Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Викладання образотворчого мистецтва в початкових класах

Читайте также:
  1. В чому проявляється етична функція мистецтва? Яку роль відіграє мистецтво в Вашому житті?
  2. Вдосконалення організаційних механізмів та методичних засад викладання програмних знань у базовій школі з метою забезпечення їх засвоєння абсолютною більшістю учнівського загалу.
  3. Застосування комп’ютерної графіки на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах
  4. Зміст етапів уроку музичного мистецтва
  5. Зміст трудового навчання в початкових класах.
  6. Історія ораторського мистецтва
  7. Мета викладання дисципліни.
  8. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладах
  9. Образи мистецтва являють собою не копію життєвої події: це нові факти, створені фантазією художника.

НАГІРНОЇ ІННИ

Д-45

У процесі виховання почуттів і творчого розвитку особистості урок образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі відіграє незамінну роль. Він здатний увести учня у світ творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, відчути радість від власної творчості.

Для успішного розвитку здібностей до образотворчої діяльності потрібні відповідні задатки, з якими людина народжується. Вони являють собою вроджені анатомо- і психофізіологічні особливості організму. Для художника дуже важливі властивості зорового аналізатора (вміння точно визначати пропорції, колір і т.д.), гарна зорова пам'ять, багата уява. Але наявність задатків саме по собі не розв'язує питання про появу та розвиток здібностей. Задатки потрібно перетворювати в здібності в певний час. Якщо цей час пропустити, то потім здібності дуже важко, а той практично неможливо розвинути. Тому велика відповідальність покладається саме на вчителя, який викладає образотворче мистецтво в початкових класах.

Загальною метою образотворчої освіти є розвиток у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу.

Мета вивчення образотворчого мистецтва в першому класі: опановування учнями елементарних основ кольорознавства і формотворення, а також ознайомлення з художніми матеріалами і початкове засвоєння засобів вираження при вирішенні художньо-творчих завдань; другого класу – ознайомлення (на пропедевтичному рівні) з різними видами візуальних мистецтв, їх синтезом та засобами художньої виразності, крім того, освоєння низки композиційних прийомів і просторових завдань на елементарному рівні; третього класу – актуалізація набутих у 1-2 класах знань з основ образотворчої грамоти («колір», «форма», «простір», «композиція»), їх поглиблення та розширення на ґрунті уявних подорожей до майстерень різних художників; четвертого класу – формування в свідомості учнів цілісного художнього бачення світу, тлумачення на пропедевтичному рівні поняття «художній образ» та отримання чіткого уявлення про специфіку вирішення його в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва; ознайомлення з деякими осередками народних художніх промислів України та з передаванням об‘ємних якостей округлих предметів засобами світлотіні.

Головними завданнями предмета є: ознайомлення учнів з образотворчим мистецтвом як явищем духовної культури; розвиток художнього сприймання, асоціативно-образного мислення, уяви, фантазії, інтуїції, художнього смаку, здатності отримувати естетичну насолоду від творів образотворчого мистецтва, краси навколишнього світу; формування у школярів відчуття і розуміння художніх засобів виразності – колориту, форми, простору, композиції; розвиток відчуття ритму, фактури поверхні та індивідуальних творчих здібностей; зорового сприйняття й спостереження; засвоєння художніх технік та мистецької термінології; розвиток почуттєво-емоційної сфери, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі та мистецтві; формування духовних моральних цінностей, національно-патріотичної свідомості, художньо-естетичних смаків та інтересів; засвоєння загальнолюдських цінностей і закріплення в свідомості культурного досвіду людства; формування потреб до самореалізації через продуктивну художню творчість, художньо-естетичне наповнення навколишнього середовища у відповідності до вікових можливостей; виховання потягу до краси, радості життя та потреби його творчого оновлення.

Уроки образотворчого мистецтва повинні сприяти розвитку художніх здібностей дітей (здатності до різних видів художньо-творчої діяльності: художнє бачення світу, оригінальність сприймання, підвищений інтерес до художньої діяльності, естетична позиція; здібності до зображувальної діяльності: здатність правильно оцінити форми, пропорції, положення предметів у просторі, світлотіньова чутливість, здатність відчувати виражальну функцію кольору, розвинута образна уява і пам'ять).

Основними групами компетентностей, що потрібно сформувати на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі є:

· пізнавальні – вміння бачити красу оточуючого світу, чуттєво-емоційне сприйнят­тя творів мистецтва, виявлення пізнавальної активності;

· творчі – розкриття та реалізація творчих художніх здібностей; встановлення креативності як риси особистості; залучення до навчальних ігор; розвиток асоціативно-образного мислення; виявлення та активізація фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності; участь у гуртках з образотворчого мистецтва;

· методологічні – розвиток поняттєво-логічного мислення; вміння ви­значити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки;

· компетентність саморозвитку (стимулювання пізнавального інтересу; залучення до виконання творчих завдань, до гурткової роботи);

· комунікативні – розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших лю­дей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усний опис картини; участь у дискусіях; застосування вчителем інтерактивних методів з метою співнавчання та взаємонавчання; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та від­повідальності під час виконання творчих робіт;

· інформаційні – формування вмінь користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репродукціями картин художників; проведення екскурсій, відвідування музеїв, персональних виставок та творчих майстерень художників; стимулювання до знайомства з творчістю художників України з різних літературних джерел, до роботи з комп’ютером; формування вмінь користуватися новими інформаційними технологіями;

· світоглядні – сприйняття цілісної картини світу, формування загальнолюдських цінностей, поваги до традицій, звичаїв України; на основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювання сприйняття та розуміння інших культур.

Розвиток художніх здібностей на уроках образотворчого мистецтва можливий тільки в процесі засвоєння і практичного застосування спеціальних знань, умінь і навичок. Так, засвоюючи знання про передачу простору, світлотіні, кольорознавства, композиції,оволодіваючи графічними уміннями і навичками, школярі тим самим розвивають свої здібності до образотворчої діяльності. Тільки під час постійної, послідовної практичної діяльності в учнів можуть розвинутися художні здібності.

Перш за все треба навчити учнів спостерігати оточуючий світ, бачити красу осіннього листочка, чарівність тендітної фіалки, звертати увагу на небо, хмаринки, що нагадують чарівних тварин, на різнобарвного метелика, що пурхає поміж квітів тощо. Для цього вчителю потрібно давати дітям домашнє завдання на спостереження. Наприклад, перед вивченням теми: «Вірні друзі людини» (4 клас), вчитель дає завдання: поспостерігати за своїм домашнім улюблинцем – собакою, звернути увагу на його будову, колір, повадки.

Важливу роль в естетичному вихованню дітей, в розвитку їх спостережливості грають подорожі в світ краси природи – екскурсії. Доречно водити учнів в одне і теж місце в різні пори року. Тоді вони бачать, як природа змінює своє вбрання, спостерігають її багатобарвну палітру.

Під час екскурсії, наприклад, в осінній парк, потрібно звертати увагу дітей на форму дерев, колір їх стовбурів, гілок, красу різнобарвного листя, колір неба, землі, трави, положенням сонечка, розміщенням тіні від дерев тощо. В.О. Сухомлинський казав, що осмислення краси|вроди| – це основа, стрижень|стержень| естетичної освіти|утворення|, серцевина тієї естетичної культури, без якої відчуття|почуття| залишаються глухими до всього прекрасного. Він давав пораду: «зупинися|зупиняйся| і ти в подиві перед красою|вродою|, в твоєму серці тоді теж|також| розцвіте краса».

Потім на уроці образотворчого мистецтва вчитель показує учням репродукцію картини Левітана «Осінь». Каритина будить в учнів ті почуття, які були пережиті під час безпосереднього спілкування з природою.Але|та| тепер ці відчуття|почуття| виникають як спогад про минуле, як бажання|воління| ще і ще спілкуватися з|із| природою, відчувати, переживати красу|вроду|.

На кожному уроці образотворчого мистецтва потрібно знайомити учнів з художніми творами – картинами видатних художників України та світу, вчити їх «читати» твори мистецтва, тобто бачити за допомогою яких засобів виразності художник передав особливості тієї чи іншої пори року, настрій та характер людини, об’єм предметів тощо.

Сприймання та інтерпретація творів мистецтва в початковій школі формує в учня образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлення власного місця в ньому, розширює кругозір, збагачує словниковий запас, розвиває комунікативні здібності. Під час проведення бесіди за картиною, наприклад, з зображенням пейзажу, можливі такі питання:

· Яка пора року? Чому саме ця?

· Якого кольору небо? Чому?

· Якого кольору листя? Чому?

· Якого кольору земля? Чому?

· Що на першому плані картини зобразив художник?

· Що художник зобразив на другому плані?

· Як ви думаєте, яку назву художник міг дати картині?

Такого типу запитання дають можливість учням навчитися висловлювати свої думки та аргументувати їх; з’ясовувати за допомогою яких художніх засобів автор зобразив дану пору року.

В класі можна створювати картинну галерею з|із| серії репродукцій картин по яких викладач на уроці проводить бесіди.

Під час екскурсії можна дати учням завдання: намалювати той куточок природи, який найбільше сподобався.

Отже, потенційні можливості мистецтва стають реально формуючими факторами лише при умові художнього відношення особистості до самого мистецтва. А сформувати його і розвивати можливо тільки в процесі поступового, цілісного, неперервного навчання і виховання школярів на уроках образотворчого мистецтва в школі.

 




Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 122 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Vocabulary file| Застосування комп’ютерної графіки на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах

lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав