуже важливі для правильного визначення рівня безробіття. Крім того, сам Nonfarm payrolls дуже сильний індикатор для ринку Форекс, що показує зміну рівня зайнятості в США. Його приріст характеризує збільшення зайнятості і призводить до зростання курсу долара. Nonfarm payrolls часто називають «індикатором, який рухає ринки».

Рівень безробіття (UNR), як і показник Nonfarm payrolls, є основним показником ринку праці США, - це відношення числа безробітних до загальної чисельності всіх зайнятих. Показник рівня безробіття теж важливий для трейдоров Форекс - зменшення його значення гарантовано призводить до зростання курсу долара, а збільшення знижує курс. Крім того, рівень безробіття прямо пов'язаний із зростанням ВВП (закон Оукена), який є також одним з основних макроекономічних показників. Зростання рівня безробіття на 1% відповідає зменшенню темпу зростання ВВП на 2%. Зазвичай аналіз рівня безробіття проводять спільно з цифрами, що відображають величину показника Nonfarm payrolls.

Дані за рівнем безробіття в США й індикатору Nonfarm payrolls публікуються в 08-30 ранку за вашингтонським або в 16-30 за московським часом у першу п'ятницю місяця. Переглянути новини ринку праці в порівнянні з їх значеннями прогнозованими можна тут - http://www.kf-forex.ru (Дивіться економічний календар). Правильніше за все трейдеру при торгівлі на ринку Форекс, для точного входу в ринок і виходу з нього, кожен свій торговий день будувати відповідно до головними очікуваними фінансовими та економічними новинами, які можна дізнатися в економічному календарі вищевказаного або іншого подібного сайту.

Показник тривалості робочого тижня в основному дозволяє констатувати початок циклу спаду економіки - він має властивість помітно зменшуватися на початку спаду.

Показник середньогодинної оплати праці допомагає встановити початок зростання инфляции – обычно резкий рост оплаты труда, опережающий производительность, показывает момент начала роста инфляции со всеми вытекающими для экономики последствиями.

Рынок Форекс – это очень сложный рынок, слишком много информации надо проанализировать трейдеру, чтобы совершить прибыльную сделку. Показатели рынка труда дополняют макроэкономическую картину торгового периода и вместе с другими важными макроэкономическими показателями (ВВП, инфляция, процентная ставка и т.д.) помогают трейдеру принять правильные решения на валютном рынке.

78.Показники рівня цін