Читайте также:
|
Перший тематичний парк розваг “Діснейленд” (Каліфорнія, США) залучає більше туристів, ніж Єгипет, Марокко, Туніс, Ізраїль разом узяті. Скандинавські країни разом приймають менше відвідувачів, ніж два найбільші в Європі парки розваг: “Євродіснейленд” (Франція) та “Порт-Авентура” (Іспанія). Діснеєвський парк у Флориді (США) щорічно відвідують понад 30 млн. туристів. Це удвоє більше, ніж збирають курорти Коста Брави і всього Адріатичного узбережжя Іспанії разом.
Спочатку сади, а потім парки, завжди були місцями для відпочинку, релаксації, милування ландшафтами, насолодження ароматами рослин.
У процесі довготривалого історичного розвитку з’явились різноманітні способи композиції садів і парків, що віддзеркалювали зміну естетичних поглядів, відмінності у природних, кліматичних умовах, самобутність побутових та культурних традицій різних народів.
Європейські середньовічні сади мали, головним чином, утилітарний характер. Нове піднесення садово-парковою мистецтва в європейських країнах починається в епоху Відродження. Італійські архітектори ХVІ ст. Віньола, Лігріо розробили прийоми композиції архітектурно облаштованого регулярного парку з використанням крутого рельєфу місцевості (парки вілл Боболі, Капрарола, Ландте, д’Есте в Італії). Ці парки розташовувались на системі терас з підпірними стінами, монументальними сходами, каскадами, великою кількістю скульптур. Подібне планування парків отримало подальший розвиток у такій садово-парковій архітектурі Європи як італійське барокко.
З цього часу садово-паркове мистецтво чутливо реагує на всі зміни естетичних настроїв суспільства, що проявлялись у пануванні певних архітектурних стилів: ренесансу, барокко, рококо, романтизму, класицизму тощо.
Раціоналістичні принципи класицизму, що переважали в мистецтві абсолютистської Франції у ХVІІ ст., втілились у суто геометричному плануванні регулярних “французьких” парків, створених видатним садовим архітектором Ленотром (Во-ле-Віконт, Версаль, Шантейї, Сен-Клу). Такі парки створювались переважно на рівнинній місцевості або на пологому схилі. Головне місце в ансамблі займав палац, перед ним розміщувались грандіозні партери з підстриженими боскетами з країв, водойми та канали (водяні дзеркала).
Чудові регулярні парки створюються у ХVІІ-ХVІІІ ст. в Італії (Казерта), Іспанії (Ла-Гранха), Німеччині (Сан-Сусі, Німфенбург), Австрії (Шонбрунн, Бельведер), Польщі.
У середині ХVІІІ ст. у Європі виникають пейзажні, або англійські парки, в розвитку яких головну роль відіграло вивчення садово-паркового мистецтва Китаю. Спочатку вони з’явились в Англії (Стоу), потім у Франції (Ерменонвіль). В основі композиції цих парків лежав принцип творчої переробки мотивів природи. Багато місця приділялось лукам, що оточувались мальовничими групами кущів та дерев. Центром композиції часто слугували озера та річки зі своїми природними берегами. У парках було багато романтичних мавзолеїв, руїн, сільських хижок.
Перші сади Київської Русі з’явилися в ХІ ст. (князівські маєтки в Києві та Володимирі). У ХVІІ ст. у Москві існували верхові (або “красні”) сади, які розміщувались на верхніх поверхах будівель і вирізнялись багатим декоративним убранством (сади Кремлівського палацу), та регулярні парки в заміських маєтках. На початку ХVІІІ ст. в Петербурзі та навколо нього будуються чудові палацові ансамблі з регулярними парками, створені архітекторами Ж. Леблюном, Н. Микетті, М. Земцовим (Петергоф, Стрельня, Літній сад).
У цей час виникають чудові парки і в Україні (у кінці ХVІІІ ст. – на початку ХІХ ст. – Софіївка в Умані, у ХІХ ст. – Тростянець, що на Чернігівщині).
У ХІХ-ХХ ст. створюється багато міських громадських парків. У цей час з’являються нові види парків: парки культури та відпочинку, тематичні парки, парки розваг.
Незалежно від архітектури парку його основною функцією завжди була рекреація. Люди створювали такі осередки існування, в яких уособлювались мрії про прекрасне, про затишок, про внутрішній і зовнішній комфорт.
Перебуваючи у парку, людина задовольняла багато своїх потреб як духовних, так і фізіологічних. Починаючи з пори пізнього Середньовіччя у парках з’являються місця для анімації дозвілля.
Будуються спеціальні фонтани, в яких можна купатися. У бібліотеці Екстена в Модені є малюнок, на якому зображенні молоді люди, що купаються у “Фонтані юності”, п’ють вино і насолоджуються музикою. Подібні куточки в замках називалися “Садами кохання”. Тут влаштовувались бесіди, танці, ігри, постійно грали музиканти. Для рухливих ігор і танців відводилися спеціальні трав’яні галявини.
Великими поціновувачами садово-паркових розваг були французькі королі Людовик ХІV, Людовик ХV, Людовик ХVІ. Сади у стилі класицизму будувалися таким чином, щоб в них були певні розважальні зони, як правило, прямокутної форми. На цих галявинах влаштовувались ігри, забавки, розіграші, маскарадні дійства, святкові, садові балети, грала спеціально створена садова музика.
З часом тенденції та ідеї створення садів та парків змінюються та набувають нових форм. Усвідомивши себе в системі світових цінностей, людина створює найгуманістичніший тип парків, який перш за все покликаний захищати природу від негативного впливу людини. Таким стали національні парки, заповідники, ботанічні сади та зоопарки. Крім того, що ці парки виконують природоохоронні функції, вони є відкритими для відвідання туристами та рекреантами як з культурно-просвітницькою метою, так і з метою рекреації.
Першим у світі національним парком став Йеллоустонський парк (США). Його було засновано у 1872 р. в самому центрі Скелястих гір. Цей парк і досі залишається одним з найатрактивніших природних об’єктів світу. На його території є бурхлива ріка, мальовниче озеро, вулканічне плато, оточене хребтами гір, схили яких покриті хвойними лісами, а їх верхівки – вічними снігами. Парк дуже багатий флорою і фауною. Але найпривабливішими природними “атракціонами” стали гейзери, яких тут декілька сотень.
У парку організовано 7 заповідних зон, по яких можна подорожувати лише верхи або пішки. Біля всіх важливих пунктів парку створені готелі та кемпінги, станції обслуговування, кафе, ресторани, засоби зв’язку тощо. Стає зрозумілим, чому цей парк щорічно відвідує близько 3 млн. туристів.
Серед ботанічних садів світового значення визначне місце займає Нікітський ботанічний сад, який було засновано у 1812 р. на південному узбережжі Криму. Сад нараховує 28 тис. видів, сортів та гібридів рослин, більшість з яких завезено з інших країн і континентів. Найбільше туристів приваблюють екзотичні рослини (пальми, бамбук, секвойї), а також близько двох тисяч сортів садових квітів.
Найпершим зоопарком світу став зоологічний парк Карла Гагенбека неподалік Гамбургу (Німеччина). Його створено у 1907 р. і вже тоді була застосована система утримання звірів у великих просторих вольєрах, ландшафт яких нагадував той, до якого звикли тварини. У парку також розташувалась постійно діюча виставка муляжів динозаврів натуральних розмірів. Одним з найдавніших зоологічних парків був Київський зоопарк. Він прийняв перших відвідувачів у 1908 р.
На межі ХІХ-ХХ ст., коли почали активно розвиватись ринкові відносини, деякі підприємці стали використовувати вічний потяг людей до паркових розваг з комерційною метою. Цьому сприяв розвиток науково-технічного прогресу, поява електрики і нових технологій створення металевих конструкцій.
Перші тридцять років ХХ ст. стали часом розквіту парків розваг. У цей час з’являється багато нових парків атракціонів. Деякі з них були представлені публіці ще в кінці ХІХ ст. “Водяні кручі” у Чикаго і парк атракціонів Коні Айленд у Нью-Йорку, які відкрилися наприкінці ХІХ ст., стали першими парками розваг у світі.
На Чиказькій виставці 1893 року Джордж Феріс представив своє велетенське “чортове колесо”.
Після появи цієї ідеї у різних країнах світу відкрилося сотні парків розваг. Нові технологічні розробки давали можливість створювати неперевершені атракціони. У 1920-х рр. з’являються “американські гірки”, центрифуги, електро-каруселі, штучні доріжки і багато інших атракціонів.
У колишньому СРСР та інших соціалістичних країнах головною лінією садово-паркового мистецтв ХХ ст. стає громадське паркове будівництво, що проявляється у виникненні парків культури і відпочинку. Такого роду парки були розраховані на різноманітні види активного відпочинку. Багато парків у СРСР були схожими між собою, оскільки розроблялися за типовим проектом. Серед місць анімаційної діяльності розповсюдженими були зелені театри, спортивні і танцювальні майданчики, естради, атракціонні містечка. Якщо парк мав водоймище (озеро, ставок, річку), то був організований прокат човнів та катамаранів. Тут же міг бути впорядкований пляж.
З появою парків розваг, а з середини ХХ ст. – тематичних парків – починається епоха садово-паркової анімації відпочинку. Яскравим прикладом нових впливів є тематичний парк “Діснейленд” як “найстаріший” представник чистого виду тематичного паркового мистецтва. Створив його видатний американський мультиплікатор Уолт Дісней у 1955 р. Цей парк було побудовано у вигляді міста, що має анімаційну тематику та символізує світ дитинства. Головними анімаційними персонажами парку стали герої діснеєвських мультфільмів, у першу чергу Міккі Маус. Складається Діснейленд з двох частин: перша – Фестиваль- Дісней з критими і відкритими басейнами, готелями, ресторанами і кафе; друга – тематична зона розваг, що в свою чергу складається з чотирьох земель: Дикий Захід, Країна пригод, Країна майбутнього, Країна фантазій.
У парку практикуються різноманітні засоби розваг, що базуються на використанні найсучасніших зразків атракціонної техніки: “адреналінових” печер, тунелів, гір, водоспадів, фантастичних атракціонів, спеціальних механізмів, що змушують рухатись весь цей анімаційний світ.
Крім того парк має свою транспортну мережу, свою систему харчування.
У штаті Діснейленда працює багато аніматорів, які у вигляді “справжніх” діснеєвських героїв спілкуються з відвідувачами парку, грають з дітьми, підбадьорюють дорослих. Таким чином анімаційна група створює ілюзію живого організму, що живе своїм казковим життям. Крім того аніматори стають головними дійовими особами під час традиційної вечірньої святкової процесії, що проходить вулицями парку.
Ще один вид тематичних парків має пізнавально-розважальний характер. Одним з перших таких закладів став парк, відкритий у 1961 р. корпорацією “Six Flags” у штаті Техас (США). Цей парк складався з шести секцій-країн, з якими була пов’язана історія Техасу. Анімаційна програма парку передбачала своєрідне “занурення” в історію за допомогою історичних реконструкцій, нових атракціонів, всебічного дотримання тематики секцій.
Маючи такі парки, американці вважають себе їх винахідниками. Але корені тематичних парків йдуть з Європи. Ще й донині на півночі від Копенгагену функціонує найстаріший парк розваг світу “Баккен”. Він був відкритий у 1580 р.
А за три роки до відкриття Діснейленду, у 1952 р., корпорація “Де Ефтелінг” побудувала парк за мотивами європейських казок на південному заході Нідерландів. Однак динаміка розвитку тематичних парків в Європі була слабкою, ініціативу перехопили США і, як результат, тематичні парки спочатку розповсюдились на північноамериканському континенті, а потім, вже як заокеанський продукт, повернулися в Європу.
Тематичне розмаїття сучасних парків велике. У світі існують історичні, архітектурні, мистецькі, етнографічні, географічні, екологічні, природні, фантастичні, казкові та багато інших тематичних парків.
Останнім часом швидкими темпами розвиваються техно-парки. Ці електронно-тематичні центри розваг дозволяють за допомогою найсучаснішої електронної техніки зануритись у минуле чи майбутнє, у космос чи під землю, у найпотаємніші глибини світового океану чи в не менш привабливий світ внутрішніх органів людського організму. Враховуючи те, що техно-парки стали своєрідним полігоном для випробувань новітніх технологій найбільшими фірмами-виробниками електронної, комп’ютерної техніки, цей вид тематичних парків має чудові перспективи.
Один з перших великих техно-парків побудовано в Німеччині на балтійському курорті Сіксдорж. Він носить назву “Ганза-парк” і залучає велику кількість туристів не лише до парку, а й на курорт, що й було основною метою ініціаторів створення парку.
Ще один “ветеран” віртуальних розваг – парк “Футуроскоп”, що біля французького міста Пуатьє. Парк став справжньою “меккою” для шанувальників кіно найвищої якості і поціновувачів віртуальної реальності. Усі його атракціони побудовані на принципі візуального сприйняття і, завдячуючи новітнім мультимедійним технологіям, викликають такі сильні зорові враження, що для відвідувачів віртуальний світ вбачається реальним.
У парку працює більше двадцяти павільйонів:
- “Павільйон Вьєнни” (округ, де розташовано парк) – віртуальне зображення, створене за допомогою 850 екранів і ефекту руху (крісла рухаються в певному ритмі), знайомить туристів з історичними й архітектурними об’єктами Вьєнни в умовах майже реальної подорожі;
- “Магічний килим” – два екрани на 700 кв. м – один на стіні, інший під ногами – допомагають відвідувачам “мандрувати” як метеликам-монархам від Канади до Мексики;
- “Акваскоп” – інтерактивна гра на знання Світового океану;
- “Пейзажі Європи” – “прогулянка” на човні серед дзеркал, пейзажів, фонтанів, коловоротів і лабіринтів;
- “Астратур” – віртуальна мандрівка на штучний супутник Землі “Астра”;
- “Вулиця Кіберів” – більш ніж 100 постів для “кіберфанів”;
- “Театр на озері” – аквасвітлові вистави “Гра води” і “Нічні лазери”;
- “Кінемакс” – на екрані, заввишки з семиповерховий будинок, демонструються спец-ефекти;
- “360-градусне кіно” – морський круїз від Венеції до Лондону за допомогою екрану з оглядом у 360 градусів;
- “Світ дітей” – 2 га території, що належать найменшим відвідувачам парку.
Таке розмаїття віртуальних розваг захоплює. Діти і молодь – основні споживачі запропонованих розваг – з великим небажанням залишають парк. Цей вид тематичних парків має чудові перспективи на майбутнє.
Але є певна небезпека того, що в перегонах за лідерство технологій втратить своє значення екологічна складова парку. Уже зараз більшість місць для розваг у техно-парках розташовано у приміщеннях.
Ще один популярний вид тематичного парку – аквапарк. Це, як правило, центр сімейного відпочинку у спеціально організованій водній зоні розваг.
Якщо відвідувач аквапарку захоче отримати порцію яскравих вражень, він може спуститись зі швидкістю 50 км на годину з різної конфігурації “адреналінових” труб чи тунелів. Додають емоцій під час спуску звукові та світлові ефекти.
Якщо ж людина захоче розслабитись, зняти з себе напруження, до її послуг джакузі, басейни з хвилями, масажні водоспади і “гейзери”, басейни з рибками, в яких можна поплавати з аквалангом. У деяких аквапарках імітується ефект “Мертвого моря” (коли людина не тоне), штормовий океан, на хвилях якого можна займатися серфінгом, пляжі бразильської Капакабани чи джунглі Амазонки.
Аквапарки – це чи не єдиний вид тематичного парку, що отримав відносне розповсюдження в Україні, переважно на причорноморських курортах. Одним з найоригінальніших став аквапарк у Робочому куточку м. Алушти (Крим). Його оригінальність полягає, перш за все, в архітектурному вирішенні організації простору парку. З одного боку він розташувався на даху готельно-ресторанного комплексу, з іншого – гірки, труби і тунелі “сповзають” на цей дах з природніх пагорбів, що здіймаються над аквапарком.
Аквапарки існують в двох архітектурних видах: криті (або закриті) і парки просто неба. Приморські курорти будують, як правило, відкриті парки. Міста ж чи, наприклад, гірські курорти проектують переважно криті аквапарки.
Великий інтерес туристів викликають анімаційні за своєю сутністю шоу-парки, тематичною основою в яких можуть бути історичні події, культура і побут етносів, кінопригоди тощо.
“Ініціатором” створення таких парків був Голлівуд. Саме в надрах найвідомішої кінофабрики світу на студії “Universal Studios” був створений перший кінопарк. Тут відвідувачі можуть стати споглядальниками і учасниками різноманітних сцен з найвідоміших голлівудських фільмів: “Індіана Джонс”, “Щелепи”, “Термінатор”, “Парк юрського періоду”.
У ролі аніматорів, які відтворюють епізоди фільмів, виступають молоді актори, каскадери, спортсмени.
Другий подібний парк відкрився в м. Орландо (Флорида).
Коли стало зрозуміло, що кінопарки приносять їх власникам хороші прибутки, вони стали з’являтись і в інших країнах. Так, міська влада японського міста Осака виділили 54 га цінної землі в густо заселеному районі, де мешкає 35 млн. японців, під парк “Universal Studios Japan” (USJ), який став аналогом голлівудського парку. Парк розраховано на 22 тис. відвідувачів щоденно, або близько 8 млн. на рік.
До числа шоу-парків належать і парки, в яких емоційно-видовищним центром стають великі театри просто неба. Всі інші елементи паркової інфраструктури (атракціони, кафе, ресторани, ігрові майданчики тощо) виконують другорядну роль.
Прикладом такого парку може слугувати шоу-парк “Золоті ворота тисячоліть”, що функціонує у Києві на березі Дніпра. Його спроектовано і побудовано з метою ознайомлення в першу чергу туристів з основними віхами історії України.
Засоби, за допомогою яких досягається мета, передбачають залучення великої кількості акторів: музикантів, співаків, танцюристів, каскадерів, статистів. У художньо-видовищній формі з використанням складного реквізиту, коней, механізмів, піротехніки відтворюється ретроспектива історичних подій, що суттєво вплинули на формування української нації, її самосвідомості і культури.
Ще одним видом шоу-парків поступово стають етнографічні музеї просто неба. У світі функціонує багато подібних парків-музеїв. Найпопулярніші з них типу скансен виникли і успішно функціонують у скандинавських країнах. У цих парках суттєва роль у відображенні культури народу, етносу належить аніматорам. В умовах реальних декорацій минулих віків аніматори відтворюють картинки побуту, обряди, ритуали, реконструюють історичні події. Всі вони протягом дня одягнені у національні костюми, користуються раритетними предметами побуту, повторюють стиль поведінки своїх пращурів.
Турист, що вирішив відвідати цей парк, ніби потрапляє в минуле цієї країни, її народу. Реальності подібних відчуттів додає можливість самому відвідувачу взяти участь у певних дійствах – приготуванні їжі, трапезі, святковостях тощо.
Україна теж має подібні вакаційно-етнографічні зони. Однією з найбільших є Державний музей народної архітектури та побуту України, що під Києвом. І за організацією простору і за деякими формами роботи музей можна розглядати і як етно-шоу-парк. Протягом року на його території відбуваються десятки свят, ярмарків, ушанувань, історичних та побутових реконструкцій. Тут і християнські свята: Різдво, Водохреща, Трійця, Покрова Пресвятої Богородиці, День Святого Миколая; і дохристиянські святковості просто неба: Великий день (Веснянки-гаївки), Вербна неділя, Масниця, Івана Купала.
Популярними в музеї стали свята давніх професій: День різьбяра та Майстра плетіння, День гончара, День зільника. Свої акції влаштовують культурологічні, історичні і професійні об’єднання. Так, щороку 10 березня влаштовується День ушанування пам’яті Т. Г. Шевченка. Спілка сприяння сільському зеленому туризму влаштовує свій ярмарок напередодні літнього туристичного сезону. Дитячі організації влаштовують дитячі ярмарки і свята, наприклад, День дитячої творчості (1-2 травня).
Серед інших різновидів тематичних парків слід виділити історичні парки.
В іспанській Валенсії, на престижному курорті Бенідорм функціонує тематичний парк розваг “Терра Мітіка” (Тerra Mitica). Він займає площу понад 1 млн. кв. м. На цій території розмістились п’ять тематичних зон, розрахованих на людей усіх вікових категорій з найрізноманітнішими уподобаннями.
Поціновувачі гострих відчуттів можуть отримати їх на одному з атракціонів, а тих, хто віддає перевагу більш пасивним формам розваг, запрошують яскраві театралізовані вистави.
Простір парку організовано таким чином, що відвідувачу здається, ніби на обмеженій території парку оживає сам хід всесвітньої історії. Атракціони, що відтворюють ритуали і легенди давніх культур, розташовані в порядку історичної ретроспективи.
У “Терра Мітіка” за допомогою анімаційних засобів активізації і театралізації кожен з відвідувачів може відчути себе давнім єгиптянином, греком, римлянином, бербером, хрестоносцем, бажаючі можуть взяти участь у подорожі Одіссея.
Посеред парку влаштовано велике озеро, що символізує Середземне море. Його можна перейти на шебеках берберів, пасажирських шхунах і торговельних судах. Ці кораблі, що символізують розвиток мореплавання на Середземномор’ї, одночасно доставляють відвідувачів у будь-яку з п’яти зон парку.
Однією з найпопулярніших у світі паркових мереж є “Леголенд”, ця мережа має свої парки в Данії, Британії, Німеччині, США. Усе в цих парках зроблено з деталей дитячого конструктора “Лего”. У датському парку є і вакаційна зона “Маленький Копенгаген”, і таємнича країна індіанців з печерами, чудовиськами і сучасними атракціонами.
Велику кількість туристів приваблюють вакаційні зони, де імітується клімат, особливості природного середовища, пляжі, хвилі і навіть співи екзотичних птахів. Особливо розповсюджені подібні парки в Японії.
У парках моделюються не лише природні, а й архітектурні принади. Дуже зручно невибагливому туристу або людині, що не має достатніх коштів чи здоров’я на закордонні мандрівки, зайти в найближчий парк “Світ у мініатюрі” або, наприклад, “Італія в мініатюрі”, де зібрані визначні пам’ятки історії й архітектури у вигляді зменшених копій, і отримати всю необхідну, в тому числі візуальну інформацію. Але найбільшими і найпопулярнішими парками в світі залишаються парки Уолта Діснея: американські, азійські, європейські.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 200 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |