Читайте также:
|
Художній образ може бути реалістичним, як при збереженні в ньому зовнішньої правдоподібності, так і при відмові від нього.
Яскравістю й неповторною індивідуальністю художнього образа – значною мірою визначаються сила й ступінь впливу твору мистецтва на людину.
І навпроти, ніяка абстрактна схема, ніякий ходячий принцип не схвилює по-справжньому душі людської, не захопить людське серце.
Індивідуалізація - могутній засіб подолання схематизму, риторики й ілюстративності в мистецтві.
Обмеженість художнього дарування неминуче веде до схематизму в зображенні персонажів, до нечіткості в їхній характеристиці. Всі особи в таких творах виявляються схожими один на одного й навіть без особливого збитку можуть перекочовувати в інші твори. Обдарований художник завжди індивідуалізує свої створення, і чим талановитіше він, тим більш індивідуальні його образи. Але створення художньої конкретності - не самоціль творчості. В індивідуальній формі образ несе в собі узагальнення життєвих явищ. Він виражає риси, властиві цілим суспільним групам, класам, народам. Художній образ не просто зображує події, а розкриває природу явищ. У кожному з них б'ється своє власне життя, але в них загальні коріння із аналогічними проявами іншого життя, хоча й вираженими в інших індивідуальних формах.
Справа художника - оголити ці коріння.
Художній образ – не фотографія, а узагальнення. Образ – результат глибокого проникнення художника в зміст зображуваних явищ, результат збагнення їхньої таємної сутності.
Способом узагальнення в мистецтві є типізація. Мова йде не про життєві типи, а про шляхи розкриття мистецтвом вкладеного в них змісту, виявлення їхньої природи. Суть типізації в тім, що вона перетворює персонаж твору в представника безлічі осіб і народу.
Індивідуальне відрізняється від факту самого життя тим, що в ньому створено життя, що пройшло через душу й серце художника. Індивідуальне - це факт життя, як би переплавлений художником таким чином, щоб непотрібні й випадкові деталі не заслоняли розуміння основного й головного. В індивідуальному перекривається загальне. Сам по собі взятий факт має мало значення. Він здобуває значення лише тоді, коли виступає саме, як результат узагальнення. Цієї мети індивідуалізація й служить. Загальні й типове - не антиподи, хоча ці поняття й не тотожні.
Індивідуальне в плакаті - це художнє відтворення типового в житті. Без глибокої індивідуалізації неможливе узагальнення, типізація.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 111 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |