Читайте также:
|
Виробки з кутом нахилу більше 5° відносять до похилих. По призначенню розрізняють головні (уклони, бремсберги, людські ходки) і допоміжні (скати, печі) похилі виробки.
Розміри похилих виробок, як і горизонтальних, залежать від розмірів транспортних засобів, типу кріплення, мінімальних зазорів за Правилами безпеки й умов вентиляції. При потужності пласта більше 2 м їх проводять без підривки бічних порід, а при меншої - з подривкою. Підривка покрівлі переважніше при кріпленні аркової форми й неміцній породі. При міцній породі покрівлі підривають почву і застосовують кріплення трапецієподібної форми. Кріплять похилі виробки, як і горизонтальні, найчастіше арковим і трапецієподібним металевим і змішаним кріпленням.
Похилі виробки проводять головним чином буровибуховим або комбайновим способом. Технологія їхнього проведення має багато спільного з технологією проведення горизонтальних виробок. Однак є особливості, викликані похилим положенням виробки в просторі, які підвищують трудомісткість робіт і знижують швидкість їхнього проведення.
Похилі виробки проводять зверху до низу або знизу в гору. При проведенні виробок зверху до низу особливу увагу приділяють водовідливу, а при проведенні знизу нагору - провітрюванню, особливо в шахтах, небезпечних по газу. Як правило, проводять дві-три похилі виробки, між якими залишають цілики вугілля шириною 30-40 м. Проведення цих виробок краще виконувати одночасно. На негазових шахтах і шахтах I і II категорій по метановиділеню допускають послідовну схему проведення виробок, коли одну з них проводять зверху до низу, а другу й третю - знизу нагору. Для прискорення робіт похилі виробки іноді проводять зустрічними вибоями.
При проведенні виробок зверху донизу і використанні рейкового транспорту працюючі у вибої прохідники повинні бути захищені від падіння зверху вагонеток не менш чим двома бар'єрами: один обладнають у входу у виробку, а іншої - не вище 20 м від вибою. Крім того, на навантажених вагонетках установлюють ловителі або вилки.
При проведенні похилих виробок використовують норми виробітку, установлені для горизонтальних, але з урахуванням поправочних коефіцієнтів, які наведені в збірниках норм на гірничо-прохідницькі роботи й ураховують кут нахилу виробки, її довжину (при рейковому транспорті), приплив води й ін.Уклони проводять по буро вибуховій або комбайнової технології.Провітрювання здійснюють вентиляторами типу ВМ або ВМП, які встановлюють на свіжому струмені повітря в похилій виробці на відстані не менш 10 м від останньої збійки (просіка) або на відкаточному штреку.
Навантаження гірничої маси роблять навантажувальними машинами 1ПНБ-2 і 2ПНБ-2 у виробках з кутом нахилу до 8°; 1ПНБ-2в, 2ПНБ-2в, ППМ-4в (до 18°); ППН-7 (до 25°); ППБ-1 (18—45°), а також скреперними установками УСП-1М, СКБ-1 (до 25°) і СКУ-1, СКМ-600 (до 35°).
Транспортування гірничої маси здійснюють скребковими (при кутах нахилу до 25°) і стрічковими (до 18°) конвеєрами, у вагонетках (6—25°) і скіпах (більше 25°). Транспортування гірничої маси у вагонетках і скіпах знижує продуктивність праці прохідників на 10-15 % у порівнянні з використанням конвеєрного транспорту.
Доставку матеріалів і встаткування у вибій при конвеєрному транспорті здійснюють у вагонетках, для чого настилають рейковий шлях. Для доставки використовують також монорейкові підвісні або напочвенні канатні дороги. При рейковому транспорті матеріали й устаткування доставляють у вагонетках, розвантажують - за допомогою ручних талів.
Кріплення виробок роблять із урахуванням особливостей конструкцій кріплення.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 81 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |