Читайте также:
|
1. Бандурка А. М., Давыденко Л. М. Преступность в Украине: причины и противодействие: Монография. – Харьков: Гос. спец. изд-во «Основа», 2003.
2. Бузало П. М., Денисов С. Ф., Кириченко О. В. Кримінологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007.
3. Глинский Я. И. Криминология. Теория, история, эмпирическая база, социальный контроль: Курс лекций. – СПб.: Петербург, 2002.
4. Даньшин І. М. Усталені форми злочинності (кримінологічний нарис). Х.: Акта, 2002.
5. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В Кримінологія / Київ, 2001.
6. Криминология: Учебник для вузов / Под общ. ред. д.ю.н. проф. А.И. Долговой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство НОРМА, 2003.
7. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007.
8. Иншаков С. Зарубежная криминология / М. – ИНФРА-НОРМА, 1997.
9. Литвак О. М. Державний вплив на злочинність: Кримінологічно-правове дослідження. – К.: Хрінком Інтер, 2000.
10. Криминология. Учебник / Под ред. Коробейникова Б. В., Кузнецовой Н. Ф., Миньковского Г. М., М.: Юрид. лит., 1988.
11. Криминология / Под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова, Москва: Юристь, 1997
12. Криминология / Под ред. Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского, М.: Изд-во Москов. ун-та, 1994.
13. Курило В. І., Михайлов О. Є., Яра О. С. Кримінологія: загальна частина. Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006.
14. Максимов С. В. Краткий криминологический словарь / М.: Юристъ, 1995.
15. Криминология. Общая часть. Учебник / Под ред. В. В. Орехова, Санкт Петербург: Изд-во С-Пб ун-та, 1992.
16. Криминология и профилактика преступлений / Под ред. Сальникова В.П. / С.-Пб., 2001.
17. Туляков В.А. Виктимология (социальные и криминологические проблемы). – Одесса: Юрид. літ., 2000.
18. Шестаков Д. А. Криминология: Новые подходы к преступлению и преступности: Криминогенные законы и криминологическое законодательство. Противодействие преступности в изменяющемся мире: Учебник. 2—е изд., перераб. и доп. / Предисл. В.П. Сальникова. — СПб, 2006.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НИХ
Тема 3. Детермінація злочинності та злочину. Кримінологічне прогнозування (2 години)
Під час підготовки до практичного заняття з вказаної теми перш за все слід звернути увагу на поняття злочинності та злочину. Необхідно скласти уяву про кількісні, якісні показники злочинності, її динаміку, з’ясувати роль фонових явищ у кримінальній поведінці особистості.
Дослідження проблеми детермінації потребує розкриття цього поняття. Детермінацією в науковій літературі називають залежність між різноманітними явищами і процесами, які відбуваються у суспільстві. Слід також розкрити поняття кримінологічна детермінація.
Особливу увагу треба приділити розгляду причин та умов злочину. Не допустимо в якості причин злочинну називати соціальні умови (наприклад, нестабільна економічна ситуація), які є скоріш «католізаторами» цього явища. Під причиною злочину розуміють результат взаємодії зовнішніх обставин та внутрішніх властивостей особистості у свідомості особи, яка обрала кримінальний варіант поведінки.
Слід розібратись також в основних властивостях і ознаках особи злочинця (соціально-демографічних, кримінально-правових, соціально-рольових, соціально-психологічних ознаках), подумати над співвідношенням соціального і біологічного в особі злочинця, а потім підійти до розгляду вчення про жертву злочину.
Окремо з використанням статистичних даних, спеціалізованої літератури, даних, які публікуються в юридичних та соціологічних періодичних виданнях слід дослідити умови злочинності в Україні.
Вивчення окремих аспектів кримінологічного прогнозування та планування попереджувальної діяльності потребує звернення до нормативно-правового матеріалу, який викладений у розділі «Література».
Питання до теми:
1. Злочинність, її види та показники.
2. Латентна злочинність. Види латентності.
3. Теорія детермінації злочинності. Причина злочину.
4. Особистість злочинця. Індивідуальна злочинна поведінка та кримінальна мотивація.
5. Поняття віктимології, її основні категорії.
6. Причини та умови злочинності в Україні.
7. Кримінологічне прогнозування та планування попереджувальної діяльності.
Література:
1. Абельцев С. Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия. – М.: Закон и право, 2000.
2. Бузало П. М., Денисов С. Ф., Кириченко О. В. Кримінологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007.
3. Громов В. Г., Маркеева Н. К. Причины преступности и причины преступления http://sartraccc.sgap.ru/Pub/gromov(4-03-06).htm.
4. Джужа О. Віктимологія на захист прав і законних інтересів жертви злочину // Право України. – 2002. – № 2.
5. Криминология: Учебник для вузов / Под общ. ред. д.ю.н. проф. А.И. Долговой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство НОРМА, 2003.
6. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007.
7. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации. Под ред. Кудрявцева В. Н. М.: Издательство Московского университета, 1984.
8. Курило В. І., Михайлов О. Є., Яра О. С. Кримінологія: загальна частина. Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006.
9. Туляков В.А. Виктимология (социальные и криминологические проблемы). – Одесса: Юрид. літ., 2000.
10. Мертон Р. Социальная структура и аномия. Социология преступности. М., 1996. С. 299.
11. Піщенко Г. Віктимологічні аспекти негативних соціальних явищ, пов'язаних зі злочинністю // Право України. – 2006. – № 5.
Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 101 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |