Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розрахунок надлишкового тиску вибуху для горючого пилу та вибір категорії приміщення

Розрахунок надлишкового тиску вибуху DР, кПа, проводять за формулою (4), де коефіцієнт Z участі пилу у завислому стані (аерозоль) у вибуху розраховується за формулою:

, (17)

де F - масова частка частинок пилу розміром менше критичного. З перевищенням критичного розміру частинок пилу аерозольстає вибухобезпечним, тобто такою, що нездатним поширювати полум'я. У разі відсутності можливості отримання даних щодо масової частки пилу розміром частинок менше критичного допускається приймати Z = 0,5.

Розрахункову масу пилу, що знаходиться у стані аерозолю в об’ємі приміщення в результаті аварійної ситуації m, кг, визначають за формулою:

т = т_зв + т_ав, (18)

де т_зв - розрахункова маса частини відкладеного у приміщенні пилу, що перейшов у стан аерозолю, кг;

т_ав - розрахункова маса пилу, що надійшов до приміщення в результаті аварійної ситуації з апаратів та технологічного обладнання, кг.

Розрахункову масу пилу, що перейшов у стан аерозолю т_зв ,визначають за формулою:

, (19)

де К_зв - частка пилу, що відклався у приміщенні, яка здатна перейти у стан аерозолю результаті аварійної ситуації. У разі відсутності експериментальних даних, допускається приймати К_зв = 0,9;

т_п - маса пилу, що відклалась у приміщенні до моменту аварії, кг.

Розрахункову масу пилу, що потрапила до приміщення з апарата або технологічного обладнання в результаті аварійної ситуації, т_ав, визначають за формулою:

т_ав = (т_ап + q∙τ)∙ К _п, (20)

де т_ап - маса горючого пилу, що викидається до приміщення з апарата, кг;

q - витрата, з якою продовжують надходити пилоподібні речовини до аварійного апарата по трубопроводах до моменту їх перекривання, кг×с^-1;

τ - час перекривання трубопроводів, с;

К _п - коефіцієнт пилення, що представляє собою відношення маси пилу у стані аерозолю до усієї маси пилу, який надійшов з апарата до приміщення. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення К _п, допускається приймати:

для пилу з дисперсністю не менше ніж 350 мкм К _п = 0,5;

для пилу з дисперсністю менше ніж 350 мкм К _п = 1,0.

Кількість пилу, який може утворювати вибухонебезпечну суміш, визначають, виходячи з таких передумов:

а) розрахунковій аварії передує накопичення пилу у виробничому приміщенні, яке відбувається в умовах нормального режиму роботи (наприклад, внаслідок виділення пилу з негерметичного виробничого обладнання);

б) у момент розрахункової аварії сталась планова (ремонтні роботи) або позапланова розгерметизація одного з технологічних апаратів, в результаті якої відбувся аварійний викид у приміщення усього пилу, що знаходився в апараті.

Виходячи з цих передумов, приймають, відповідно, значення т_{ап .}

Масу пилу, що відклався у приміщенні до моменту аварії, визначають за формулою:

(21)

де К _г - частка горючого пилу в загальній масі відкладень пилу;

т ₁ - маса пилу, що осідає на важкодоступних для прибирання поверхнях у приміщенні за період часу між генеральними прибираннями, кг;

т ₂ - маса пилу, що осідає на доступних для прибирання поверхнях у приміщенні за період часу між поточними прибираннями, кг;

К_пр - коефіцієнт ефективності прибирання пилу, який приймається у разі прибирання пилу вручну:

у разі сухого прибирання - 0,6;

у разі вологого прибирання - 0,7.

У разі застосування автоматичних засобів прибирання пилу коефіцієнт ефективності прибирання пилу складає:

для рівної підлоги - 0,9;

для підлоги з вибоїнами (до 5 % площі) - 0,7.

Під важкодоступними для прибирання площами розуміють поверхні у виробничих приміщеннях, очищення яких здійснюють тільки під час генеральних прибирань пилу. Під доступними для прибирання площами розуміють поверхні у виробничих приміщеннях, пил з яких видаляють у процесі поточних прибирань (кожної зміни, щодоби тощо).

Маса пилу m_i (i = 1 (важкодоступні місця); і= 2 (доступні місця)), що осідає на різних поверхнях у приміщенні за період між прибираннями, визначають за формулою:

m_i = М_i ∙(1 - a) b_i, (i = 1,2) (22)

де - маса пилу, що потрапляє до об’єму приміщення за період часу між генеральними прибираннями пилу, кг;

М _{1 j} - маса пилу, що виділяється одиницею обладнання, яке пилить, за вказаний період, кг;

М₂ = - маса пилу, що потрапляє до об’єму приміщення за період часу між поточними прибираннями пилу, кг;

М_2j - маса пилу, що виділяється одиницею обладнання за вказаний період, кг;

a - частка пилу, що потрапляє до об’єму приміщення і який видаляється витяжними вентиляційними системами. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення a, приймають a = 0;

b₁, b₂ - частки пилу, який потрапляє до об’єму приміщення та осідає відповідно на важкодоступних і доступних для прибирання поверхнях приміщення ( b₁+ b₂ = 1).

У разі відсутності даних щодо значень коефіцієнтів b₁ та b₂, допускається приймати b₁ = 1, b₂ =0.

Значення М_i (i = 1,2) може бути також визначено експериментально (або за аналогією з діючими зразками виробництв) у період максимального завантаження обладнання за формулою:

М_i = , (i = 1,2) (23)

де G _{1 j} , G _{2 j} - інтенсивність відкладення пилу відповідно на важкодоступних F _{1 j} (м²) і доступних F _{2 j} (м²) площах, кг×м^-2с^-1;

t ₁, t ₂ - проміжки часу відповідно між генеральними і поточними прибираннями пилу, с.

За умови відсутності даних про масу горючого пилу і волокон, що виділяються в об’ємі приміщення між прибираннями, про масу пилу, що осідає на важкодоступних для прибирання місцях, і, як наслідок, неможливість виконання розрахунків, для ГП приймається категорія приміщення – Б.