Читайте также:
|
Екскурсійна справа суттєво впливає на розвиток туризму в цілому. Попит на переважну більшість турів багато в чому залежить від якості екскурсійного обслуговування. І тут виходить на перший план рівень професіоналізму екскурсовода. Нині екскурсоводу вже недостатньо володіти інформацією або користуватися типовою, сталою методикою її надання. В епоху новітніх інформаційних технологій екскурсовод повинен бути не лише інформатором, а й якоюсь мірою аніматором. Його завдання за допомогою анімаційних способів і прийомів зацікавити екскурсанта туристичним об’єктом чи предметом розповіді, викликати в його душі відповідні емоції. Тому людина, обираючи публічну, контактну професію, якою без сумніву є професія екскурсовода, повинна адекватно оцінювати свої природні дані (комунікабельність, артистичність, дикцію, силу і тембр голосу, здатність до логічного мислення тощо). Навички й уміння, що приходять з досвідом, лише накладаються на природні дані, створюючи таким чином цілісний портрет екскурсовода.
Але далеко не завжди успіх екскурсії залежить лише від професійних якостей екскурсовода. Досить часто атрактивність туристичних об’єктів настільки низька, що навіть найвправніший екскурсовод не зможе зацікавити туристів цими об’єктами. Це стосується місць військових баталій, що тепер являють собою чисте поле; залишків фортець у вигляді однієї давньої стіни, непрофесійно розроблених і представлених експозицій музеїв.
Звичайно, такі об’єкти краще не включати до програм екскурсій. Але є регіони і цілі держави, де атрактивних об’єктів мало, а туризм розвивати необхідно.
У цій ситуації доцільним вбачається використання прийомів туристичної анімації. До них належать:
- театралізація;
- історична реконструкція;
- етношоу;
- пізнавально-розважальна гра.
Коли на полі, де в роки Великої Вітчизняної війни розташовувався Лютізький плацдарм, організувати реконструкцію одного з боїв між радянськими і німецькими військами, це видовище вкупі з розповіддю екскурсовода буде значно привабливішим, ніж суто вербальний варіант подачі інформації. А якщо туристи стають ще й безпосередніми учасниками дійства як солдати чи санітарки, можна не сумніватись, що в їх пам’яті ця історична подія залишиться назавжди.
Ефективність такої екскурсії з сильним анімаційним впливом на свідомість і підсвідомість туриста доводить досвід київських клубів історичної реконструкції “Райберт” і “Красная звезда”, члени яких організовують подібні театралізації.
Інший приклад. Празька Галерея історичних ремесел зустрічає туристів анімаційним шоу, в якому представлено побут середньовічної Праги, розваги її тодішніх мешканців і навіть поєдинки рицарів і мушкетерів. Після такого прологу експозиція музею сприймається в площині реальних асоціацій, ніби речі середньовічного вжитку щойно використовувались за призначенням.
Відвідувачі європейських замків і фортець можуть відчути атмосферу Середньовіччя, опинившись серед глядачів і учасників рицарських турнірів. Вони беруть участь у конкурсах і змаганнях арбалетників і лучників, кидальників бойових сокир і ножів, танцюють з аніматорами – хореографами і виконавцями середньовічних танців тощо.
Подібні заходи відбуваються і в Україні. Відома своїми рицарськими турнірами Судацька фортеця, що в Криму, і Кам’янець-Подільська фортеця, що на Хмельниччині. Як рицарі на цих заходах виступають члени історичних клубів, театрів історичних реконструкцій, а також професіонали-кіннотники. В Україні існує декілька професійних колективів, які можуть забезпечити проведення рицарського турніру, щоправда, в козацькому стилі. Найвідомішим з них є київський театр “Каскадер” – постійний учасник міжнародних турнірів. Наші лицарі навіть за кордоном виступають в образах запорозьких козаків, що вигідно виокремлює їх серед закутих у залізо західних колег.
Замкова анімація не обмежується рицарськими турнірами. На галявинах замку влаштовуються середньовічні ігри, змагання з подолання перешкод, різного роду театралізації, виступи музикантів, співаків, танцюристів з відповідним репертуаром. У залах замків влаштовуються бали, маскаради, бенкети для туристів.
Багато європейських аніматорів працюють привидами або духами в замках, палацах або печерах. Проходячи певний відрізок маршруту, екскурсовод розповідає легенду про привидів, що живуть у цьому коридорі чи в цьому гроті. У цей момент гасне світло, лунають якісь жахливі звуки і на групу туристів виходять одягнені в білі балахони, підсвічені синім або червоним світлом “представники потойбічного світу”. Трошки полякавши туристів, “привиди” починають спілкуватись з гостями, жартувати і навіть грати з найсміливішими з них. Врешті усі стають друзями і прощання відбувається на мажорних тонах.
Подібні анімаційні вкраплення пожвавлюють екскурсію, тимчасово вимикають інформаційний канал туриста і вмикають емоційний, що дає змогу перепочинку і екскурсантам, і екскурсоводу. Відомо, що міні-стрес з позитивним фіналом знімає великий стрес або психологічну втому. Виходячи з цього факту, можна стверджувати, що подібні активізації, крім іншого, мають ще й рекреаційну цінність.
Анімація має велике значення для організації етнічних та етнографічних екскурсій.
Якщо в програмі туру є відвідування етнографічних музеїв типу “скансен”, це означає, що туристи матимуть можливість поринути у світ культури і побуту народу чи етносу за допомогою групи або груп етноаніматорів.
Розповідь екскурсовода про побут того чи іншого народу може бути цікавою, але лише побачивши життя людей у “живих картинках”, взявши участь у їх святі, скуштувавши їх страв, можна по-справжньому відчути, чим живе народ.
Одним з найпривабливіших етнічних свят в Україні є весілля. Велика удача туриста – потрапити на традиційне гуцульське весілля в Карпатах чи гагаузьке – на Одещині. Але вірогідність цього вкрай низька. Тому доцільним є створення анімаційних програм як в етнографічних музеях, так і в реальних культурних осередках того чи іншого етносу.
Так, студентське культурологічне об’єднання “Студейське братство”, що функціонує при Києво-Могилянській академії, на базі Державного музею народної архітектури та побуту України відтворило традиційне подніпровське весілля. З усіма його обрядами, ритуалами, веселощами. Туристи, що випадково стали свідками цієї реконструкції, були у захваті від побаченого і почутого.
Туристична Одещина з 2005 р. пропонує етнічні тури по Золотому ланцюгу Придунав’я, програми яких передбачають знайомство з культурою болгарських етносів, у тому числі з їх духовною, музичною, пісенною, танцювальною культурою.
Тури Полтавщиною передбачають крім інших об’єктів відвідати одне з найяскравіших народних свят, яким, без сумніву, є Сорочинський ярмарок. Його програма складається з двох основних складових: торговельної й анімаційної. Головним засобом виразності ярмаркової анімації в Сорочинцях є театралізація творів М. В. Гоголя. Костюмовані герої гоголівських творів розігрують сцени, пародії, спілкуються з людьми, влаштовують конкурси. За всім цим дійством спостерігає “сам М. В. Гоголь” – як правило, актор Полтавського драматичного театру.
Туристи, що приїздять до Криму, обов’язково відвідують давньогрецькі міста півострова, де є підґрунтя для створення видовищних анімаційних програм: агонів, сімпосіумів, свят, театралізацій. Наприклад, компактний херсонеський амфітеатр міг би стати ареною діонісійських свят з їх традиційними театральними агонами.
У Криму є й інші об’єкти матеріальної і духовної культури греків. Туристи, що знайомляться з традиційною культурою кримських етносів, можуть завітати у грецьке село Чернопілля Білгородського району, де біля джерела Святого Костянтина “Свята криниця” місцевими фольклорними колективами влаштовуються автентичні святковості, найбільшим з яких є свято Панаір (Ярмарок).
Останнім часом у практику екскурсійної діяльності входять планування екскурсії зі спеціально підготовленим анімаційним блоком. У цьому зв’язку цікавим видається досвід Анімаційного театру “Круїз” Інституту туризму ФПУ (м. Київ). Шеф-аніматор театру розробив оригінальні сценарії для двох зовсім різних екскурсій, кінцевим пунктом яких стало ранчо “Золота підкова”, що біля підніжжя гори Демерджі у Криму. Ця гора відома крім іншого ще й тим, що тут знімалося багато сцен з фільму “Кавказька полонянка”. Цей факт використали розробники екскурсій: автобусної – “Як у справжньому кіно” і кінної – “Золота підкова” – фортеця “Фуна”.
Маршрут автобусної екскурсії розпочинався в Севастополі і передбачав розповідь екскурсовода про кіноіндустрію Криму, про найцікавіші фільми, що знімалися на кримській землі. Кульмінаційною точкою екскурсії стала саме гора Демерджі, де туристи мали змогу не лише побачити камінь, на якому танцювала Ніна, чи так званий “Нікулінський горіх”, а й познайомитись з головними героями фільму (Бувалим, Балбесом, Трусом, Ніною), що розігрували сценки з фільму, грали, співали й танцювали в межах програми “По слідах кавказької полонянки”. Аніматорами працювали не професійні актори, а студенти Інституту туризму. Програма була спланована таким чином, щоб:
- у свідомості туриста створити асоціативний місток між об’єктами показу і атмосферою фільму;
- за допомогою театралізації і конкурсів згадати ключові моменти фільму;
- дати можливість туристам реалізувати свої творчі здібності;
- підняти їх емоційний тонус.
Іншими словами, анімаційна програма поєднала в собі пізнавальний і розважальний аспекти такого блоку екскурсії.
Введення анімаційної складової до програми екскурсії дозволило різко підвищити атрактивність самих екскурсій і, як результат, збільшити кількість екскурсантів на цих маршрутах. Відчувши економічний ефект від роботи аніматорів, замовники вирішили подовжити співпрацю з театром “Круїз” і надалі.
Туристична анімація стала невід’ємною складовою індустрії гостинності. Україна поки що не має чіткої структури, методичної і матеріальної бази анімаційного обслуговування. Але за умови вдумливого, творчого підходу до розробки концепції анімаційного обслуговування туристів, виділення відповідних коштів для реалізації цієї концепції як державними, профспілковими організаціями, так і приватними особами цілком реально в короткі строки досягти рівня розвитку туристичної анімації передових туристичних країн.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 278 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |