Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Комп'ютерне навчання

Ідея застосування комп'ютера як засобу навчання (комп'ютерне навчання) виникла в 50-ті роки XX століття в рамках програмовано­го навчання, а в 70—80-ті роки комп'ютери з'явилися в школах.

Отже, комп'ютерне навчання у вузькому значенні передбачає застосування комп'ютера як засобу навчання, а в широкому — застосування комп'ютера в навчальному процесі з різною метою (комп'ютерізація навчання).

Основна мета навчання — підготовити підростаюче покоління до життя в інформатизованому суспільстві, підвищити ефектив­ність навчання шляхом впровадження засобів інформатизації.

Значення комп'ютерного навчання в тому, що воно:

— вносить значні зміни в пізнавальну діяльність учня, який звільняється від шаблон­ної, рутинної розумової діяль­ності, переключаючи її на ма­шину. Учень має можливість навіть, не звертаючись до вчи­теля, одержати необхідну інформацію, в тому числі і ту, яка від­носиться до способів вирішення самостійно поставлених школя­рем конкретних завдань;

— сприяє створенню сприятливого для навчання психологічно­го клімату, бо учень позбавляється остраху допустити помилку, усвідомлюючи, що ЕОМ її виправить, і це не викличе негативної реакції вчителя. Учень одержує можливість побачити результати своїх дій, що спонукає до рефлексії;

— дає можливість залучення школярів до дослідницької роботи, розвивати творче ставлення до пізнання природи, суспільства, світу;

— будувати навчання в режимі діалогу, в процесі якого відбу­вається засвоєння певної інформації, обговорення правильності конкретних самостійних дій учня, стратегії пошуків розв’язання навчальних задач, планування дій, прийомів самоконтролю тощо;

— забезпечує індивідуалізацію навчання, дає можливість (у до­ступних і достатніх межах) керувати самостійною пізнавальною діяльністю;

— розвиває навички алгоритмізації вирішення навчальних за­дач, формуючі на цій основі логічне мислення;

— вносить суттєві зміни у використання методів навчання, тому що забезпечує наочне уявлення змісту матеріалу, діалогізацію на­вчального процесу, самостійний доступ школярів до необхідної інформації, використання різних видів ігор, застосування еврис­тичних засобів при визначенні стратегії вирішення задач, інтегра­ції навчальних предметів, здійснення самоконтролю та ін.

Існують основні два напрями комп'ютерізації (інформатиза­ції) навчання:

— вивчення комп'ютера як електронної обчислювальної ма­шини (ЕОМ), щоб забезпечити комп'ютерну грамотність учнів (знання про можливості ЕОМ, застосування її в різних сферах виробництва, культури, освіти та ін.). З цією метою в школі ви­вчаються курси «Основи ЕОМ», «Основи кібернетики» та ін.;

— оволодіння способами застосування комп'ютера в навчальній діяльності, тобто технологією комп'ютерного навчання, що вклю­чає розробки навчаючих програм (НП).

Комп'ютерні навчальні програми можуть бути:

— навчаючими;

— тренувальними;

— контролюючими;

— імітаційними;

— моделюючими;

— ігровими (гра як засіб навчання).

При розробці навчальних програм важливо уникати мо­нотонності, враховувати необ­хідність змінювати характер пізнавальної діяльності: впізнавання, відтворення, застосу­вання, творче використання; давати можливість успішно працювати і сильним, і середнім, і слаб­ким учням; ураховувати фактор пам'яті; додержуватись основних ди­дактичних принципів: науковості, доступності, систематичності, зв'я­зку теорії з практикою, активності, наочності, індивідуального під­ходу, міцності засвоєння.

Необхідно також додержуватися ергономічних вимог: зручної для роботи форми викладення матеріалу, розташуван­ня інформації на екрані, чіткість завдань, коментарів, пояснень.