Построить третий вид

Читайте также:

Составил преподаватель /Щепетова Е.В./

Рассмотрено на заседании цикловой

комиссии математических

и общих естественнонаучных

дисциплин

Протокол № от “____”_____________г.

и рекомендовано для студентов

Председатель комиссии /Шарапова Е.В./

1.ЦЕЛЬ

1.1. Изучить правила составления статистического распределения выборочной совокупности в биологических исследованиях;

1.2. Освоить методику первичной обработки данных при составлении вариационных рядов;

13. Развить и закрепить навыки построения вариационных кривых.

2. ОБЪЕКТ ИССЛЕДОВАНИЯ

2.1 листья дерева на территории колледжа.

3. ЗАДАНИЯ

3.1. Пользуясь литературой, познакомьтесь с понятиями: вариационный ряд, варианта, вариационная кривая, варьирование.

3.2. Познакомьтесь с причинами варьирования признаков биологических объектов;

3.3. Измерьте длину 30 листьев;

3.4. Составьте выборочную совокупность на основе экспериментальных данных (вариационный ряд, первичные данные);

3.5 Разбейте вариационный ряд на классы: 3 5 1 Определите объем совокупности; 3.5.2. Наметьте число классов;

3.5.3 Определите классовый интервал по формуле: k = p/g, где к — классовый интервал; g - число классов,

Р Х_тах Х_т;_п

3.7 Изобразите графически статистическое распределение признака, предварительно изучив правила построения вариационных кривых распределения;

3.8. Используя данные вариационного ряд, определите среднюю величину признака по формуле М = £ (^х* F_f)/п

где: Xj - среднее значение классового интервала;

Fj - частота встречаемости;

п - объем совокупности. 3.8.Вывод

4. СОДЕРЖАНИЕ ОТЧЕТА

4.1. Цель работы

4.2. Объект исследования

4.3. Определение понятий вариационный ряд, варианта, вариационная кривая, варьирование

4.4. Причины варьирования признаков биологических объектов

4.5. 4.5.Выборочная совокупность на основе экспериментальных данных, полученных на выбранном растении двора колледжа

4.6. Таблица

4.7. Графическое изображение статистического распределения признака

4.8. Вывод с величиной среднего значения изучаемого варьирующего
признака

РЕКОМЕНДУЕМАЯ ЛИТЕРАТУРА

1 Константинов В.М. Общая биология: Учеб. для студ. образоват учреждений сред. проф. образования/ Константинов В.М., Резанов А.Г., Фадеева Е.О 2-е изд. стереотип. М. Издательский центр «Академия», 2004 256 с.

2. Мамонтов С.Т Биология: Справ издание. М. Высш. шк., 1992. - 487с. 3 Полянский Ю.И. Общая биология: учеб. для 10-11 кл. сред, шк./

Полянский Ю.И., Браун А.Д., Верзилин Н.М. и др. под ред. Полянского

22-е изд. М. Просвещение, 1992. -287с.

ПРИЛОЖЕНИЕ 4. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ СВЕДЕНИЯ Закономерности изменчивости

Изменчивость это процесс, отражающий взаимосвязь организма с внешней средой. Различают наследственную (генотипическую) и ненаследственную (модификационную) изменчивость.

К наследственной изменчивости относят изменения признаков организма, которые определяются генотипом и сохраняются в ряду поколений. Иногда это крупные изменения, например, коротконогость, отсутствие рогов у домашнего скота, отсутствие пигмента (альбинизм) или оперения. Наследственные изменения называют мутациями. Дарвин называл наследственную изменчивость неопределенной, индивидуальной изменчивостью, подчеркивая тем самым ее случайный ненаправленный характер и относительную редкость. Мутации возникают вследствие изменения структуры гена (т.е. последовательности нуклеотидов в ДНК) или хромосом и служат единственным источником генетического разнообразия внутри вида. Благодаря мутационному процессу появляются различные варианты генов, составляя резерв наследственной изменчивости. Однако бесконечное разнообразие генотипов живых организмов, уникальность каждого генотипа обусловлены комбинативной изменчивостью перекомбинацией хромосом в процессе полового размножения и участков хромосом в процессе кроссинговера. При этом типе изменчивости сами гены не изменяются, изменяются их сочетания и характер взаимодействия в генотипе. Каждый организм развивается и обитает в определенных внешних условиях, испытывая на себе действие факторов внешней среды колебания температуры, освещенности, влажности, количества и качества пищи, вступая во взаимоотношения с другими организмами. Все эти факторы могут изменять морфологические и физиологические свойства организмов, т.е. их фенотип. Если у гималайского кролика выщипать белую шерсть и поместить его в холод, то на этом месте вырастет черная шерсть. Если черную шерсть удалить и наложить теплую повязку, вырастет белая шерсть. При содержании гималайского кролика при температуре 30° С вся шерсть у него будет белая. У потомства от двух таких белых кроликов, выращенных в нормальных условиях, распределение пигмента будет обычным. Листья у одного и того же растения стрелолиста или водяного лютика имеют разную форму в зависимости от того, находятся они в водной или в воздушной среде. Но у всех стрелолистов в воде развиваются длинные тонкие листья, а у всех лютиков изрезанные, так же как под действием ультрафиолетовых лучей у всех людей, если они не альбиносы, появляется загар накопление в коже пигмента меланина. Таким образом, на действие определенного фактора внешней среды вид реагирует специфическим образом, и реакция (в форме изменения признака) оказывается сходной у всех особей одного вида. Это обстоятельство позволило Дарвину назвать ненаследственную изменчивость групповой или определенной. Вместе с тем изменчивость признака под влиянием условий внешней среды не беспредельна. Степень варьирования признака (или пределы модификационной изменчивости) называется нормой реакции. Широта нормы реакции обусловлена генотипом и зависит от важности признака в жизни организма (в конечном счете, от естественного отбора). Узкая норма реакции свойственна таким признакам, как размеры сердца или головного мозга. В то же время количество жира в организме изменяется в широких пределах. Мало изменчиво строение цветка у растений, опыляемых насекомыми, но очень изменчивы размеры их листьев.

Таким образом, модификационная изменчивость характеризуется следующими основными свойствами:

1 ненаследуемостью

2. групповым характером изменений

3 соответствием изменений действию определенного фактора среды

4. обусловленность пределов изменчивости генотипом (это означает, что хотя

направленность изменений одинакова, степень изменения у разных

организмов различна).

Практична робота №3

Тема: Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву. Деградація природних компонентів.

Мета: провести аналіз впливу інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву, зміни ландшафтів України

Обладнання й матеріали: картки для практичної роботи з алгоритмом обчислення інтенсивності ерозії, робочий зошит.

Картка для практичної роботи

Інтенсивність водної ерозії (Q) вимірюють за втратою ґрунтом його маси (t) з одиниці площі (S) за одиницю часу (і) і виражають у тоннах на гектар (т/га) за формулою: Q=m/(S.t)

Хід роботи

1. Обчисліть інтенсивність ерозії ґрунтів для трьох ділянок (кожна площею 1 га), якщо ерозія тривала протягом одного місяця, а втрати маси ґрунту становили 1, 5 і 10 тонн для першої, другої та третьої ділянки відповідно. Вкажіть, на якій з ділянок ґрунт постраждав найсильніше.

2. Обчисліть місячну інтенсивність ерозії ґрунтів для двох ділянок (кожна площею 1 га), якщо ерозія тривала протягом двох місяців для першої (втрата маси ґрунту становила 8 тонн) і трьох місяців — для другої (втрата маси ґрунту становила 9 тонн). Вкажіть, на якій з ділянок ґрунт постраждав найсильніше.

3. Використовуючи картосхему «Антропогенні перетворення ландшафтів» (мал.25, ст.46 підручника) та карту атласу «Ландшафти» проаналізуйте ступінь антропогенної перетвореності ландшафтів. Назвіть найбільш змінені ландшафти, вкажіть причину. Зробіть висновки.

