Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Поняття «соціально-педагогічне» дослідження.

ОБРАБОТКА ДАННЫХ:

1. Дайте оценку каждой выполненной вами работе, виду деятельности по следующим критериям:

А — Была ли работа необходимой?

— Да — Нет

Ответ «нет» занести также в графы «Б» и «В».

Б — Были ли оправданы затраты времени?

— Да — Нет

В — Было ли целесообразным выполнение работы?

— Да — Нет

Г — Был ли сознательно определен временной интервал для выполнения работы?

— Да — Нет

Занесите ответы, соответствующие каждому виду деятельности, в отдельную колонку.

2. Определите общую продолжительность работы соответствующего дня (ПД).

3. Сосчитайт е по каждой колонке продолжительность работ, по которым Вы дали ответ «нет»

4. Проверьте расчеты по следующим соотношениям (дайте описание):

А Если окажется, что более чем на 10 % Ваша деятельность была необязательной, то это значит, что у Вас имеются проблемы с установлением приоритетов;

Б Если в более чем 10 % случаев расход времени был слишком велик, то Вы должны заняться анализом причин (технические приемы в работе, концентрация, самодисциплина и т. п.);

В Если в более чем 10 % случаев исполнение было нецелесообразным, то Вам необходимо уделить внимание планированию, организации, саморационализации.

Г Если более чем в 10 % случаев момент исполнения работы был определен спонтанно, то у Вас есть проблемы с планированием рабочего времени (составление планов дня, подготовка к работе и т. п.).

Поняття «соціально-педагогічне» дослідження.

Наукові знання про людину можуть бути результатами як окремої науки, так і мати інтегративний характер (міжнауковий). Тому важливою проблемою залишається на сьогодні пошук методу одержання достовірних наукових знань про особистість, як конкретний прояв сутності людини, певним чином реалізовану інтеграцію в індивіді соціально значущих рис та соціальних відносин даного суспільства. Основним в особистості виступає її соціальна якість, як система певних елементів: соціально визначена мета діяльності особистості; соціальні ролі; норми і цінності; система знаків, що використовує людина для виконання ролей та орієнтації у довколишньому світі; рівень освіти та спеціальної підготовки; соціально-психологічні особливості: активність і самостійність у прийнятті рішень. Стійкий взаємозв'язок названих елементів утворює систему особистості.

О. Н. Леонтьєв писав: «Яке основне відношення, що характеризує життя людини? Я б виразився, користуючись словами Макаренка, дуже просто: основне відношення від чого залежить будь-яка справа, є відношення між особистістю і суспільством. Але в чому полягає конкретний прояв цього відношення в стані розвитку? Як воно характеризується? Очевидно, воно характеризується об'єктивним значенням життя людини в даних умовах суспільного існування людини, тобто в даних умовах зв'язку людини і суспільства. Тому провідними мотивами не можуть стати мотиви, що знаходяться на периферії даних відношень, і навпаки – завжди стають змістовними, значущими соціальні мотиви, які набувають, таким чином, і особистісного смислу, і значення для особистості, але разом з тим і такі мотиви, які визначають ставлення людини до суспільства, тобто, кажучи образно, становлять людину у суспільстві» [Леонтьев А. Н. Философия психологии. – МГУ, 1994, с. 244].

Формою пізнання соціальної і педагогічної дійсності, її ролі в житті особистості є соціально-педагогічне дослідження як система наукових методів та способів вивчення соціально-педагогічних процесів в цілому: впливу зовнішніх факторів та внутрішніх умов на розвиток і становлення особистості та колективу, а також вивчення детермінантів взаємодії між соціально-педагогічними явищами з метою отримати переконливо доведені і практично значущі знання (рішення, висновки) для теорії і практики виховання особистості.

Під науковим соціально-педагогічним дослідженням розуміють систему логічно-послідовних, методичних, методологічних і організаційно-технічних засобів, метою яких є одержання інформації про певне соціально-педагогічне явище чи процес.

Соціально-педагогічне дослідження є комплексним поєднанням соціологічного і педагогічного дослідження. Саме поняття "соціально-педагогічне" входить у сферу вивчення людини. Склярів О. П. (К., 2000) в роботі "Поняття соціально-педагогічного в категоріальному апараті соціального пізнання" обґрунтовує зазначену тенденцію. Чому поняття педагогічного і соціального об'єднуються можна визначити з того, що є об'єктом педагогічного і соціального пізнання.

Найважчим завданням соціально-педагогічного дослідження є пошук об'єктивної основи, що визначає суб'єктивні дії вчителя і дітей. (Чи справді педагогічна діяльність підпорядкована об'єктивним закономірностям, чи вчитель працює за своїм бажанням? Між якими групами явищ педагогічні дійсності мають існувати закономірні зв'язки? Або де ж шукати об'єктивні причинні зв'язки (закономірності) суб'єктивних дій учнів та вчителя?). Сфера соціально-педагогічної дійсності включає об'єктивні зв'язки:

1) між розвитком матеріального і духовного життя суспільства та завданнями і змістом навчання і виховання;

2) зв'язок між діяльністю педагогів, учнів та результатами цієї діяльності;

3) між спадковістю, впливом середовища і організованим впливом школи, тощо.