Читайте также:
|
Зразу на місці він був звільнений від первородного гріха, став прибраним сином Бога, був наповнений щедрими ласками Святого Духа і Його рясними дарами. Всі його здібності були освячені і підпорядковані розумові. Сталось, як Архангел Гавриїл заповів Захарії, що його син буде повний Святого Духа з лона своєї матері (Лука 1, 15). І в ту же мить благословенна дитина глянула на Воплочене Слово через прозору для неї стінку материнського лона, прийняла клячучу позу і віддала хвалу своєму Сотворителю і Відкупителю; дитя бачило Його в лоні Пресвятої Марії, як ніби замкненим у камері з чистого кришталю. Це й був той рух ликування, який відчула Єлисавета в своїм лоні (Лука 1,44). З цієї хвилини дитя Святої Єлисавети почало вправлятись у вірі, надії, любові, вшановуванні Бога, у вдячності, покорі, побожності - збирало собі заслуги і росло у святості.
Марію у цей час захопило видіння Божественності і тайн, які через Неї здійснював Її пресвятий Син. Єлисавета стала свідком Її Богоподібного Преображення, наповнилась Святим Духом і голосно вимовила хвальні слова, які нам точно передав святий Лука: "Благословенна Ти між жінками і благословен плід лона Твого! І звідкіля мені це, що прийшла до мене Мати мого Господа?! Ось бо як голос Твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радості здригнулась в моїм лоні. Щаслива Ти, що повірила, бо здійсниться сказане Тобі від Господа."
Тоді Матір мудрості й покори найніжнішим голосом прославила Сотворителя: "Величає душа моя Господа, і дух мій радіє в Богові, Спасителеві моїм. Бо Він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі покоління. Бо велике вчинив мені Всемогутній; і святе є Його Ім'я, Милосердя Його - з роду в рід для тих, що бояться Його. Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець. Він скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних, наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, як обіцяв був батькам нашим - Авраамові і його потомству повіки." Тим возвеличенням Бога Пречиста Діва визнала, що ласки й благословення, котрими Всевишній осипав Її, поширюються через Неї на всі грядущі покоління тих покірних, що бояться Господа.
Коли вони вийшли із свого відосібнення, свята Єлисавета передала себе і цілий дім у розпорядження Цариці Небес. Марія прийняла для себе лише світличку, де Єлисавета звикла молитись, а щодо решти, то зобов'язалась їй служити, як звичайна прислуга. Бо, мовляв, на те Вона й приїхала, щоби потішити Єлисавету. Ось так Господь зв'язав узами Божественної любові трьох святих жінок, котрі перші в цілому людському роді з Божої ласки дістали об'явлення про прихід Месії: святу Анну, її Доню -Пречисту Діву Марію, і святу Єлисавету з її ще ненародженим сином, Котрий назветься Йоаном і стане Предтечею Христа.
Вже сутеніло, як вони вернулись до решти мешканців дому. Перед Марією став глухонімий Захарія. Наша Цариця приступила під його священниче благословення. Вона щиро співчувала його біді і помолилася за нього; але з оздоровленням цього достойного мужа Її тета мусіла чекати на час, означений з Небес. Єлисавета ж оточила святого Йосифа особливою увагою, як майбутнього Опікуна Спасителя. По трьох днях гостювання святий Йосиф попросив у Марії позволення залишити Її в товаристві Єлисавети і повернутись додому; він мав прибути знов, коли його покличуть. Як людина великодушного і благородного серця, святий Йосиф відмовився від більшої частини прощальних дарунків і відійшов із своїм осликом в дорогу.
Влаштувавшись в Єлисавети аж до часу народження Предтечі, Цариця Неба не змінила своїх звичок. Вона підіймалась опівночі для молитви і довгих розважань над Божественними тайнами. І в трудах, і в відпочинку Вона продовжувала діставати нові ласки, просвітлення, розради і опіку від Господа. Під час тих трьох місяців Марія мала багато видінь, в більшості - внутрішнього характеру. Найчастішим були видіння Особи вочеловіченого Слова; бо дівиче лоно, що носило Месію, було для Неї і вівтарем, і святилищем. Вона чувала над щоденним ростом того святого Тіла. Марія неустанно переживала таку надзвичайну ніжність і прив'язаність до Бога, що була б згинула на місці від сили своїх почуттів, коли б Її не кріпила Господня рука. До цих прихованих від людського ока занять Вона додала ще й ретельну опіку над Єлисаветою, навіть пошиваючи сповивачі і покривала для ще ненародженого Йоана Хрестителя. Як Єлисавета не старалась услужити благословенній Марії, вона ніколи не зуміла в цьому змаганні у покорі перевершити Пречисту Діву. Вже тут Пресвята Марія ввела в дію доктрину предвічного Слова, що понизив себе до вигляду і поневірянь людського слуги. Як бачимо, ціла історія діяння Небес позначена печаттю упокорення, і є явним осудженням людської гордості у всіх її проявах. Беручи по-людськи, ця Жінка, святіша від усіх Небесних чинів, мала бути оточена почесною гвардією й пошаною цілого світу, відгороджена від всіх клопотів і трудів сірої буденщини. Але таке помилкове судження не може мати місця у правдивій науці Святих, яку передає їм безмежна мудрість Сотворителя; ця наука не плутає поверховних світських гонорів із вартістю самих сотворінь. Найвищий був би скривдив і збіднив свою Матір, коли б позбавив Її оказії до найбільш геройських подвигів духа.
