Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Проблемне навчання

Проблемне навчання — це така організація процесу навчання, основа якої полягає в утворенні в навчальному процесі проблем­них ситуацій, визначенні учнями проблем і їх самостійному або за допомогою вчителя розв'язанні.

Отже, основними завданнями проблемного навчання є:

— розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь;

— виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити й вирішувати нестандартні проблеми;

— засвоєння учнями знань, умінь, які самостійно здобуті в хо­ді активної пізнавальної діяльності.

Проблемна ситуація — це ситуація, яка виникає в результаті організації вчителем взаємодії учня з пізнавальним об'єктом, за­вдяки якому виявляється пізнавальне протиріччя. Проблемна ситу­ація характеризується інтелектуальним ускладненням і потребою у вирішенні пізнавального протиріччя. Суть пізнавального проти­річчя полягає в неможливості за допомогою знань, які має учень, і засобів діяльності вирішити протиріччя, тобто проблемна ситуа­ція виникає годі, коли думка, що рухається визначеним руслом, зустрічає перепону, яка спонукає до пошуку шляхів подолання перешкод для досягнення мети.

Проблема, як визначає філософ Є.Жариков, — це такий різновид питання, відповідь на яке не має в набутому досвідові суб'єкта і тому вона потребує відповідних практичних і теоретичних самостійних дій, які відрізняються від простого інформаційного пошуку.

Визначення проблеми вказує на те, що суб'єкт має певний за­пас знань, які необхідні для набуття нових, поглиблення в сутність процесу або явища.

Які шляхи утворення проблемних ситуацій?

1. Спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовніш­ньої невідповідності, протиріччя.

2. Спонукання до вибору правильного варіанта відповіді та її обґрунтування.

3. Перехід від поодиноких фактів до узагальнень.

4. Зіставлення суперечливих фактів, явищ.

5. Вирішення протиріч між теоретично можливим засобом роз­в'язання завдання і практичною нездійсненністю обраного засобу діяльності та ін.

Отже, проблемна ситуація для людини виникає, якщо в неї є пізнавальні потреби та інтелектуальні можливості розв'язати за­дачу при наявності утруднення, суперечності між старим і новим, відомим і невідомим, умовами і вимогами.

Можна виділи­ти основні етапи вирішення проблеми:

— виявлення протиріч, створення проблемної ситуа­ції, її усвідомлення суб'єктом;

— виділення проблеми, її формулювання на основі аналізу ситуації;

— висунення гіпотез, пошук засобів розв'язання;

— аналіз гіпотез, установлення шляхів вирішення проблеми;

— перевірка правильності вирішення,

— самостійне оперування набутими знаннями.