|
Читайте также: |
протокол № від 2014 р.
ОДЕСА ОНАХТ 2014
Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання на тему «Патентно-ліцензійна діяльність інноваційної організації» з дисципліни «Інноваційний менеджмент» для спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» / Лазарєва Є.В. – ОНАХТ, Одеса: 2014 - 9 с.
ВСТУП
У сучасній знаннієво орієнтованій економіці однією з головних умов розвитку країни, видів економічної діяльності, окремих суб’єктів господарювання є належне використання інтелектуального потенціалу нації, виду економічної діяльності, підприємства (організації), основою якого є наукова та науково-технічна діяльність. Інтелект, знання і творчий потенціал людини стають визначальними чинниками розвитку українського суспільства. Інтелектуальна власність, яка охороняється у більшості країн світу, стає рушійною силою нової економіки, визначаючи конкурентоспроможність національних, регіональних, галузевих економічних систем.
Інтелектуальна власність - це умовне загальне поняття, яке використовують для позначення сукупності виняткових прав громадянина або юридичної особи на результати інтелектуальної творчої діяльності, а також прирівняних до них по правовому режиму засобів індивідуалізації юридичних осіб, продукції, робіт, послуг і т.д.
Матеріально-речовинну основу інтелектуальної власності складає інтелектуальний продукт як результат творчих зусиль його творця (окремої особи або наукового колективу), що виступає у різних формах: наукові відкриття, винаходи, результати науково-дослідних та дослідно-конструкторських і проектних робіт (НДДКПР); зразки нової продукції, нової техніки і матеріалів, отримані у процесі НДДКПР, оригінальні науково-виробничі послуги; консалтингові послуги наукового, технічного, економічного, управлінського характеру, включаючи сферу маркетингу, нові технології, патенти тощо.
Інтелектуальна власність охоплює дві сфери:
- промислова власність ( права, які торкаються результатів інтелектуальної діяльності в процесі науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт у сфері техніки і технологій);
- авторське право і спільні права (права відносно літературних, наукових і художніх творів, витворів мистецтва і т.д.).
Розмежування прав інтелектуальної власності на майнові і особисті немайнові робить можливим існування відповідних суб'єктів.
Суб'єктами права інтелектуальної власності є творець (творці) та інші особи, яким належать особисті не майнові і (чи) майнові права інтелектуальної власності відповідно Цивільного кодексу, іншого закону або договору.
При цьому, сучасні дослідники розділяють:
- економічних суб'єктів, які є авторами творів (винаходів);
- економічних суб'єктів, які володіють творами (патентами на винахід).
Об'єктами права інтелектуальної власності є твору науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходу, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-дослідних робіт та інші результати інтелектуальної праці.
Економічне значення інтелектуальної власності полягає в її здатності приносити дохід. Таким чином при використанні на підприємствах інтелектуальна власність створює додаткову вартість і стає накопиченою цінністю, тобто набуває властивість капіталу.
Розпорядження майновими правами щодо об'єктів інтелектуальної промислової власності здійснюють на підставі договорів: ліцензія на використання об'єктів інтелектуальної промислової власності; ліцензійний договір; договір про передавання виключних майнових прав на об'єктів інтелектуальної промислової власності, інші договори щодо розпорядження майновими правами на об'єкти інтелектуальної промислової власності.
Ліцензія на використання ОІПВ - письмове повноваження, яку надає особа, що має виключне право дозволяти використання таких об’єктів (ліцензіар) іншій особі (ліцензіату) у певній обмеженій сфері.
Ліцензія є дозволом окремим особам або організаціям використовувати винахід, захищений патентом, технічні знання, технологічні й конструкторські секрети виробництва, товарний знак і т.д. Надання ліцензії складає комерційну операцію і є об'єктом договору про продаж (купівлю), згідно з яким власник патенту (ліцензіар) видає своєму, контрагентові (ліцензіату) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти, ноу-хау, товарні знаки і т.д.
Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання на тему «Патентно-ліцензійна діяльність інноваційної організації» дозволяють визначити:
- вартість ліцензійної угоди щодо надання невиняткового права на використання запатентованої промислово освоєної технології виробництва нової продукції при заданій нормі рентабельності;
- - оцінити вартість ноу-хау при заданій ставці дисконту.
Мета розрахункового завдання – засвоєння і використання на практиці теоретичного матеріалу щодо оцінки вартості ліцензійної угоди на умовах періодичних платежів – роялті.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 85 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |