Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Відмінності між поняттями „виключення” і „ви­хід” учасника з ТзОВ

Чинне законодавство визначає певні підстави для виклю­чення учасника з ТзОВ, а саме:

- систематичне невиконання або виконання неналежним чином учасником своїх обов'язків;

- перешкоджання своїми діями досягненню мети ТзОВ;

- з інших причин, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 54 Закону виплата учаснику, який виходить з ТзОВ, вартості частини майна ТзОВ проводиться після затвердження звіту за рік, в якому вийшов учасник, але не пізніше 12 місяців з дня виходу. Виплата проводиться як в грошовій так і натуральній формі.

Вищим органом товариства є збори учасників. Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники яким належить 60 відсотків голосів. Виконавчим органом товариства є директор (дирекція). Контроль за діяльністю директора (дирекції) здійснює ревізійна комісія.

Товариство з додатковою відповідальністю (ТзДВ) подіб­не до товариства з обмеженою відповідальністю: за правовим положенням, структурою управління, формуванням установ­чих документів, формуванням статутного капіталу.

Однак для товариства з додатковою відповідальністю зако­нодавство встановлює підвищену відповідальність учасників, яка займає проміжне становище між повним товариством і то­вариством з обмеженою відповідальністю. Учасники товарис­тва у разі, коли майна товариства для покриття боргу не виста­чає, несуть додаткову відповідальність, яка перевищує величину їх вкладу у статутний капітал. Ця відповідальність встановлюється в однаковому для всіх учасників розмірі, кра­тному вкладу кожного учасника.

Таким чином, учасники крім свого вкладу, відповідають своїм майном. Характеристику ТзДВ подано на рис. 2.2.4.

Рис. 2.2.4. Характеристика ТзДВ

Товариство з повною відповідальністю (ТзПВ) створюєть­ся і діє на підставі засновницького договору, який підписуєть­ся всіма його учасниками. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства. Учасник товариства не має права без згоди інших учасників учиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб дії, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності товариства. Характеристика ТзПВ наводиться на рис. 2.2.5.

Рис. 2.2.5. Характеристика ТзПВ

У разі недостатності у повного товариства майна для задово­лення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного то­вариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення. За­уважимо, що учасник відповідає за боргами товариства не­залежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство.

Заснованим на договорі є також командитне товариство.

Особливістю командитного товариства є наявність у його складі засновників двох груп із різним правовим становищем: повні учасники — ті, що несуть необмежену відповідальність за зобов'язаннями товариства, та „командитисти”, які практично не беруть участі у керівництві товариством та відповідають за його борги тільки у межах внесених ними вкладів (рис. 2.2.6).

Рис. 2.2.6. Характеристика командитного товариства

Господарські товариства різноманітні за своєю організацій­ною структурою та іншими ознаками, однак мають багато спільного між собою. Спільні риси господарських товариств ві­дображено на рис. 2.2.7.

Рис. 2.2.7. Спільні риси господарських товариств

Усі вони є юридичними особами і внаслідок можуть набува­ти майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобо­в'язання, виступати в судових органах від свого імені.

Спільними для них є зміст і порядок державної реєстрації. Право власності ГТ також виникає з однакових джерел. Това­риство є власником майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті своєї діяльності; одержаних доходів, а також іншо­го майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Усі ГТ несуть ризик випадкової втрати або пошкодження майна, яке є їх власністю.

Прибуток ГТ утворюється з надходжень від підприємниць­кої діяльності після покриття всіх витрат на її здійснення. Усі ГТ сплачують передбачені законодавством податки та інші платежі до бюджету та позабюджетних фондів. Чистий прибу­ток залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. Спільним є також порядок припинення діяль­ності товариства.

Переваги та недоліки господарських товариств порівняно з ін­шими підприємницькими утвореннями представлено в табл. 2.2.4

Таблиця 2.2.4