Читайте также:
|
10.1. Фінансовий менеджмент, його необхідність і значення в діяльності суб'єктів господарювання.
10.2. Стратегія і тактика фінансового менеджменту.
1. Фінансовий менеджмент, його необхідність і значення в діяльності суб'єктів господарювання.
Поняття фінансового менеджменту як поняття поєднує в собі сутнісні аспекти категорій «менеджмент» і «фінанси» у контексті діяльності суб'єкта господарювання.
Поняття «фінансовий менеджмент» у 90-х роках XX ст. прийшло в Україну із зарубіжної практики.
Вітчизняна школа фінансового менеджменту почала формуватися відносно недавно, перші роботи з фінансового менеджменту з'явилися на початку 90-х років - автори: І. О. Бланк, Г. Г. Кірєйцев, А. М. Поддєрьогін та інші.
Існують різноманітні підходи до визначення поняття фінансового менеджменту як системи управління фінансами підприємства узагальнення яких дозволяє розглядати фінансовий менеджмент у таких аспектах:
- як процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб'єкта господарювання;
- як система розроблення і прийняття управлінських рішень щодо управління фінансами підприємств;
- як система принципів і методів управління фінансовими ресурсами.
Поширеним підходом серед науковців є ототожнення поняття фінансового менеджменту з управлінням фінансами фірми і відмежування його від більш комплексного поняття «управління фінансами»,яке, як правило, пов'язують з управлінням на рівні держави чи галузі та під яким розуміють використання фінансів як важеля впливу на процес суспільного відтворення. Цей підхід ґрунтується на тому, що фінансовий менеджмент як термін американського походження можна застосовувати лише тоді, коли йдеться про бізнес, тобто про управління фінансово-економічними процесами господарюючого суб'єкта. Поняття «управління фінансами» має місце у всіх економічних формаціях, у тому числі й у плановій економіці, і може здійснюватися як на рівні держави, так і на рівні комерційних та некомерційних організацій.
Предметом фінансового менеджменту є стратегічне та оперативно- тактичне управління фінансами підприємств різних організаційно - правових форм та форм власності, спрямоване на максимізацію фінансових результатів діяльності підприємства та максимізацію добробуту його власників.
До об'єктивних умов ефективного функціонування фінансового менеджменту відносять наявність приватної власності на засоби виробництва, забезпечення самофінансування суб'єктів господарювання, ринкове ціноутворення, організовані ринки праці, товарів і капіталу, чітка регламентація діяльності підприємств з боку держави.
На рівні підприємства організація і функціонування фінансового менеджменту підпорядковуються таким принципам:
· принцип системності — фінансовий менеджмент є невід'ємною частиною загальної системи управління підприємством; загальне правило фінансового менеджменту полягає в тому, що завжди треба прагнути до фінансової стабільності системи в цілому, а не окремих її елементів і підсистем. При цьому необхідно враховувати, що фінансова система підприємства є складною, динамічною і відкритою системою. Складність визначається неоднорідністю складових елементів, їх структурною різноманітністю і різнохарактерністю зв'язків між ними. Динамічність її зумовлюється тим, що розмір фінансових ресурсів підприємства, витрат, фінансових результатів діяльності постійно змінюється під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів.
Фінансова система є відкритою, тому що постійно знаходиться в процесі обміну інформацією із зовнішнім середовищем, надаючи інформацію зовнішнім користувачам про фінансовий стан підприємства у вигляді фінансової звітності та отримує інформацію з різноманітних зовнішніх джерел;
· принцип плановості — полягає в тому, щоб поєднати планування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та забезпечити їх збалансованість;
· принцип адаптивності — фінансовий менеджмент має пристосовуватися до мінливих умов зовнішнього середовища, швидко реагувати на зміни кон'юнктури товарного та фінансового ринків, своєчасно отримувати інформацію про зміни в законодавстві і приймати відповідні рішення;
· принцип функціональності — полягає в реалізації механізму фінансового менеджменту відповідно до поставлених загальних цілей підприємства;
· принцип комплексності — означає, що прийоми та методи, які використовуються у фінансовому менеджменті, мають взаємодоповнювати один одного і в цілому розглядатися в єдиному комплексі;
· принцип інтегрованості фінансового менеджменту із загальною системою управління підприємством — у якій би сфері діяльності підприємства не приймалося управлінське рішення, воно прямо або опосередковано впливає на формування грошових потоків і результати фінансової діяльності. Фінансовий менеджмент безпосередньо пов'язаний з виробничим менеджментом, інноваційним менеджментом, менеджментом персоналу та ін.
Фінансовий менеджмент реалізує свою головну мету й основні завдання шляхом здійснення визначених функцій, які підрозділяються на дві основні групи залежно від змісту фінансового менеджменту: функції фінансового менеджменту як керуючої системи та функції фінансового менеджменту як спеціальної області управління підприємством.
До основних функцій фінансового менеджменту як керуючої системи, склад яких у цілому характерний для будь-якого виду менеджменту, відносяться:
· розробка фінансової стратегії підприємства;
· створення організаційних структур, які забезпечують прийняття і реалізацію управлінських рішень відповідно по усіх аспектах фінансової діяльності підприємства;
· формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень;
· здійснення аналізу різних аспектів фінансової діяльності підприємства;
· здійснення планування фінансової діяльності підприємства по основних її напрямах;
· розробка діючої системи стимулювання реалізації прийнятих управлінських рішень в області фінансової діяльності;
· здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень в області фінансової діяльності;
До функцій фінансового менеджменту як спеціальної області управління підприємством, склад яких визначається конкретним об'єктом фінансового менеджменту, відносяться управління активами, капіталом, інвестиціями, грошовими потоками, фінансовими ризиками, антикризове фінансове управління та ін.
Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному і перспективному періодах. Ця мета отримує конкретне вираження в забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників.
Суб'єкт фінансового управління — це спеціальна група людей (фінансова дирекція як апарат управління, фінансовий менеджер як керівник), яка за допомогою різних форм і методів фінансового управління забезпечує цілеспрямоване функціонування об'єкта. Особливості організації апарату управління фінансами значною мірою залежать від розміру підприємства і визначаються нормативно-правовим забезпеченням фінансового менеджменту. Структура, функції та відповідальність усіх підрозділів, їхні відносини з іншими структурними ланками мають бути визначені в Положенні про фінансову дирекцію.
У класичному розумінні об'єктом фінансового менеджменту є фінанси підприємств. Конкретизуючи об'єкт фінансового менеджменту, слід зазначити, що до нього відносяться: необоротні та оборотні активи, власний, залучений і позиковий капітал, фінансові результати, грошові потоки. Кожна складова об'єкта фінансового менеджменту є неоднорідною і вимагає використання специфічних прийомів та методів управління. Окремі науковці
виділяють первинний об'єкт фінансового менеджменту, яким виступають фінансові потоки підприємства, під якими розуміють документально оформлені засоби і потоки платежів.
Фінансовий менеджмент є невід'ємною складовою загального менеджменту підприємства і дозволяє більш ефективно вирішувати виробничі (програма виробництв і збуту, якість виробничих, матеріальних, трудових ресурсів, місце розміщення виробництва, його потужність), економічні (оборот і його структура, структура витрат, прибуток, рентабельність, дивіденди), фінансові цілі (платоспроможність, ліквідність, інвестування, фінансування, фінансова структура) господарюючого суб'єкта.
Фінансовий менеджмент дозволяє виявляти й аналізувати взаємозв'язки між цілями підприємства та координувати їх.
У процесі реалізації своєї головної мети фінансовий менеджмент спрямований на вирішення наступних основних завдань:
- забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до основних завдань розвитку підприємств в майбутньому періоді. Це завдання реалізується шляхом визначення загальної потреби у фінансових ресурсах підприємстві на наступний період, максимізації обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, визнання доцільності формування власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел, управління залученням позикових фінансових ресурсів, оптимізації структури джерел формування ресурсного фінансового потенціалу;
- забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності підприємства. Оптимізація розподілу сформованого обсягу фінансових ресурсів передбачає встановлення необхідної пропорційності в їх використанні з метою виробничого і соціального розвитку підприємства, виплати необхідного ріння доходів на інвестований капітал власникам підприємства і т. ін. У процесі виробничого споживання сформованих фінансових ресурсів в розрізі основних напрямів діяльності підприємства мають бути враховані стратегічна мета його розвитку та можливий рівень віддачі вкладених коштів;
- оптимізація грошового обігу та підтримання постійної платоспроможності підприємства. Це завдання вирішується шляхом ефективного управління грошовими потоками підприємства в процесі кругообігу його грошових коштів, забезпеченням синхронізації обсягів надходження і витрат грошових коштів по окремих періодах, підтриманням необхідної ліквідності його оборотних активів. Одним із результатів такої оптимізації є мінімізація середнього залишку вільних грошових активів, яка забезпечує зменшення втрат від їх неефективного використання та інфляції;
- забезпечення максимізації прибутку підприємства з найменшим рівнем фінансового ризику. Максимізація прибутку досягається за рахунок ефективного управління активами підприємства, залученням в господарський оборот залучених фінансових коштів, вибором найбільш ефективних напрямів операційної та фінансової діяльності. При цьому з метою досягнення економічного розвитку підприємство повинно максимізувати не балансовий, а чистий прибуток, який залишається в його розпорядженні, що потребує здійснення ефективної податкової, амортизаційної та дивідендної політики. Вирішуючи це завдання, необхідно мати на увазі, що максимізація рівня прибутку підприємства, як правило, досягається при суттєвому зростанні рівня фінансових ризиків, оскільки між цими двома показниками існує прямий зв'язок. Тому максимізація прибутку повинна забезпечуватися в межах допустимого фінансового ризику, конкретний рівень якого встановлюється власниками або менеджерами підприємства з урахуванням їх фінансового менталітету (відношення до ступеня допустимого ризику при здійсненні господарської діяльності);
- забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при очікуваному рівні прибутку. Якщо рівень прибутку підприємства заданий або спланований заздалегідь, важливим завданням є зниження рівня фінансового ризику, який забезпечує отримання цього прибутку. Така мінімізація може бути забезпечена шляхом диверсифікації видів операційної та фінансової діяльності, а також портфеля фінансових інвестицій, профілактикою окремих фінансових ризиків, ефективними формами їх внутрішнього і зовнішнього страхування;
- забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку. Така рівновага характеризується високим рівнем фінансової стійкості та платоспроможності підприємства на всіх етапах його розвитку і забезпечується формуванням оптимальної структури капіталу і активів, ефективними пропорціями в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок різних джерел, достатнім рівнем самофінансування інвестиційних потреб.
Всі розглянуті завдання фінансового менеджменту найтіснішим чином взаємозалежні, хоча окремі з них і носять різноспрямований характер (наприклад, забезпечення максимізації суми прибутку при мінімізації рівня фінансового ризику; забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів і постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку і т.ін.). Тому в процесі фінансового менеджменту окремі завдання мають бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації його головної мети.
Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 178 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |