Читайте также:
|
Психологічна корекція розглядається в двох аспектах: в широкому — як комплекс психолого-педагогічних впливів, спрямованих на виправлення в дітей недоліків у розвитку, і у вузькому — як метод психологічного впливу, спрямований на розвиток психічних процесів і функцій в дитини і гармонізацію розвитку його особистісних властивостей. Психокорекційні технології — це сукупність знань про способи і засоби проведення психокорекційного процесу. Психокорекційний процес — складна система, що включає в себе як стратегічні, так і тактичні задачі. В тактичні задачі входить розробка методів і психокорекційних технік, форма проведення корекційної роботи, підбір і комплектування груп, тривалість і режим занять. Корекційна робота з дитиною повинна будуватися не як просте тренування вмінь і навичок, не як окремі вправи по вдосконаленню психологічної діяльності,а як цілісна усвідомлена діяльність. При цьому необхідно проводити корекційну роботу як із самою дитиною по зміні її окремих психологічних утворень, так і з умовами життя, виховання і навчання, в яких знаходиться дитина. Розглянемо стратегічні задачі, так як вони є загальними для всіх дітей з проблемами в розвитку. В практиці психокорекційної роботи традиційно виділяють три основні моделі корекції: загальна, типова, індивідуальна (А.А.Осіпова, 2000). Загальна модель корекції — це система оптимального вікового розвитку особистості в цілому. Вона включає в себе охоронно-стимулюючий режим для дитини, відповідний розподіл навантажень з врахуванням психічного стану, організацію життєдіяльності дитини в школі, в сім'ї та інших групах. Типова модель корекції основана на організації конкретних психокорекційних впливів з використанням різних методів: ігротерапії, сімейної терапії, психорегулюючих тренувань. Індивідуальна модель корекції орієнтована на корекцію різних порушень в дитини чи підлітка з врахуванням його індивідуально-типологічних, психологічних особливостей. Це досягається в процесі створення індивідуальних психокорекційних програм, спрямованих на корекцію наявних недоліків з врахуванням індивідуальних факторів. Загальна модель психокорекції орієнтована на профілактичну роботу з дитиною, типова модель — на оптимізацію, стимулювання психічного розвитку, а індивідуальна модель — на корекцію недоліків в розвитку дитини з врахуванням індивідуально-психологічних особливостей.
Принципи побудови корекційно-розвивальних програм визначають стратегію, тактику їхньої розробки, тобто визначають цілі, задачі корекції, методи і засоби психологічного впливу. Складаючи різного роду корекційні програми, необхідно спиратися на принципи:
■ системності корекційних, профілактичних і розвивальних задач;
■ єдності діагностики і корекції;
■ пріоритетності корекції причинного типу;
■ діяльнісний принцип корекції;
■ урахування вікових, психологічних й індивідуальних особливостей дитини;
■ комплексності методів психологічного впливу;
■ активного залучення соціального оточення до участі в корекційній програмі;
■ опори на різні рівні організації психічних процесів;
■ програмованого навчання;
■ зростання складності;
■ урахування обсягу і ступеня різноманітності матеріалу;
■ урахування емоційного забарвлення матеріалу.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 127 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |