Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Небезпека враження людини електричним струмом. Объективную оценку эффективности занятий А Г точнее всего делать методом антропометрии - измерением длины окружности (или “объема”) частей тела: шеи

О САМОКОНТРОЛЕ

Объективную оценку эффективности занятий А Г точнее всего делать методом антропометрии - измерением длины окружности (или “объема”) частей тела: шеи, рук, талии, плеч, икроножной мышцы и т. д. Измерение выполняют гибкой сантиметровой лентой в самом большом сечении мышцы (рис. 14). Контрольные замеры сделать перед тем, как приступить к занятиям, а также через 5-6 месяцев. Последующие замеры делать через 2-3 месяца, занося результаты в специальный журнал или дневник самоконтроля, в который вносят дополнительные показатели: вес, рост, частоту пульса в покос и после нагрузки и т. д., включая оценку общего самочувствия, работоспособности и т. п.

Другим объективным показателем являются контрольные тесты в виде силовых упражнений, например, отжимании на руках в упоре лежа, подтягивания на турнике, подъема туловища из положения лежа и др. Силу пальцев и кисти можно периодически замерять с помощью кистевого динамометра.

Кроме тою, об эффективности занятий АГ можно судить по кривой роста спортивных результатов. Судя по моему опыту, таковые вырастут быстрее по сравнению с использованием вспомогательных традиционных общеразвивающих упражнений.

Эффект от занятий АГ можно оценить и по повышению восстановительной способности организма после интенсивной тренировочной работы. Как правило, короткие физкультпаузы с невысокой степенью нагружения, выполняемые между основными тренировками, способствуют быстрейшему восстановлению мышц путем активизации обменных процессов.

После проделанных упражнений следует измерить частоту сердечных сокращений. Для начинающих физкультурников предельная частота пульса определяется из формулы “200 минус возраст”, для более подготовленных “220 минус возраст”. Через час после тренировки пульс должен снизиться до обычного ритма. Если ЧСС превышает указанные нормы, тренировочные нагрузки следует сократить.

Если регулярно наблюдается недомогание, ухудшение самочувствия, сна, общего физического состояния, занятия следует прекратить и обязательно показаться врачу.

О ДЫХАНИИ

Большинство специалистов едины во мнении, что этому вопросу нет смысла уделять особое внимание, т. к. процесс поддержания в крови необходимого количества кислорода происходит автоматически, независимо от нашего желания. Даже кратковременная активизация мышечной работы сопровождается учащением пульса и ростом глубины и частоты дыхания в строгом соответствии со скоростью потребления кислорода. Важно во время занятий обеспечить приток в помещение свежего воздуха, при выполнении силовых упражнений стараться не ограничивать подвижность грудной клетки, сохранять свободу и ритмичность дыхания.

Дыхательные упражнения, цель которых заключается в овладении умением “вентилировать” легкие, лучше выполнять самостоятельно, без мышечного погружения, которое, как правило, связано с ограничением подвижности грудной клетки.

УЧИТЫВАЯ ОСОБЕННОСТИ...

В связи с физиологическими особенностями строения организма подход к занятиям АГ с точки зрения величины нагрузок для мальчиков и юношей, девочек и девушек должен быть, естественно, различным. Первым тренировочные занятия нужно ориентировать на активное гармоничное развитие мышечной системы (но не бездумную “накачку” отдельных групп мышц, не имеющую ничего общего с истинными целями оздоровления). Для вторых должна быть правилом умеренная проработка мышц рук, ног и туловища в сочетании с развитием хорошей суставной подвижности и гибкости позвоночника. Направленные тренировки помогут также исправить некоторые недостатки телосложения.

Если великолепно “вылепленная” рельефная мускулатура у юношей может послужить хорошим фундаментом для сохранения на последующие взрослые годы высокой физической активности, то девочкам и девушкам, думается, должна быть чужда тенденция к потере женственных начал.

Касаясь вопроса особенностей занятий АГ, обусловленных возрастом, отметим, что чем раньше вы приобщитесь к регулярным занятиям, тем успешней будет результат, тем легче овладеть необходимыми навыками выполнения упражнений, которые должны стать обязательным спутником в жизни каждого из нас независимо от возраста и пола. Если нет противопоказаний к активным занятиям физической культурой, то регулярный высокий уровень физического тренинга должен стать обычной жизненной нормой.

Не повторяя сказанных слов о благотворном оздоровительном значении физической культуры в юношеском возрасте, отметим еще раз, что в зрелом возрасте активизация мышечной деятельности остается единственным способом поддержания всех систем организма на достаточно высоком функциональном уровне.

КОГДА И СКОЛЬКО

Периодичность занятий АГ зависит от нескольких факторов, например от цели занятий, уровня начальной подготовки и т. д. Без ущерба для здоровья ею можно достаточно интенсивно заниматься ежедневно и даже дважды в день, разделяя занятия по набору упражнений, направленных на проработку разных мышечных групп.

Упражнения выполняют примерно через 2 часа после и за 30-40 минут до приема пищи. Пауза между прекращением занятий и сном - час-полтора.

Для утренней зарядки с проработкой крупных мышц при средней степени мышечного напряжения и количеством повторов 8-12 достаточно всего 10-12 минут.

Дневные и вечерние занятия можно проводить на уровне спортивной тренировки с максимально возможным напряжением при многократных повторах серии - аналогично правилам тренировки в атлетической гимнастике. Целесообразно чередовать тренировочные акценты на отдельные группы мышц через день-два.

И еще. Основное правило упражнений по системе АГ - нe имитация схем упражнений, а полноценная интенсивная мышечная работа с околопредельным нарастающим темпом максимальной амплитудой.

Вступ

Одне з найважливіших та першорядних завдань соціального і економічного розвитку України на ближню перспективу – завдання поліпшення умов праці. Успішне розв'язання цього завдання значною мірою залежить від підготовки інженерно–технічних кадрів у сфері охорони праці та навколишнього середовища. Набуті в університеті знання допоможуть молодим фахівцям правильно й ефективно розробляти, оптимізувати, вести технологічні процеси, апаратурно їх оформляти та автоматизувати; розробляти методики виконання науково–дослідних робіт та організовувати їх безпечне проведення в лабораторних умовах та на дослідних установках.

1. Загальні положення

Відповідно до спільного наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010р. № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності, та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України», вперше передбачений підрозділ «Безпека надзвичайних ситуаціях» в дипломних проектах та роботах спеціалістів і магістрів. В п. 4.6. даного наказу передбачено у дипломних проектах і роботах спеціалістів та магістрів включити окремий розділ „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”

Мета методичних вказівок полягає у визначенні змісту та обсягу розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” у дипломних проектах і роботах студентів та в наданні рекомендації щодо найраціональнішого його виконання.

2. Мета завдання і порядок роботи над розділом

Мета розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” — закріпити теоретичні знання, уміння та навички у даній сфері, набуті студентами в процесі навчання в університеті.

Навчальним планом на дипломне проектування відведено в середньому 12 тижнів. Тому слід раціонально використати відведений період для повного і якісного виконання розділу. Кафедра випробувала і рекомендує студентам для практичного виконання наступний порядок роботи над розділом.

Роботу необхідно розпочати в термін, вказаний в графі навчального процесу студентів VI курсу ХТФ і ФБТ. Після відвідування консультанта з розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” і одержання завдання, студент приступає до його опрацювання в чернетному варіанті.

Якою б різноманітною не була тематика дипломних проектів і робіт, її можна згрупувати, як це вказано у графі 2 табл. 1.1. Залежно від групи тематики у розділі „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” виконують відповідні розробки.

Таблиця 1.1. Завдання до розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” відповідно до тематики дипломних проектів і робіт.

На випадок труднощів під час визначення групи тематики та вибору завдання для розробки розділу необхідно звернутися до керівника проекту або до консультанта з цього розділу. Потім необхідно підібрати нормативно-технічну та довідникову літературу і приступити до виявлення і аналізу шкідливих та небезпечних виробничих факторів (ШНВФ) на об'єкті, що проектується, або на робочому місці інженера-дослідника в хімічній, мікробіологічній лабораторії, на дослідній установці). В разі виконання теоретичних робіт слід проаналізувати умови праці в лабораторії або в кабінеті дипломного проектування.

Текст чернетки розділу слід подати консультантові для перевірки, потім після виправлення помічених недоліків, допрацювати чернетку і укласти остаточний варіант розділу.

Графічний матеріал у пояснювальній записці виконують відповідно до вимог ЄСКД та державних стандартів з умовних позначень. Разом із чистовим варіантом розділу слід подати консультантові чернетку пояснювальної записки, а також методичні вказівки до виконання розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”.

3. Загальні вказівки

3.1. Видача завдання і керівництво розробкою з питань охорони праці та безпеки в умовах надзвичайних ситуацій.

Після отримання студентом-дипломником основного завдання для дипломного проектування консультантом з охорони праці надається конкретне завдання з розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях". За узгодженням з консультантом воно може видаватися і керівником проекту одночасно з темою дипломного проекту (з подальшим затвердженням консультантом).

Зміст цього завдання повинен відповідати основній темі дипломного проекту і бути його складовою частиною.

Для успішного виконання завдання з охорони праці студенти-дипломники забезпечуються консультантом з охорони праці. Консультації проводяться в дні, встановлені кафедрою ОПЦБ.

Після виконання студентом розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" та перевірки його відповідності вимогам цих "Методичних вказівок" консультант ставить свій підпис на титульному аркуші пояснювальної записки. Без наявності підпису дипломний проект до захисту не допускається.

При складанні тез виступу на захисті дипломного проекту студент повинен передбачити час для короткого освітлення розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" (дві-три хвилини).

3.2. Об’єм, структура та оформлення розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях"

Розділ "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" повинен являти собою одну з частин (розділів) дипломного проекту обсягом, приблизно, 10% від загального обсягу пояснювальної записки. Зміст розділу слід викладати на відповідному науково-технічному та інженерному рівні. Він повинен носити творчий характер, в ньому потрібно показати вміння володіти розрахунками, інженерними та дослідними методами в галузі охорони праці, та безпеки в умовах надзвичайних ситуацій показати знання в області техніки, технології та організації виробництва.

Тут повинні бути наведені:

· виявлення та аналіз небезпек та шкідливих умов об'єкта дослідження (офіс, проектний зал або кімната, кабінет, аудиторія, учбова лабораторія, комп’ютерний клас, тощо) який проектується (модернізується, експлуатується),

· обґрунтування вибору заходів з охорони праці та безпеки в умовах надзвичайних ситуацій (для вибраного об'єкта дослідження),

· необхідні розрахунки і висновки з посиланнями на діючі правила, стандарти та інші нормативні матеріали, щодо відповідності умов праці їх вимогам,

· оцінка ефективності прийнятих рішень як з точки зору охорони праці, безпеки в умовах надзвичайних ситуацій, так і продуктивності праці, економічних витрат.

Викладати матеріал за прийнятими рішеннями в галузі охорони праці та безпеки в умовах надзвичайних ситуацій слід наводити в ствердній формі: "проектом пропонується …"," проектується…", "відповідно до (дати найменування або посилання на нормативний документ) проектується"..., "передбачається "...,"відповідно до проведених досліджень (конструкторсько-дослідницькими або розрахунковими даними) рекомендується "..., "вивчення показало, що",... тощо.

Окремі положення з охорони праці та безпеки в умовах надзвичайних ситуацій в розрахунково-пояснювальній записці дипломного проекту повинні бути обов'язково підтверджені розрахунком з ілюстрованими схемами, графіками, діаграмами і т.п. У розрахункової записці розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" дипломного проекту не допускається:

· переписування правил, норм або інструкції з промислової санітарії, гігієни праці, безпеки технологічних процесів, пожежної безпеки, фізіології і психології праці, ергономіки, технічної естетики та НОП;

· робити перелік вказівок, заборон і т.п.;

· викладати матеріал у формі "повинно бути…", "слід проектувати…", "треба передбачати …"," потрібно дотримуватися …", тощо.

Розділ "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях", виконаний відповідно до завдання, оформлюється окремою частиною пояснювальної записки (або роботи) і розміщується після розділу, присвяченому економічному обґрунтуванню проекту. У переліку літератури, що наводиться в кінці пояснювальної записки, повинна бути вказана література з охорони праці, безпеки в умовах надзвичайних ситуацій якою користувався студент при розробці, розділу.

3.3. Теми і тематичні плани розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях"

При виборі завдання студент повинен орієнтуватись в першу чергу на те приміщення (офіс, проектний зал або кімната, кабінет, аудиторія, учбова лабораторія, комп’ютерний клас, тощо) де він безпосередньо працює і де проводиться розробка інноваційного продукту. В цьому випадку студент обирає тему №1 « Виявлення та аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, що створюються технологією (обладнанням) під час його експлуатації, та заходи їх усунення» - план № 1.

У випадку якщо студент безвідривної форми навчання ніде не працює, або його робота ні в якій мірі не відноситься до тематики дипломного проекту, тоді студент обирає тему №2 « Виявлення та аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, що будуть створюватися технологією (обладнанням) при проектуванні нового виробничого приміщення, та заходи їх усунення » - план № 2.

Залежно від характеру і специфіки теми дипломного проекту в даному розділі може бути розроблена одна із наступних тем:

Тема №1 « Виявлення та аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, що створюються технологією (обладнанням) під час експлуатації, та заходи їх усунення» - план № 1.

Вступ.

1. Характеристика технології та організації виробництва, з точки зору охорони праці.

Необхідно розглянути:

1.1. План виробничого приміщення (об’єм і площа, кількість працюючих, розташування обладнання та робочих місць, освітлення (природне та штучне), наявність вентиляції, характеристика підлоги і стін) - рисунок;

1.2. Технологічний процес та робочі операції які виконуються (коротко охарактеризувати);

1.3. Встановити на відповідність вимогам нормативних документів об’єму і площі приміщення на 1 працівника та розташування технологічного обладнання.

2. Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, що створюються технологією (обладнанням) під час експлуатації, та розробка заходів по покращенню (нормалізації) умов праці. *

2.1. Фізичні джерела небезпечних і шкідливих виробничих факторів

· несприятливі мікрокліматичні умови;

· недостатня освітленість і підвищена яскравість світла;

· шум;

· випромінювання при роботі з обчислювальною технікою.

Небезпека враження людини електричним струмом

2.3. Небезпека пожежі.

2.4. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори

· перенапруження зорового аналізатора;

· нервово - емоційні перевантаження.

1) План № 2 на тему: « Виявлення та аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, що створюються технологією (обладнанням) при проектуванні нового виробничого приміщення, та заходи їх усунення ».

Вступ.

1. Характеристика організації виробництва, техніки, технології в з точки зору охорони праці.

Необхідно розглянути:

Розробка плану виробничого приміщення (об’єм і площа, кількість працюючих (з урахуванням об’єму і площі приміщення на 1 працівника), обґрунтування вибору техніки, технології, організації виробництва з точки зору охорони праці, розташування обладнання та робочих місць з урахуванням вимог нормативних документів) – рисунок.

2. Аналіз потенційних небезпек які можуть створюватись на робочих місцях основного виробничого приміщення в процесі експлуатації запропонованого технологічного обладнання та розробка заходів по покращенню (нормалізації) умов праці.*

2.1. Фізичні джерела небезпечних і шкідливих виробничих факторів

· несприятливі мікрокліматичні умови;

· недостатня освітленість і підвищена яскравість світла;

· шум;

· випромінювання при роботі з обчислювальною технікою.