Практична робота №4

Тема: Аналіз схем кругообігу основних речовин у природі на предмет зміненості їх ланок антропогенною діяльністю.

Мета: провести аналіз схем кругообігу основних речовин у природі на предмет зміненості їх ланок антропогенною діяльністю.

Обладнання й матеріали: картки зі схемами кругообігу елементів.

Хід роботи

1. Використовуючи малюнок, розглянути схему кругообігу Карбону й визначити, на які етапи кругообігу найбільше впливає антропогенна діяльність.

___________________________________________________________________________________

2. Використовуючи малюнок, розглянути схему кругообігу Оксигену й визначити, на які етапи кругообігу найбільше впливає антропогенна діяльність.

3. Використовуючи картку для практичної роботи, розглянути схему кругообігу Нітрогену й визначити, на які етапи кругообігу найбільше впливає антропогенна діяльність.

4. Зробіть малюнок однієї із схем.

5. Зробіть висновки, в яких укажіть, до чого призвели зміни в кругообігу хімічних елементів, що відбулися під впливом антропогенних факторів.

Практична робота №5

Тема: Існуюча й оптимальна структура природокористування в Україні

Мета роботи: провести аналіз існуючої структури природокористування в України та можливості її оптимізації.

Обладнання й матеріали: карти України з указаним розміщенням природних ресурсів і виробництв, робочий зошит.

Хід роботи.

1. Визначте, які напрямки природокористування переважають у різних регіонах України.

Донбас________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Крим_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Карпати______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ЦентральнаУкраїна____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Вкажіть негативні наслідки для цих регіонов, які спричинені нераціональним природокористуванням у цих напрямках.

Донбас________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Крим_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Карпати_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ЦентральнаУкраїна____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Запропонуйте можливі рішення, які дозволять оптимізувати природокористування в регіонах України.

Донбас_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Крим__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Карпати_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ЦентральнаУкраїна____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №6

Тема: Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України.

Мета роботи: провести аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України.

Обладнання й матеріали: картки для практичної роботи з даними по заповідній мережі України, робочий зошит.

Текст картки для практичної роботи

Станом на 01.01.2009 р. природно-заповідний фонд складається із 7 424 територій та об'єктів 11 категорій, загальна площа його становить 3,04 млн га, або 5,04% від площі України.

Частка площ територій та об'єктів окремих категорій у природно-заповідному фонді становить: природних заповідників — 5,3 %, біосферних заповідників — 7,3 %, національних природних парків — 24,6 %, заказників — 38,2 %, пам'яток природи — 0,8 %, регіональних ландшафтних парків — 20,1 %, заповідних урочищ — 3,1 %, ботанічних садів — 0,1 %, зоологічних парків — 0,01 %, дендрологічних парків — 0,05 %, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва — 0,44 %.

Хід роботи

1. Використовуючи картку для практичної роботи, розглянути співвідношення різних типів об'єктів природно-заповідного фонду й розташувати їх у порядку зменшення загальної площі.

2. Зробити висновок, у якому пояснити, чому певні типи природоохоронних територій переважають у екомережі України.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №7

Тема: Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області, адміністративного району й порівняння їх з оптимальними показниками.

Мета роботи: провести аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області, адміністративного району й порівняти їх з оптимальними показниками.

Обладнання й матеріали: картки для практичної роботи з даними щодо співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області й адміністративного району, таблиця або слайд презентації з указаними оптимальними співвідношеннями природних і антропогенних угідь для певного регіону, робочий зошит.

Хід роботи

1. Використовуючи картку для практичної роботи, розглянути співвідношення природних і антропогенних угідь своєї області й визначити ступінь його відмінності від оптимальних показників для певного регіону.

2. Використовуючи картку для практичної роботи, розглянути співвідношення природних і антропогенних угідь свого адміністративного району й визначити ступінь його відмінності від оптимальних показників для певного регіону.

3. Зробити висновки, в яких запропонувати можливі шляхи оптимізації співвідношення природних і антропогенних угідь для певного регіону.

Построить третий вид

Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 76 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 2 3 4 56

lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.02 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав