Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПІННІ ВОГНЕГАСНИКИ

Пінні вогнегасники призначені для гасіння загорянь твердих горючих матеріалів і горючих рідин, за винятком лужних металів, електроустановок під напругою і речовин, що горять без доступу повітря.

Під час гасіння твердих матеріалів струмінь піни спрямовують у місце найбільш інтенсивного горіння, при гасінні горючих рідин – на поверхню рідини від країв, щоб поступово накрити піною всю поверхню, яка горить.

Пінні вогнегасники не можна застосовувати для гасіння електроустановок під напругою, бо при цьому є небезпека ураження струмом через струмінь струмопровідної піни. Не застосовують їх також для гасіння лужних, лужноземельних металів і карбідів алюмінію, барію, кальцію, оскільки взаємодія цих речовин з водою супроводжується виділенням горючих газів, а також для гасіння сульфату натрію (самозаймається) і сірчаного ангідриду (можливий вибухонебезпечний викид).

Зберігати вогнегасники можна лише у вертикальному положенні в легко доступному і видному місці на висоті не більше 1,5 м від підлоги.

Раз на рік для хімічних і раз на два роки для повітряно-пінних вогнегасників встановлено обов’язкову перевірку якості зарядів і стану корпусу на міцність.

Хімічні пінні вогнегасники ВХП-10. Заряд вогнегасника складається з кислотної частини (на основі сірчаної кислоти), вміщеної в поліетиленовий стакан, і лужної (на основі бікарбонату натрію NaHCO₃ з добавкою спінювача), що міститься в корпусі. Заряд ефективно працює при температурах від +5 до +45 °С. Для розширення нижньої межі температури до -20 °С в лужну частину додають етиленгліколь, а в кислотну - технічну сірчану кислоту густиною 1,42 г/мл. Склад зарядів хімічних пінних вогнегасників наведено в табл. 18.5.

Ручний хімічний пінний вогнегасник (рис. 18.1) складається із зварного сталевого балона 1, який опирається на башмак 14. У верхню частину корпуса уварено горловину 5, яка закрита чавунною кришкою 8 із запірним пристроєм. Запірний пристрій має гумовий клапан 12, закріплений на штоку 7, пружину 9, яка притискує клапан до горловини кислотного стакана 2, і рукоятку 6 для піднімання та опускання клапана. На горловині вогнегасника 5 розміщено сприск 10, закритий мембраною 11, призначеною для запобігання витіканню рідини з балона. Мембрана розкривається з підвищенням тиску в корпусі понад 7,8×10^-4 Н/м² (0,078 МПа). Для перенесення вогнегасника до його корпусу приварено ручку 3. У корпусі вогнегасника міститься поліетиленовий стакан для зберігання кислотної частини заряду.

Рисунок 18.1 - Хімічний пінний вогнегасник ВХП-10

Для приведення вогнегасника у дію треба повернути ексцентрикову рукоятку 6 вгору до упору. При цьому піднімається гумовий клапан і відкривається стакан із кислотною частиною. Вогнегасник перевертають догори днищем; кислотна частина, що витікає зі стакана, реагує з лужною. Вуглекислий газ, що виділяється внаслідок реакції, утворює піну і створює підвищений тиск, під дією якого піна через сприск виштовхується назовні.

Оскільки в корпусах хімічних пінних вогнегасників створюється порівняно високий тиск (1,37 МПа), перед роботою необхідно прочистити сприск шпилькою, підвішеною до ручки вогнегасника.

Коли вогнегасник працює, слід уникати потрапляння хімічної піни на відкриті поверхні тіла та обличчя; якщо це трапиться, потрібно швидко змити піну чистою водою.

Таблиця 18.5 – СКЛАДИ ЗАРЯДІВ ХІМІЧНИХ ПІННИХ ВОГНЕГАСНИКІВ

Повітряно-пінні вогнегасники ВПП-10 і ВПП-5. Заряд вогнегасника складається з 4-6 %-го водного розчину піноутворювача ПУ-1 (ГОСТ 6948-81) (табл. 18.6). Заряд з корпусу вогнегасника виштовхується під тиском вуглекислого газу, що міститься в сталевому балоні під тиском.

Повітряно-пінний вогнегасник (рис. 18.2) складається із сталевого корпусу 1, горловина якого 8 закрита кришкою 7 із запірно-пусковим пристроєм, балона для газу, що виштовхує, (вуглекислоти) 3, закріпленого у тримачі 5 з прокладкою 6, і сифонної трубки 2 з насадком для одержання повітряно-механічної піни.

Таблиця 18.6 – ХАРАКТЕРИСТИКА ПІНОУТВОРЮВАЧІВ, ЗАСТОСОВУВАНИХ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ПОВІТРЯНО-МЕХАНІЧНОЇ ПІНИ (ПМП)

Примітка. Піни низької кратності, добуті на основі піноутворювачів ПУ-6 (у суміші з альгінатом натрію) і ПУ-11, на відміну від інших можна використовувати для гасіння водорозчинних рідин (спирту, ацетону тощо).

Для перенесення вогнегасника у верхній частині корпусу приварено рукоятку 10. Башмак 18 призначений для установки вогнегасника. Пусковий механізм складається зі штока 11 з голкою на кінці і важеля 9, що діє на шток під час проколювання мембрани 4 балона з вуглекислотою. Повітряно-пінний вогнегасник має розтруб 16, відцентровий розпилювач 15, касети з двома латунними сітками 17 і напірну трубку 14 для приєднання насадка до кришки вогнегасника, яка закрита мембраною 12. Кришку вогнегасника закрито захисним ковпаком 13.

Рисунок 18.2 - Повітряно-пінний вогнегасник ВПП-10

Для вмикання вогнегасника треба, спрямувавши на вогонь розтруб-насадку, натиснути на пусковий важіль. При цьому з’єднаний з важелем шток з голкою проколює мембрану 4 балона зі стисненим газом. Вуглекислота, що виходить з балона через ніпель, створює в корпусі вогнегасника тиск, під дією якого розчин сифонною трубкою надходить через розпилювач у розтруб-насадку, де, розпилюючись, змішується з повітрям й утворює багаторазову повітряно-механічну піну. У робочому стані вогнегасник тримають вертикально, не нахиляючи і не перевертаючи.