Читайте также:
|
Міжнародна правова основа для захисту прав інтелектуальної власності;
Діяльність недержавних міжнародних організацій у сфері захисту прав інтелектуальної власності;
Угода Тріпс про особливі вимоги до переміщення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності на кордоні;
Роль Всесвітньої митної організації у захисті прав інтелектуальної власності;
Діяльність щодо організації захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні у рамках СНД.
У цій темі ми спробуємо з’ясувати для чого необхідне співробітництво держав у сфері захисту прав інтелектуальної власності і як воно здійснюється.
Правовласники в усьому світі не завжди можуть самостійно захистити свої права інтелектуальної власності, особливо за межами своєї держави. Їм дуже важко та дорого виявити правопорушення, зібрати докази та розглянути справу у суді. Дуже часто судова тяганина затягується на роки, погашення збитків не відповідає реальним втратам, накладені санкції недостатні, а митні процедури не ефективні.
Водночас, тільки найширше використання міжнародної торгівлі надає змоги отримати достойний результат від використання об’єктів права інтелектуальної власності. Але, разом з цим, загострюється потреба захисту прав на міжнародному рівні.
Усе це змушує шукати шляхів міжнародного співробітництва у сфері захисту прав інтелектуальної власності.
На сьогодні вже склався такий підхід, що захист прав є складовою частиною економічного функціонування інтелектуальної власності.
Поряд з цим, треба відмітити, що у традиційному міжнародному праві у сфері інтелектуальної власності практично відсутні положення щодо захисту прав інтелектуальної власності. Це стосується і Паризької конвенції і Бернської конвенції. Ні в одній з них не фігурує поняття захисту прав, чи будь-якої аналогічної спільної концепції. У кожній є по одній спільній статті (ст..25 в Празькій і ст..36 у Бернській конвенції) що розуміється так – держави учасники зобов’язуються приймати заходи, необхідні для застосування відповідних конвенцій. Усі міждержавні договори, що адмініструються Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) залишають питання регулювання захисту прав інтелектуальної власності національному законодавству держав-учасниць угод.
Одночасно, роками створювалось законодавство щодо регулювання міжнародної торгівлі. Воно складається з 28 Угод ГАТТ (Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі) і однією з цих Угод є Угода з торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності (Тріпс). Виконання цих 28 Угод є обов’язковим для вступу держави до СОТ. Угода Тріпс не тільки містить вичерпні положення, направлені на забезпечення на національному рівні ефективних заходів захисту прав інтелектуальної власності, але й уперше включає інтелектуальну власність у контекст світової торгівлі та пов’язаних з нею проблем.
Крім цього з 1998 року за ініціативою членів ВОІВ ця шанована організація стала розглядати питання захисту прав інтелектуальної власності і створила Консультативний комітет по захисту прав. Цей Комітет не створює нормативних положень а зосереджує свою увагу на співробітництві з міжнародними організаціями у питаннях захисту прав інтелектуальної власності, займається навчанням та підвищенням рівня знань у цій сфері серед населення, здійснює координацію національних та регіональних програм підготовки для всіх зацікавлених верств та організацій. Щодо співробітництва цього Комітету з міждержавними і недержавними організаціями слід відмітити Всесвітню митну організацію (ВМО) та Інтерпол. З першою були підготовлені типові положення щодо захисту прав інтелектуальної власності для включення у Митні кодекси держав-учасниць ВОІВ. З Інтерполом проводяться спільні заходи по обміну досвідом у боротьбі з правопорушеннями у сфері прав інтелектуальної власності на основі яких здійснюється підготовка фахівців у сфері захисту прав інтелектуальної власності та розробляються пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері захисту прав ІВ.
ВМО та Інтерпол є найпотужнішими міждержавними органами, що опікуються захистом прав інтелектуальної власності на митному кордоні.
Всесвітня митна організація розташована у Брюсселі. Вона заснована у 1952 році, як Рада по співробітництву у митній справі, у 1994 році вона перейменована у ВМО, що відповідає її глобальній ролі у світовому масштабі і статусу міждержавної організації з виключною компетенцією у вирішенні митних питань. Організація нараховує більш ніж 150 учасників на рівні держав, включаючи і Україну. Що стосується питань інтелектуальної власності, то ВМО приділяє їм дуже велике значення. Ця організація являється місцем проведення засідань Комітету у справах митниці і прав інтелектуальної власності в бізнесі. Це засідання завжди викликає великий інтерес серед потужного бізнесу, представників Інтерполу та недержавних організацій, які опікуються захистом прав інтелектуальної власності. Саме на цих засіданнях можна дізнатися про усі новини і новинки у організації захисту прав інтелектуальної власності митниками Азії, Африки, Америки чи Європи. Тут обмінюються позитивним досвідом і обговорюють проблеми, які заважають своєчасному виявленню підробок на митному кордоні. Тут готують пропозиції щодо покращення інформування митників про власників об’єктів права інтелектуальної власності та про самі об’єкти права. ВМО є ініціатором та основним розробником міжнародної бази даних про об’єкти інтелектуальної власності REACT. Ця інформаційна база створена для полегшення виявлення фальсифікованих товарів шляхом порівняння товару, що перевіряється з оригіналом, що занесений у цю базу даних. Нажаль, на сьогодні Держмитслужба України не підключилась до цієї системи і на це є свої об’єктивні причини, так як для цього необхідно мати високопрофесійний персонал, який володіє англійською мовою, бо система і опис товарів у базі даних здійснюється цією мовою.
Інтерпол являється другою найбільшою організацією, що має широкі повноваження у цій сфері на міждержавному рівні.
Ця організація була заснована у світовому масштабі щоб посилити та сприяти співробітництву правоохоронних органів у прикордонних питаннях. Вона нараховує 179 держав-учасниць. Але в Україні, як завжди, є свої особливості у зв’язку з якими Держмитслужба України не має статусу правоохоронного органу. Мабуть тому взаємодія митників і Інтерполу в Україні не набула такої актуальності, як у державах Європи.
Але проблеми, які стоять перед Україною щодо покращення стану здійснення контролю за переміщенням товарів через митний кордон сприятимуть налагодження такої співпраці у подальшому.
Велику роль у покращенні стану захисту прав інтелектуальної власності у країнах з перехідною економікою відіграють недержавні міжнародні організації, що діють у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Одна з найбільших таких організацій Міжнародна федерація фонографічної індустрії (IFPI). Це міжнародна некомерційна організація, яка заснована у 1933 році і на сьогодні об’єднує більш ніж 1 450 компаній звукозапису з 75 країн світу. Ця потужна організація визнана експертом в галузі інтелектуальної власності з боку міжнародних організацій системи ООН, включаючи ВОІВ, ЮНЕСКО та Радою Європи.
Міжнародною федерацією фонографічної індустрії укладена угода про співробітництво з Міжнародною митною організацією.
Основними завданнями цієї організації є співробітництво з національними державними і громадськими організаціями і надання в їх розпорядження свого міжнародного досвіду, сприяння правоохоронним органам в боротьбі з музичним піратством і допомога в становленні цивілізованого музичного ринку.
Ця міжнародна організація зіграла основну роль у прискоренні процесів створення національної системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Саме членами цієї організації було ініційовано включення України до Списку 301 та запровадження до України економічних санкцій, як до порушника прав інтелектуальної власності.
Зазначені санкції були зняті лише у 2006 році, а у Списку 301 Україна залишається і сьогодні.
Ще одна могутня міжнародна асоціація об’єднує кіно виробників (МРА). Вона заснована у 1945 році і об’єднує і захищає права більшості продюсерів, дистриб’юторів видовищних програм для телебачення та домашнього відео.
Основними функціями та завданнями цієї організації є надання допомоги в складанні міжнародних угод в сфері маркетингу, продажу, лізингу, оподаткування та дистрибуції продукції кіноіндустрії та захист прав учасників асоціації на міжнародному ринку.
Однією з найпотужніших у сфері захисту промислових прав є Коаліція захисту прав інтелектуальної власності (СІРR), до якої входять власники найвідоміших торгових марок світу. СІРR дуже активно співпрацює з митниками в Україні. За участю представників цієї організації в Україні систематично проводяться масштабні операції по виявленню та припиненню контрабанди тютюнових виробів, проводяться періодичні навчання митників по виявленню підробок тютюнових виробів та інших товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності.
Усе вищевикладене свідчить про те, що у світі вже склались основні правила «гри» у напрямку захисту прав інтелектуальної власності та встановлені основні учасники цієї «гри». Для безперешкодної участі України у міжнародній торгівлі вона теж має виконувати встановлені правила «гри» у сфері захисту прав інтелектуальної власності, що означає безумовне виконання Угоди TРІПС.
Розділом 4 цієї Угоди «Особливі вимоги щодо заходів на кордоні» встановлені обов’язкові правила для митників на яких ми зупинимось детально.
Відповідно до цієї Угоди держави-учасниці мають прийняти заходи, які дозволяють правовласникам, у разі наявності достатніх підстав щодо порушення їх прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон, подати заяву до митних органів про призупинення митного оформлення таких товарів. Такі заходи держави –учасниці можуть запровадити також до товарів, які експортуються.
У зв’язку з цим правовласники зобов’язані надавати докази стосовно наявності правопорушення та надавати вичерпну інформацію та опис товарів для їх найлегшого виявлення митними органами.
Митні органи, розглянувши подані заявником документи мають повідомити про запровадження заходів контролю на кордоні чи відмові у їх запровадженні з переліком підстав для відмови у заходах.
Статтею 53 Угоди встановлено, що митні органі мають право вимагати від заявника внесення застави чи іншої рівноцінної гарантії, яка буде достатньою для погашення збитків понесених у результаті запровадження контролю, відповідачем та митними органами.
Поряд з цим, це не має бути підставою для утримання правовласників від подання заяви.
Угодою передбачається, що імпортер та заявник обов’язково повідомляються про призупинення митного оформлення відповідного товару.
Якщо протягом 10 робочих днів заявник не надав митним органам повідомлення про відкриття судового розгляду справи про порушення прав, то товар випускається у вільний обіг. Термін призупинення митного оформлення може бути продовжений ще на 10 робочих днів за умови прийняття тимчасових заходів до такого товару чи наявності інших важливих підстав.
Угода передбачає, що відповідні органи (суд) мають право винести рішення про оплату заявником збитків імпортеру, отримувачу вантажу та власнику товару у разі неправомірного затримання митного оформлення відповідного товару.
Статтею 57 Угоди передбачається, що митні органі надають можливість правовласнику та імпортеру інспектувати товари, щодо яких застосовані відповідні заходи на кордоні з метою захисту своїх інтересів та надання відповідних доказів для суду.
Окремо Угодою встановлено, що держави –учасниці Угоди можуть надавати митним органам повноваження щодо призупинення митного оформлення товарів за власною ініціативою у разі наявності достатніх підстав про порушення прав інтелектуальної власності при їх переміщенні через кордон. З цією метою митні органи можуть звертатися за інформацією до правовласників.
Імпортер та правовласник негайно повідомляються про застосування таких заходів на кордоні.
У разі застосування таких заходів митники звільняються від відповідальності за нанесені збитки лише у разі добросовісного застосування цих заходів чи дій і намірів у цьому напрямку.
Відповідно до Статті 60 Угоди усі ці заходи можуть не застосовуватись до товарів некомерційного призначення, які переміщуються у особистому багажі чи поштових відправленнях невеликими партіями.
Угодою передбачається, що компетентні органи можуть винести рішення про конфіскацію та знищення товарів, що порушують права, а товари з неправомірним використанням товарних знаків не можуть бути реекспортовані в незмінному вигляді.
Таким чином, Угода ТРІПС встановлює усі основні вимоги до правовласників, контролюючих органів на митному кордоні та судів, які розглядають справи про порушення таких прав на митному кордоні.
Українське законодавство у сфері захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні в основному відповідає Угоді ТРІПС і запроваджує дуже ретельний контроль за правопорушеннями у цій сфері.
Особливість України полягає у тому, що вона має також окремі домовленості та Угоди, які діють у рамках СНД (Співдружності Незалежних Держав). Серед цих домовленостей та Угод є широкий спектр положень щодо захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні.
21.09.2000 року Законом України № 1972-ІІІ ратифіковано Угоду про співробітництво по припиненню правопорушень у сфері інтелектуальної власності в рамках СНД. Ця Угода стала підставою для створення спільної робочої Комісії по припиненню правопорушень у сфері інтелектуальної власності, учасником якої є і Україна. Зазначена Комісія на сьогодні працює і останнє її засідання проходило у травні цього року в Києві.
Угода дуже цікава і передбачає багато корисних заходів включаючи можливість держав- учасниць проводити заходи щодо попередження, виявлення, припинення і розкриття правопорушень у сфері інтелектуальної власності, створення спільної інформаційної базу даних з питань порушення прав, спільних навчань, наукових досліджень у цій сфері, тощо.
Нажаль, як і до багатьох інших Угод, Україна до цієї Угоди підходить формально і її потенціальні можливості не використовує. Не помітно зацікавленості в її активному використанні і збоку інших її учасників.
На протязі багатьох років у рамках об‘єднання митних служб СНД працювала робоча група з питань інтелектуальної власності, на якій за ініціативою України були створені спільні Правила митного контролю за переміщенням через митний кордон товарів, що містять об‘єкти права інтелектуальної власності.
Зазначені правила прийняті у рамках СНД і ратифіковані Україною, але і їх потенціал не використаний до сьогоднішнього дня.
Треба відмітити, що на початку цього століття серед країн СНД українська митниця була законодавцем у сфері захисту прав інтелектуальної власності і саме запропонований нами порядок переміщення товарів, що містять об‘єкти інтелектуальної власності через митний кордон взятий за основу і діє зараз у Росії та інших державах СНД. На сьогодні українські митники, нажаль,не можуть втримувати свої лідируючи позиції у цій сфері міжнародного співробітництва, про що свідчить той факт, що Україна не може вибратись з славнозвісного Списку 301, а кількість контрафакту на прилавках магазинів не скорочується.
Враховуючи викладене треба сказати, що подолання проблем, що пов’язані з порушенням прав інтелектуальної власності не можна вирішити без взаємодії на міжнародному рівні. Така взаємодія має поглиблюватися і удосконалюватися з року у рік і для цього у першу чергу необхідна підготовка відповідних фахівців і активна позиція держави.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 151 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |