Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Філософія права епохи Середньовіччя

Читайте также:
  1. I. ИНСТИТУТЫ ЦИВИЛЬНОГО ПРАВА
  2. II. ИНСТИТУТЫ ПРЕТОРСКОГО ПРАВА
  3. II. ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ ОРГАНИЗАТОРОВ
  4. II. СИСТЕМА ОБЯЗАТЕЛЬСТВ ПОЗДНЕЙШЕГО ПРАВА
  5. А я, как это ни грустно, никогда не говорила, что не кончила...и вот теперь понимаю, что не права была...
  6. Алексеев Н.Н. Введение в изучение права. М., 1917.
  7. Антична філософія
  8. Антична філософія класичного періоду
  9. Антична філософія.
  10. Арабська, середньоазіатська й єврейська філософія.

Головна особливість філософських учень християнського Середньовіччя полягає в їх теоцентричному характері. Принцип теоцентризму що послідовно проводиться Августином і Фомою Аквінським, затверджував Бога як центр всесвіту і головного хранителя світового і соціального порядку. Бог виступав як законодавча першооснова, з якої виходять всі релігійні, моральні і правові норми. Філософсько-правова думка Середньовіччя внесла свій внесок до збереження традицій вивчення і викладання римського приватного права. Але разом з тим теза: Jus divinum, jus sacrum «божественне право є священне право» супроводжує філософсько-правову думку впродовж всього Середньовіччя.

Найбільшим християнським мислителем, одним з видатних «батьків церкви» був Аврелій Августин Блаженний (354—430 рр.). В трактаті « Про град Божий » Августин висуває думку про єдність людської і божественної історії, які течуть в протилежних, але взаємно нероздільних сферах. Змістом їх є бій двох царств (градів) Божого і земного. Дуалізм Бога і природи переноситься, таким чином, і на суспільний розвиток. Божий град представляє меншу частину людства. Це ті, хто своєю морально-релігійною поведінкою заслужили у Бога порятунок і милосердя. У земному граді, навпаки, залишаються самолюбиві, жадібні, егоїстичні, люди, що забувають про Бога. Божий град постійно посилюється в суспільно-історичному розвитку, особливо після приходу Ісуса. Головна передумова приналежності до граду Божого упокорювання і покірність перед Богом і церквою.

Мислителем, який зробив спробу систематизувати християнські ідеї, звести їх в єдине несуперечливе ціле, став Фома Аквінський (Аквінат) (1225—1274 рр.). Держава, на думку Аквінського, є створенням людини, яка виконує веління Бога. Сама людина істота розумна, така, що є вільною. Свобода здатність людини діяти відповідно до розумно пізнаної необхідності, що витікає з божественного статусу, характеру і цілей порядку всесвіту і обумовлених цим законів.

Під правом Аквінський розуміє зрівняння дій і одночасна дія божественної справедливості в суспільстві. Право у нього підрозділяється на три рівні: 1) божественне право: встановлення, дані Богом і норми церкви як представниці Божої влади на землі; 2) право народів, що розуміється як природне право в його аристотелівському трактуванні; 3) людське право як писане, позитивне право світської держави. Кожному рівню відповідають свої закони. Божественне право втілюється у Вічному законі (Писання); право народів в законах відповідних природі людини (прагнення до самозбереження, продовження роду, пошана гідності); людське право в світських законах, силою і страхом примушуючих людей не робити зла.

Фома Аквінський розробив християнсько-теологічний варіант юридичної правосвідомості. Його філософсько-правові погляди отримали подальший розвиток в томістських та неотомістських концепціях природного права.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Форми і засоби поточного і підсумкового контролю. | Семінар 1: Філософія права: її предмет, завдання, методологія | Семінар 3. Філософсько-правові вчення у Західній Європі кінця XVIII — середини XIX століття. | Філософія права Г. Гегеля. | Позитивізм. | Неогегельянство | Філософія права П. Юркевича | Неокантіанська філософія права Б.Кістяківського. | Апологія релігійно-філософського лібералізму Миколою Бердяєвим | Онтологічна природа права |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав