Читайте также:
|
Пласти в свиті можуть відпрацьовуватися одночасно чи послідовно. Одночасне відпрацьовування великого числа пластів викликає значну розкиданість гірничих робіт. Послідовне відпрацьовування пластів у свиті по одному забезпечує високу концентрацію гірничих робіт, однак не завжди є раціональною й бажаною. При рішенні питання про число одночасно розроблювальних пластів необхідно враховувати їх зближеність, марки, якість вугілля, наявність викидо - і ударонебезпечних пластів тощо.
При сучасному рівні механізації очисних робіт і навантаженнях на вибій можна приймати до одночасної розробки 2…3 пологих і до 10…12 крутих вугільних пластів. Ця різниця порозумівається тим, що на пологих пластах маються більш широкі можливості для розміщення фронту очисних вибоїв, чим на крутих. Істотно вище й навантаження на лаву через широке застосування засобів комплексної механізації.
При однаковому видобутку число одночасне розроблювальних пологих пластів на антрацитових шахтах менше, ніж на вугільних. Це порозумівається більш сприятливими умовами розробки антрацитових пластів. Крім того, середня щільність антрациту на 20 % вище, ніж кам’яного вугілля. У сукупності цих факторів навантаження на лаву на антрацитових пластах на 50—70 % вище, ніж на вугільних.
При розробці крутих пластів уводять поняття “коефіцієнт одночасності”, тобто число, що показує, яка частина сумарної потужності пластів у свиті використовується одночасно, забезпечуючи проектну потужність шахти. Він не повинний перевищувати 0,75, а при наявності більше 50 % пластів, небезпечних з раптових викидів вугілля й газу — 0,6. При цьому запасів вугілля в межах поверху має бути достатнім для ведення робіт не менше ніж на 8…10 років.
Пласти свити можуть розроблятися в спадному, висхідному чи змішаному порядку. При спадному порядку виїмка пластів починається з верхнього. При цьому відбувається напрацювання нижніх пластів, що виявляється в збільшенні гірського тиску на кріплення виробок. Вплив надрацювання поширюється на обмежену глибину (рис. 16.1).
При висхідному порядку першим виробляється нижній пласт. При цьому відбувається підробіток верхнього пласта, що виявляється в різній формі: опусканні
Рис. 16.1 Порядок розробки пластів в свиті: а – низхідний; б – висхідний масиву, утворенні тріщин, осушенні й дегазації верхніх пластів тощо.
Вплив підробітку позначається при будь-якій відстані між пластами. При зближеному їхньому заляганні деформації можуть бути настільки істотними, що розробка підроблених пластів стає неможливою.
При змішаному порядку першим відпрацьовується один із середніх пластів свити.
Якщо пласти можна розробляти в будь-якій послідовності, то вони вважаються незалежними. Пласти, для раціональної розробки яких необхідно враховувати їхнє спільне залягання, називаються зближеними.
Основним вважається спадний порядок розробки пластів.
Розрізняють пластову, польову й пластово - польову, а також індивідуальну й групову підготовку пластів.
При пластовій індивідуальній підготовці всі виробки, включаючи й основні, проводять і підтримують по кожному із пластів. При польовій підготовці основні виробки (головні штреки, бремсбреги, уклони) проводять по пустих породах.
При пластово-польовій підготовці основні й поверхові штреки проводять по пустих породах на деякій відстані від пласта, а допоміжні — по пласту. Для з'єднання польової виробки з пластовими додатково проводять квершлаги чи гезенки. Пластово-польова підготовка знаходить широке застосування при розробці потужних пластів, особливо, якщо вони схильні до самозаймання, оскільки дозволяє знизити втрати вугілля в ціликах, що залишаються для охорони пластової виробки.
При груповій підготовці основні виробки (звичайно з тривалим терміном служби) проводять загальними для групи чи всіх розроблювальних пластіів. Вони можуть бути польовими чи пластовими.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 108 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |