Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Пластова енергія та сили, що діють у покладах нафти і газу

Із геологічних факторів, які є визначальними при формуванні того або іншого режиму роботи нафтових і газових покладів, можна виділити такі:

1) гідрогеологічний – гідродинамічна і гідрохімічна характеристики водонапірного комплексу, до якого приурочені поклади нафти і газу: співвідношення розмірів водонапірного комплексу і покладів нафти та газу: положення зон створення напору і осередків розвантаження; гідродинамічний зв'язок між різними частинами покладів і ділянками водонапірного комплексу; гідравлічний нахил; сольовий склад; мінералізація тощо;

2) структурний – форма, розміри структур і їхні амплітуди; кути падіння пласта; наявність і характер розривних порушень (які впливають на зв'язок покладу з водонапірною зоною);

3) літолого-колекторські властивості пластів і їхня геологічна неоднорідність – літологія і тип колектора; потужність і проникність продуктивних пластів; витриманість літологічного складу; зміна товщини та проникності по площі і розрізу;

4) умови залягання нафти, газу і води в пластах – наявність або відсутність обширних водонафтових, газонафтових зон і газових шапок;

5) властивість пластових флюїдів – співвідношення пластового тиску та тиску насичення нафти газом; газонасиченість; властивості нафти та газу, які впливають на його розчинність при термобаричній обстановці в покладі, в'язкість пластових флюїдів.

Технологія підтримання пластового тиску закачуванням води

До цього методу підтримання пластового тиску відносяться: законтурне заводнення; приконтурне заводнення; внутрішньоконтурне заводнення. Останнє можна розділити на: розрізання покладу лінійними або круговими рядами нагнітальних свердловин; блочна система заводнення; осередкове заводнення; вибіркове заводнення; площове заводнення

Розміщення свердловин при за контурному заводненні.Вплив на пласт в цьому випадку здійснюється через систему нагнітальних свердловин, розміщених за зовнішнім контуром нафтоносності. Лінія нагнітальних свердловин розміщується приблизно на 300-800 м від контура нафтоносності для створення рівномірнішого впливу на нього, попередження утворення язиків обводнення і локальних проривів води в експлуатаційні свердловини.

Законтурне заводнення доцільне: 1)при хорошому гідродинамічному зв’язку нафтоносного пласта із зоною розміщення нагнітальних свердловин; 2)при порівняно малих розмірах покладу нафти, коли відношення площі покладу до периметра контура нафтоносності становить 1,5-1,75 км (хоча відомі випадки розробки родовищ при різних співвідношеннях цих величин); 3)при однорідному пласті з хорошими колекторськими властивостями як по товщині пласта, так і по площі.

В цих умовах система законтурного заводнення дозволяє найповніше виробити запаси і витіснити нафту до центральної підвищеної частини пласта, до так званого стягуючого ряду видобувних свердловин або до однієї свердловини.

Законтурне заводнення має і недоліки. До них можна віднести такі: 1)підвищена витрата енергії (додаткові витрати потужностей насосних установок) на видобування нафти, тому що воді, яка закачується в пласт, необхідно долати фільтраційний опір зони пласта між контуром нафтоносності і лінією нагнітальних свердловин; 2)сповільнений вплив на поклад через віддаленість лінії нагнітаня; 3)підвищена витрата води внаслідок її відтоку у зовнішню зону пласта за межі лінії нагнітання.

. Системи заводнення пластів:

А)законтурне; б – приконтурне; в – з розрізанням на окремі площі;

г)блокове; д – осьове; е – кільцеве; є – центральне; ж ж– осередкове