Прийшла година для возходу ранкової зорі, що випереджала ясне Сонце справедливості, що провіщала той омріяний день Закону милосердя. Час був відповідний, щоб увійшов у світ, святий Йоан, Пророк Найвищого; він мав вказати своїм перстом на Ягня (Йоан 1, 29), приготовити людство для спасення і освячення світу.
На просьбу його матері наша Цариця прийняла в свої руки новонароджене дитя і піднесла Богові Отцеві, як нову і милу Йому жертву, як перший овоч Відкуплення. Благословенне дитятко, повне Святого Духа, зразу визнало свою Царицю легким схиленням голівки, і знову в дусі поклонилось Божественному Слову, котре ще спочивало в лоні Пресвятої Марії. Вдячна Богові дитина внутрішньо чинила акти палкої подяки, упокорення, любові й вшанування Бога і Його Діви-Матері. Небесна Володарка відмовила за нього цю молитву: "Найвищий Господи і Отче, всесвятий і сильний! Прийми на свою честь оцю пожертву і своєчасний плід Твого пресвятого Сина і мого Господа. Він є освячений Єдинородним, врятований від наслідків гріха і від влади Твоїх древніх ворогів. Прийми цю вранішню жертву і влий в цю дитину благословення Твого Святого Духа, щоб він міг бути вірним служителем для Тебе і Твого Єдинородного."
Після цього всі найближчі перейшли до обговорення, як буде відбуватися традиційне для жидів обрізання хлопчика. Зібралися кревні і ближчі знайомі дому Захарії, щоб вибрати дитині ім'я. Всі були зацікавлені прийти, бо знали про дивні обставини пізнього зачаття Єлисавети і оніміння Захарії. Через недугу останнього чільне місце у нараді зайняла його дружина. Її освячена душа променіла неземним світлом, що зауважили всі присутні. Свояки жестами пояснили Захарії, про що йде мова. А він, попросивши табличку, написав на ній: "Йоан - його ім'я." В цю ж хвилину по натхненню від Господа Пресвята Марія таємно вжила надану Їй владу над природою, і приказала недузі уступити. Покарання за недовіру було знято, як предсказав був перед тим Архангел Гавриїл. І Захарія, праведний священник, повний Святого Духа заговорив: пророкував про спасення Ізраїля, і про свого сина - Предтечу Месії, так як записано в Євангелії (Лука 1, 68-79).
На вістку від Єлисавета святий Йосиф вернувся, щоб забрати додому в Назарет свою святу Дружину. Єлисавета і Захарія зустріли його з великою шаною, як Опікуна найбільшого Небесного скарбу. Пречиста Діва прийняла його з радістю і, як звичайно, навколішках попросила благословення й вибачення за те, що майже три місяці не доглядала мужа. Святий Йосиф тим не переймався, лише тішився, що бачить Її знов. За кілька днів, при розставанні із Пресвятою Марією, священник Захарія звернувся до Неї: "Моя Володарко, вічно хвали і благослови Твого Сотворителя, Котрий у своєму безмежному милосерді вибрав Тебе з-поміж усіх своїх сотворінь, як Його Матір, як єдиного Хранителя всіх Його величних благословень і святощів. Пам'ятай про мене, Твого слугу, перед Твоїм Господом і Богом, щоб Він провів мене у мирі через це вигнання до безпеки вічного миру, на який ми надіємось; - і щоб через Тебе я заслужив, щоб побачити Його Божественність, спогдялання Котрої є вінцем Святих. Згадай також, о Пані, мій дім і родину, і особливо - мого сина Йоана, і молись до Найвищого за свій народ."
Цілий дім Захарії був освячений присутністю Пречистої Діви і Воплоченого Слова в Її лоні. Її особистий примір, бесіди й молитви духово збудували мешканців дому; випрошені Нею дари і ласки Всевишнього збагатили їх.
Перед самим від'їздом Пресвята Марія знов клякнула перед мужем, щоб дістати його благословення, і вони рушили в дорогу додому.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 77 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |