Читайте также:
|
|
під час виробництва цукру - рафінаду:
збагачення цукру амінокислотами;
концентрування в цукрі фарбувальних речовин;
+ очищення продуктів цукрорафінадного виробництва від нецукрів;
звільнення готового продукту від вільної води.
75. Дайте визначення поняття «клерк»:
+сироп, який виготовлений із найкращого за якістю цукру;
кінцевий продукт цукрорафінадного виробництва;
дифузійний буряковий сік;
вапняний розчин, який використовують для осідання нецукрів.
76. Укажіть альтернативні джерела сахарози:
буряк цукровий, кукурудза, береза, явір;
+сорго цукрове, клен цукровий, ріжкове дерево, цукрова кукурудза;
пальма цукрова, ялина, береза, буряк цукровий;
тростина цукрова, явір, ялина, кукурудза, янтар.
77. Вміст сухих розчинних речовин у коренеплодах цукрових буряків,%:
+18 …25;
50…56;
60… 75;
80…83.
78. Визначають вміст сахарози:
хроматографом;
+ поляриметром;
приладом Журавльова;
термометром.
79. Процес інверсії – це:
утворення краплиннорідкої вологи на поверхні продукції;
утворення нерозчинних цукрів;
збільшення вмісту азотистих речовин;
+гідроліз сахарози під дією ферментів і її подальший розклад до моносахаридів.
80. Видобуток із складної речовини одного або декількох компонентів за допомогою розчинника, який має вибіркову здатність розчиняти тільки речовини, що піддаються екстрагуванню – це:
+дифузія;
дефекація;
змішування;
сатурація.
81. Не впливають на зміну вмісту інвертного цукру:
умови зберігання цукрових буряків;
заморожування і розморожування;
різка зміна температури в кагатах;
+ розмір кагатів.
82. До нерозчинних компонентів хімічного складу цукрових буряків відноситься:
+целюлоза, геміцелюлоза, протопектин, білкові речовини;
фруктоза;
сахароза;
лактоза.
83. До пектинових речовин відносять:
розчинні в соку цукри, які негативно впливають на вміст сахарози;
високомолекулярні групи білкової природи;
нерозчинні у воді жири, що легко гідролізуються під дією ферментів,
кислот, підвищеної температури;
+ пектин та протопектин.
84. У партії коренеплодів буряків допускається:
в'ялі коренеплоди;
почорнілі та приморожені коренеплоди;
муміфіковані коренеплоди;
+забрудненість.
85. Показник, який застосовується для характеристики якості клітинного соку буряків і всіх проміжних продуктів цукрового виробництва:
вміст сухих розчинних речовин;
+показник доброякісності;
вміст сахарози;
вміст крохмалю.
86. Оптимальна відносна вологість повітря для зберігання цукрових буряків, %:
45…50;
54…58;
70…80;
+ 93…95.
87. Заглиблена в землю залізобетонна ємність для зберігання невеликого запасу буряків – це:
+бурячна;
мийка;
гідротранспортер;
жолоб для подачі жому.
88. Розвантажують бурячні:
дифузорами;
вручну;
+ струменем води;
кулачковими мийними машинами.
89. Обладнання, яке застосовують для відмивання буряків цукрових від забруднення землею:
барабанні мийні машини;
+ кулачкові мийні машини;
відцентрові мийні машини;
домішки не відмивають.
90. Обладнання, яке застосовують для одержання бурякової стружки:
апарат шнекового типу;
кутери;
вовчки;
+ центробіжні бурякорізки.
91. Добута бурякова стружка подається у:
випарний апарат;
+ дифузійний апарат;
сушарку;
сатуратор.
92. Процес дифузії бурякової стружки проводять за реакції середовища:
сильно кислого;
сильно лужного;
+слабо кислого;
слабо лужного.
93. Екстрагування бурякової стружки проводять у:
мийних машинах;
варильних котлах;
парових плитах;
+апаратах шнекового типу.
94. Дифузійний сік – це:
біла рідина приємного запаху;
розчин сахарози з ледь помітними кристаликами;
чистий сік, очищений від нецукрів;
+ каламутна рідина, яка швидко темніє на повітрі.
95. Сатурація включає етапи:
попередній, завершальний;
+перший, другий;
основний, додатковий;
початковий, заключний.
96. Колір дифузійного соку під час очищення:
темніє;
+стає більш світлим і прозорим;
стає каламутним;
не змінює кольору.
97. Для знебарвлення та зменшення в’язкості відсатурований сік піддають:
дефекації;
сатурації;
фільтрації;
+сульфітації.
98. Сироп у цукровому виробництві – це:
+ концентрований сік із вмістом сухих речовин 65%;
перенасичений розчин кристалів сахарози і міжкристальної рідини;
відтік першого утфелю;
відтік другого утфелю.
99. Густа і в’язка маса, яка складається з кристалів цукру іміжкристальної рідини з вмістом сухих розчинних речовин 92…93%:
дефекат;
+утфель;
жом;
меляса.
100. Перший утфель для відокремлення твердої фази від рідкої відправляють на:
кристалізацію;
випарювання;
осадження;
+центрифугування.
101. Міжкристальна рідина, що відокремлюється від кристалів І-го утфелю називається:
біла патока;
+зелена патока;
меляса;
сироп.
102. Рідина, що відділяється після пробілювання цукру – це:
меляса;
+біла патока;
зелена патока;
сік.
103. Клерування – це:
відбілення кристалів цукру шляхом промивання їх гарячою водою;
вивантаження з центрифуги білого цукру;
+розчинення жовтого цукру соком II-ї сатурації;
уварювання зеленої патоки.
104. Відтік ІІ-го утфелю називають:
+меляса;
зелена патока;
жом;
цукор-рафінад.
105. Вихід жому від маси перероблених цукрових буряків складає у %:
16…20;
+ 75…80;
25…30;
95.
106. Не можна використовувати жом:
сухий;
+сульфітований;
свіжий;
кислий.
107.Вміст цукру у мелясі складає у середньому,%:
10;
+50;
20;
90.
108. Для одержання чистої сахарози використовують:
+рафінування;
сатурацію;
сульфітацію;
озонування.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 167 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
У який спосіб отримують дифузійний сік під час виробництва | | | Вміст сахарози в коренеплодах буряка цукрового складає |