Антипозитивістську спрямованість мала і інша філософсько-правова концепція – неогегельянство. У його витоків стояли англійські філософи Френсис Герберт Бредлі і Робін Джордж Коллінгвуд, американець Джосайя Ройс, італійці Бенедетто Кроче і Джованні Джентіле.
Зокрема, плідно і ретельно досліджував правові ідеї Р. Гегеля Бенедетто Кроче (1866—1952 рр.). Він назвав свою правову концепцію «релігією свободи». За його твердженням, свобода – вищий закон людської історії і буття.
Б. Кроче доводив незалежність свободи від будь-яких реальних умов. Для нього свобода особи – це вираз свободи духу. Тому держава не може бути тоталітарною, вона покликана реалізувати свободу як вищий закон людського буття.
Джованні Джентіле (1875—1944 рр.) стверджував, що справжня свобода можлива лише в тоталітарній державі, яка нібито найповніше реалізує етичний категоричний імператив. Зрозуміло, що багато філософсько-правових ідей Дж. Джентіле були зі схваленням сприйняті італійськими і німецькими фашистами.
Ідеї «расового права», «народної правової думки», «громадянина рейху» розробляв німецький правознавець Д. Ларенц (1910—1949 рр.). Він стверджував, що тільки в умовах нацистської Німеччини стала зрозуміла «етична тотальність» гегелівського вчення про державу і право. В ідеї рейху знищена протилежність між народом і державою, бо фашистська держава не тільки «апарат», але і «життєва форма». Більш того, він створив ієрархію правоздатності населення залежно від «чистоти крові» від повноправного громадянина рейху, «дійсного арійця», до безправного «расового ворога».
Питання для самостійної роботи:
1. Як і чому право редукується до ситуативних рішень в екзистенціалізмі?
2. Яка специфіка філософсько-правових ідей фрейдизму та неофрейдизму?
Методичні вказівки і рекомендації для самостійної роботи:
1.Як і чому право редукується до ситуативних рішень в екзистенціалізмі?
У XX ст. відбувається гуманізація філософії права. Свій розвиток вона отримала в екзистенціалізмі. З філософією Мартіна Хайдеггера (1889—1976 рр.), Карла Ясперса (1883—1969 рр.), Жана Поля Сартра (1905—1980 рр.) пов'язана поява філософсько-правової концепції, що іменується «екзистенціальне право». Суть її полягає в обґрунтуванні того, що людина в критичних, граничних ситуаціях не тільки постає перед вибором варіанту поведінки, але і ухвалює життєво значуще, кардинальне рішення (так зване екзистенціальне право в даній ситуації). Ланкою, що зв'язує свідомість людини і ситуацію, на думку Ж.П. Сартра, є сприйняття, що осягає сенс конкретного явища. Причому сенс цьому явищу додає не тільки ситуація, але і зовнішній світ. Завдяки збагненню сенсу зовнішня реальність суб'єктивізується людиною.
2.Яка специфіка філософсько-правових ідей фрейдизму та неофрейдизму?
На філософію права, як і на багато інших теорій, великий вплив зробила філософія психоаналізу Зігмунда Фрейда (1856—1939 рр.). Як відомо, його учення засноване на ідеї домінуючої ролі в людському житті несвідомого, перш за все, несвідомих імпульсів сексуального характеру. Сублімація сексуальної енергії лежить, згідно Фрейду, в основі соціокультурної діяльності людини. Серед соціоутворюючих чинників першорядне місце займає право, яке дозволяє формувати механізми економічного, політичного і духовного панування і придушення, що сприяє виникненню не тільки неврозів, але і асоціальної поведінки, злочинів.
Мішель Фуко (1926—1984 рр.) інтерпретував філософсько-правові питання, виходячи з теорії психоаналізу і структуралізму.
Філософсько-правовий структуралістський неофрейдизм Фуко зі всією очевидністю виявився в його дослідженні проблеми «права на життя і на смерть», викладеному в книзі «Воля до істини». Зокрема, він помітив, що згідно римському праву отець розпоряджався життям своїх дітей за принципом: «Я дав дітям життя, я завжди маю право її у них відняти», пізніше це право модифікується, переходячи, так би мовити, в компетенцію суверена. Право суверена, зване М. Фуко «асиметричним», мислиться як безумовне, абсолютне, але здійснюване лише у разі виникнення загрози.
Страту Фуко характеризує як «межу, ганьбу і суперечність» для влади. Нормальне суспільство, на його думку, все ж таки апелює, перш за все, до життя, а не до смерті.
Питання для індивідуальної роботи:
1. Чим пояснити феномен відродження ідей природного права сучасної філософсько-правової думки?
2. Назвіть основні філософські парадигми, в рамках яких йшов розвиток філософії права в XX ст.
3. У чому сенс філософсько-правових ідей неокантианства?
4. Розкрийте основні філософсько-правові ідеї позитивізму.
5. Дайте характеристику екзистенціальному праву.
6. Яке значення теорії психоаналізу для розвитку філософії права XX ст.?
Теми рефератів:
1. Неокантіанські концепції філософії права.
2. Неогегельянські концепції філософії права.
3. "Чисте вчення про право" Г.Кельзена.
4. Концепції "відродженого" природного права.
5. Правовий релятивізм: ніцшеанство, неопозитивізм, екзистенціалізм, постмодернізм.
6. Теологічні концепції в сучасній філософії права.
Литература
1. Бачинин В. А., Чефранов В. А. История философии права. — Харьков: Право, 1998.
2. Г.Радбрух. Философия права. М.: “Международные отношения”, 2004.
3. Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну. К.:Четверта хвиля. 2001.
4. Ермоленко А.Н. Трансцендентально-прагматическое обоснование этических норм и ценностей в коммуникативной теории // Этика ответственности и социальное бытие человека. – К.: Наукова думка. 1994.
5. Кельзен Г. Чисте правознавство. К.: Юніверс, 2005.
6. Кістяківський Б.О. Вибране. – К., 1996.
7. Кленнер Г. От права природы к природе права. М. 1988.
8. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления. — Харьков: Право, 2002.
9. Мережко В.В. Введение в философию международного права. Гносеология международного права. – К.: Юстиниан. 2002.
10.Нерсесянц В.С. Философия права. Учебник для вузов. - М., 1997.
11.Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность.- М., 1995.
12.Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. СПб: “Наука”, 2000.
13.Хеффе О. Политика, право, справедливость. Основоположения критической философии права и государства. — М.: Гнозис, 1994.
14.Циппеліус Р. Філософія права. К.: Тандем, 2000.
15.Четверний В. А. Современные концепции естественного права. — М.: Наука, 1988.
16.Шкода В. В. Вступ до філософії права. — Харків: фоліо, 1996.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 73 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |