Читайте также:
|
За технікою виконання дана лабораторна робота не являється складною, але являється показовою з точки зору необхідності дотримання вимог щодо проведення теплотехнічних експериментів, пов’язаних з визначенням теплофізичних параметрів речовин (у даному випадку теплоємности повітря). Справа в тім, що достовірність отриманих результатів може бути оціненою за допомогою перевірених довідкових даних, або, у ряді випадків, за допомогою класичних теоретичних залежностей (у даному випадку за допомогою залежностей молекулярно-кінетичної теорії газів). Аналогічно лабораторній роботі № 1, дана робота у різних варіантах виконання лабораторного оснащення пропонується у лабораторних практикумах з близьких за змістом курсах, що викладаються у вищих навчальних закладах, наприклад, [1].
Основою установки, схема якої представлена на рис. 2, є експериментальний стенд, описаний у лабораторній роботі № 2 з дослідження роботи відцентрового вентилятора [2]. Установка складається із відцентрового вентилятора 1 з приводом від асинхронного двигуна, перехідників 2 і 3, циліндричної мірної ділянки 4 та контрольно-вимірювальних пристроїв. Мірна ділянка 4 виконує функцію проточного калориметра і представляє собою температуростійку пластмасову трубу внутрішнім діаметром 
= 0,047 мм, всередині якої знаходиться нагрівний елемент 5, виконаний із ніхромової спіралі, заключної у кварцову скляну трубку 6. З метою забезпечення рівномірного поля температур після нагрівного елемента передбачений вирівнювальний пристрій 7, що містить два ряди дрібно-комірчастої сітки 8. Зовнішня поверхня мірної ділянки та її фланцеві з’єднання мають ефективне ізоляційне покриття 9 та обгорнута алюмінієвою фольгою, що зменшує конвективну та променеву складові теплообміну між поверхнею мірної ділянки та навколишнім середовищем до майже нульового значення.
Нагрівний елемент 5 підключений до мережі 220 В через лабораторний автотрансформатор (ЛАТР) 10, за допомогою якого здійснюється регулювання його теплової потужності. Споживана потужність визначається за показаннями вольтметра 11 та амперметра 12.
Продуктивність вентилятора визначається за допомогою вимірювального колектора 13 з внутрішнім діаметром 
= 0,047 м. Вхідний профіль колектора виконаний по лемніскаті Бернуллі згідно з рекомендаціями [3]. Змінення продуктивності здійснюється клапаном 14, встановленим на вихідному патрубку 3.
Падіння статичного тиску у вимірювальному колекторі фіксується за допомогою U- подібної трубки 15 з похилою шкалою. Кут схилу шкали складає 
.
Температура повітря на вході мірної ділянки визначається скляним термометром 16, а на виході – за допомогою скляного термометра 17 та хромель-копелевої термопари 18, підключеної до вимірника температури (мультиметра) 19 (на рис. 2 термометр 17 і термопара 18 умовно показано на зовнішній поверхні мірної ділянки). Барометричний тиск визначається приладом 20 або за даними метеостанції.
Рис. 1. Принципова схема експериментальної установки для визначення середньої масової ізобарної теплоємності повітря: 1 – відцентровий вентилятор; 2, 3 – перехідники;4 – мірна ділянка; 5 – нагрівний елемент; 6 – кварцова скляна трубка; 7 – вирівнювальний пристрій;8 – сітка; 9 – ізоляція; 10 – лабораторний автотрансформатор; 11 – вольтметр; 12 – амперметр; 13 – вимірювальний колектор; 14 – клапан; 15 – п’єзометрична трубка; 16, 17 – скляні термометри; 18 – термопара; 19 – вимірник температури (мультиметр); 20 – барометр
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 80 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |