Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Організація та зміст гігієнічного навчання й виховання учнів

Гігієнічне виховання дитини починається задовго до її навчання у школі. Проте чимало дітей не проходять відповідної підготовки в сім'ї, дитячому садку і приходять до школи з неправильними гігієнічними установками, недостатніми елементарними відомостями про особисту гігієну. У гігієнічному вихованні велике значення мають автоматизовані елементарні навички та звички, які формуються в результаті систематичної вимогливості дорослих та їх позитивного прикладу. Гігієнічне виховання складається з гігієнічного навчання (передача гігієнічних знань і на цій основі створення переконань, навичок і звичок з гігієни). При цьому передбачається врахування вікових особливостей учнів таким чином, щоб елементарні відомості про гігієну повідомлялись дітям молодшого віку й поступово ускладнювались.

Важливою ланкою в системі гігієнічного навчання й виховання учнів є перш за все підвищення санітарно-гігієнічної освіти вчителів. Оволодіння вчителями знаннями із санітарії та гігієни є абсолютно необхідним для здійснення гігієнічного виховання учнів, у забезпеченні необхідною літературою, фільмами тощо.

У підвищенні рівня компетентності вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів у галузі гігієни вагоме місце посідає ознайомлення із сучасними дослідженнями вітчизняних учених-гігієністів.

Свої знання із санітарії та гігієни вчителі передають учням на уроках переважно у процесі викладання навчальних предметів (читання, природознавства, біології, хімії та ін.). Не виключено і проведення так званого «уроку здоров'я», зміст якого заздалегідь розробляється вчителем. Учні повинні оволодіти прийомами надання першої допомоги потерпілому. Тому значне місце в гігієнічному вихованні повинно відводитись практичним заняттям (відновлення дихання; складання харчового раціону; зупинка кровотечі; надання допомоги людині, яка знепритомніла, провалилась під лід; викачування води з легень людини, яка топилась, та ін.).

Здоров'я та працездатність людини тісно пов'язані з її руховою активністю, бо завдяки їй відбуваються позитивні зміни в усіх

системах організму і насамперед у серцево-судинній. У русі дитини (учня) збільшується легенева вентиляція, краще збагачується киснем і швидше рухається в судинах кров, посилюється використання кисню тканинами, поліпшуються процеси обміну в організмі. Отже, рухливість - життєва потреба організму (особливо дитини), який росте.

На уроці та в позакласній роботі з учнями із санітарно-гігієнічного навчання й виховання важливо дотримуватись психолого-педагогічних принципів роботи з ними. Перш за все вчителеві потрібно подолати «бар'єр тривіальності». Багато учнів «щось» і від «когось» чули, десь бачили і вважають, що не треба слухати про давно відоме. Але «відоме» буває поверховим, фрагментарним і, не виключено, неправильним. Завдання вчителя - розкрити практичну значущість тих чи інших гігієнічних рекомендацій, їх фізіологічне, біохімічне та соціальне обґрунтування.

Зростанню пізнавальної активності та інтересу учнів до питань гігієни сприяє принцип «самовиявлення» рівня знань учнів з гігієни. Його суть полягає в самостійному оцінюванні наявних неправильних ситуацій, що їх пропонує вчитель. З дидактичного погляду зміст гігієнічного навчання у школі повинен включати такі елементи: гігієнічні знання, гігієнічні вміння та навички, уміння використовувати знання в ситуації, що змінилась; гігієнічне виховання. Основне місце у змісті гігієнічного навчання повинна посідати людина та її здоров'я. У процесі набування гігієнічних знань закономірно переважає продуктивна діяльність учнів. Гігієнічні знання даються вчителем у готовому вигляді, а практичні вміння засвоюються через багаторазове повторення за зразком. Продуктивні методи гігієнічного навчання превалюють у самостійній роботі учнів над матеріалом санітарно-гігієнічного змісту. Учителям важливо у процесі підготовки до уроку визначити матеріал, який буде викладатись на репродуктивному чи продуктивному рівні, підготувати завдання для самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів дослідно-пошукового характеру.

До змісту гігієнічного навчання й виховання учнів відносяться: гігієна житла, класного приміщення, одягу та взуття; догляд за шкірою, ротовою порожниною; гігієна харчування; гігієна органів відчуття (зору, слуху); психогігієна учнів.

Серед факторів, що спричиняють виникнення нервово-психічних зрушень, можна виділити недотримання гігієнічних вимог до організації розумової праці учнів. Це - недотримання норм тривалості праці, зокрема затягнуті періоди підвищеного розумового напруження без необхідних пауз, додаткові заняття, надмірне захоплення різними позакласними заходами. Тому в організації навчально-виховного процесу вчителям і керівникам загальноосвітніх навчальних закладів слід дотримуватись «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу», які затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р.

Перевантаженню учнів можна запобігти, якщо дотримуватись норм тижневого навантаження учнів.

Відомо, що перевантаження зорових аналізаторів учнів призводить до погіршення зору і, як наслідок, - до зниження їхньої працездатності. Тому при використанні в навчальному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах аудіовізуальних технічних та інших наочних засобів навчання слід дотримуватись установлених норм тривалості їх застосування.

У «Державних санітарних правилах і нормах влаштування загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (2001 р.) зазначається, що кількість уроків із застосуванням ТЗН протягом тижня не повинна перевищувати 3-4-х разів для учнів початкової школи, 4-6 - для старшокласників. При використанні комп'ютерної техніки на уроках безперервна тривалість занять безпосередньо з відеодисплейним терміналом повинна відповідати вимогам Дсан ПІН 5.5.6.009-98 «Улаштування та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах і режим праці учнів на персональних комп'ютерах». У цьому документі зазначено:

· п. 9.1. До занять із персональним комп'ютером учні повинні бути допущені після інструктажу з техніки безпеки.

· п. 9.2.1. Безперервна робота з ПК повинна бути не більше:

- для учнів 10-11-х класів на 1-й годині занять до 30-ти хвилин, на 2-й годині занять - 20 хвилин;

- для учнів 8-9-х класів - 20-25 хвилин;

- для учнів 6-7-х класів - до 20 хвилин;

- для учнів 2-5-х класів - 15 хвилин.

· п. 9.9.2. Для навчання дітей 6-ти років роботі з ПК безперервні заняття на індивідуальному ритмі не повинні бути більше 10-ти хвилин.

· п. 9.2.3. Після безперервної роботи за екраном ВМ повинні проводитись протягом 1,5-2-х хвилин вправи для профілактики зорової втоми, через 45 хвилин роботи з використанням комп'ютерів - фізичні вправи для профілактики загального стомлення.

· п. 9.2.4. Безперервна робота ПК учнів 10-11-х класів при спарених уроках не повинна бути більше на першому уроці 25-30-ти хвилин, на другому - 15-20 хвилин.

· п. 9.2.5. Для учнів 10-11-х класів дозволяється варіант організації занять з основ інформатики та обчислювальної техніки, при якому передбачається одна академічна година - теоретичних занять, друга година - практичних занять. Практичні заняття містять:

· безперервну роботу за екраном ПКУ - 25-30 хвилин;

· виконання комплексу вправ для профілактики зорового та статичного стомлення - 5 хвилин;

· продовження роботи з комп'ютером до кінця занять - 15-10 хвилин.

Отже, організація та зміст гігієнічного навчання й виховання учнів повинні становити органічну єдність у викладанні навчальних предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Даний компонент санітарно-гігієнічного аспекту уроку можна розглядати, у разі необхідності, як його відносно самостійну складову, а тому він може бути об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета спостереження й аналізу: ефективність організації та змісту гігієнічного навчання й виховання учнів на уроці.

На допомогу керівникам шкіл пропонується система оцінних параметрів стану організації та змісту гігієнічного навчання й виховання учнів на уроці:

· рівень санітарно-гігієнічних знань учителя (директивно-нормативних документів, досягнень науки в цій галузі, досвіду роботи вчителів, змісту санітарно-гігієнічної освіти та виховання учнів);

· форми організації гігієнічного навчання (елементи гігієнічних знань у змісті навчального предмета, урок здоров'я, факультатив, практичне заняття, гігієнічний тренінг тощо);

· раціональність використання принципів гігієнічного навчання учнів - подолання «бар'єра тривіальності», спонукання учнів до критичного перегляду знань гігієни, стимулювання пізнавальної активності учнів, наочності;

· використання вчителем продуктивних методів гігієнічного навчання (постановки проблемних завдань, зміна ситуації, організація самостійної роботи з оволодіння гігієнічними знаннями та навичками); комплексне охоплення вчителем змісту гігієнічного навчання (гігієна приміщення, праці, одягу та взуття, догляд за шкірою, ротовою порожниною; гігієна харчування; гігієна органів почуттів - зору, слуху); психогігієна учнів;

· методи та засоби попередження неврозів, психопатії, акцентуації особистості - ознак розладу нервової системи учнів;

· знання й дотримання вчителем умов дотримання гігієнічних норм добової рухової активності учнів.

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЮ

Забезпечення гігієни навчальних приміщень, праці вчителя й учнів:

· забезпечення гігієни обладнання, навчально-матеріального технічного оснащення уроку відповідно до санітарно-гігієнічних норм;

· отримання оптимального температурного режиму у класі;

· оптимальність природного та штучного освітлення класної кімнати;

· забезпечення гігієни робочих місць учителя й учнів;

· наукова організація праці вчителя й учнів з точки зору ергономіки (зручності та швидкодії);

· створення на уроці позитивної психофізіологічної атмосфери, взаємної поваги та довіри.

Реалізація фізіолого-гігієнічних передумов організації навчання на уроці:

· забезпечення оптимального рівня працездатності учнів на уроці на основі знання й урахування їх вікових психофізіологічних особливостей;

· знання й урахування закономірностей динаміки працездатності (учителя й учнів) протягом уроку, робочого дня, тижня;

· дотримання норм навчального навантаження учнів на уроці з урахуванням «входження» у працю, її послідовності, ритмічності та розмірності;

· використання оптимальних засобів підтримки працездатності учнів на уроці (зміна видів діяльності, змістові та часові паузи тощо);

· забезпечення гуманних стосунків з учнями у системах «учитель-учень», «учень-учень»;

· прагнення до максимально об'єктивної оцінки навчальної праці учнів та її результативності, стимулювання їхньої ініціативи, активності, творчості.

Гігієнічне навчання й виховання учнів - організація та зміст:

· знання вчителем нормативних документів, досягнень науки в цій галузі, досвіду роботи вчителів, змісту санітарно-гігієнічної освіти та виховання учнів;

· вибір і реалізація педагогічно доцільних форм організації гігієнічного навчання учнів (виявлення гігієнічних знань у змісті навчального предмета, урок здоров'я, факультатив, практичне заняття, гігієнічний тренінг та ін.);

· дотримання принципів гігієнічного навчання учнів (подолання «бар'єра тривіальності», спонукання до критичного перегляду санітарно-гігієнічних знань, стимулювання пізнавальної активності учнів, наочності);

· використання вчителем продуктивних методів навчання;

· добір і реалізація оптимальних методів і засобів попередження неврозів, психопатії, акцентуації особистості - ознак розладу нервової системи учнів;

· суворе дотримання вчителем норм тривалості безперервного застосування на уроках різних технічних засобів навчання, у т. ч. комп'ютера;

· знання та забезпечення вчителем умов дотримання гігієнічних норм добової рухової активності учнів.

Керівникам і вчителям загальноосвітніх навчальних закладів слід пам'ятати, що забезпечення санітарно-гігієнічних умов навчання, раціонального режиму праці та відпочинку, наукової організації праці, розподілу та використання часу занять; дотримання санітарно-гігієнічних норм праці, демократичних взаємовідносин у процесі спільної праці вчителя й учнів на уроці на основі позитивних емоцій, пов'язаних з їх трудовою діяльністю, сприяє ефективному формуванню нового динамічного стереотипу трудової діяльності учня без особливої напруги.